Тема 8. Новий етап розвитку менеджменту.

8.1. Характерні риси кількісної школи управління.

8.2. Школа соціальних систем

8.3. Емпірична школа менеджменту

8.1. Характерні риси кількісної школи управління.

Теоретики цієї школи розглядали управління як систему математичних моделей та процесів.

В основу кількісної школи покладено ідею про те, що управління є певним логічним процесом, який можна відобразити за допомогою математичних символів та залежностей. В центрі уваги цієї школи знаходиться математична модель, тому що саме за її допомогою управлінську проблему можна відобразити (передати) у вигляді основних її цілей та взаємозв’язків.

Інтереси представників кількісної школи майже повністю пов’язані із застосуванням математики в управлінні.

Основний внесок цієї школи в теорію управління - спрощення управлінської реальності за допомогою математичних моделей.

Загальним для усіх ранніх теорій менеджменту було те, що вони пропонували кожна свій єдиний «рецепт» підвищення ефективності управління. Кожна з них не була помилковою та зробила важливий внесок у розуміння сутності менеджменту. Проте кожна з них одночасно обмежена з точки зору вузького погляду на багатомірність управління.

Зазначені недоліки ранніх теорій менеджменту певною мірою долаються інтегрованими підходами до управління (процесний, системний, ситуаційний).

1. Процесний підхід розглядає управління як серію взаємопов’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у певній послідовності. Кожна функція управління, в свою чергу, складається із взаємопов’язаних підфункцій. Таким чином, процес управління є загальною сумою усіх функцій та підфункцій.

Об’єктом досліджень процесного підходу є безперервний процес виконання взаємопов’язаних функцій управління організацією.

2. Системний підхід розглядає що організацію як систему у єдності частин, з яких вона складається, та зв’язків із її зовнішнім середовищем. Такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про сутність управління.

Об’єктом досліджень системного підходу є елементи внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

3. Ситуаційний підхід визнає, що хоча загальний процес управління і є однаковим, специфічні прийоми, які використовує керівник повинні змінюватися залежно від ситуації.

Сутність ситуаційного підходу можна краще усвідомити у процесі співставлення принципового та ситуаційного мислення.

Об’єктом досліджень ситуаційного підходу виступають найбільш значущі елементи внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

Математика, статистика, інженерні науки і пов'язані з ними області знання внесли істотний вклад у теорію управління. Їхній вплив можна простежити в застосуванні Ф. У. Тейлором і Г.Ганттом (діаграми Гантта) наукових методів при аналізі роботи. Виникла “нова школа науки управління” (кількісний підхід). Під час другої світової війни кількісні методи використовувалися у Англії для відшукання способу найбільш ефективного використання обмеженого числа своїх бойових винищувачів і засобів протиповітряної оборони для того, щоб уникнути знищення під час масованих німецьких повітряних ударів. Пізніше довелося шукати спосіб максимізації ефективності військових постачань по забезпеченню висадки союзників у Європі. Кількісні методи, згруповані під загальною назвою дослідження операцій, були використані при вирішенні різноманітних проблем, включаючи війну підводних човнів і мінування японських портів. Р.Акофф, Л.Берталанфі, С.Бір, Р.Калман, Л.Клейн, Р.Люс, Д.Форрестер поставили за мету системно впровадити в управління методи й апарат точних наук, насамперед кібернетики і дослідження операцій для побудови математичних моделей явищ, що найчастіше зустрічаються у виробничому менеджменті і пов'язані з: управлінням запасами, розподілом ресурсів, завданнями масового обслуговування, заміною застарілого устаткування, вибору стратегій поведінки в умовах невизначеності, часовому упорядкуванні роботи.

Значення кількісної школи управління полягає у розробці і впроваджені:

• "системотехніки" і теорії управлінських рішень;

• методів математичного моделювання процесів вироблення рішень;

• алгоритмів оптимальних рішень із застосуванням теорії статистичних рішень, теорії ігор і т.д.;

• кількісних прикладних і абстрактних математичних моделей економічних явищ (балансу витрат і випуску продукції, прогнозування науково-технічного й економічного розвитку тощо) в масштабі окремих фірм та суспільства в цілому.