2.4. Початок цивілізації

5 тисяч років тому виробництво продуктів харчування й металургія сприяли перетворенню деяких поселень у перші в світі великі міста. Цивілізація - наш спосіб життя, пов'язаний з містами, вперше розвилася у шумерів бронзового століття в Месопотамії - країні, розташованій у межиріччі Тигру і Євфрату, на території сучасного Іраку. Потім перші міста з'явилися в долині Нила в Єгипті, у долині Інду в Пакистані, по берегах Хуанхе в Китаї, а також у найбільш благодатних районах Перу і Мексики.

У всіх цих місцях іригація родючих земель допомагала селянам виробляти достатню кількість їжі для проживання більшої концентрації міського населення, яке складалося з фахівців, що повністю присвятили себе ремеслу, яке не мало безпосереднього відношення до виготовлення продуктів харчування. Ремісники, теслі, працівники по металу, ювеліри, переписувачі, купці пропонували свої послуги й обмінювали виготовлені ними товари на харчові продукти, вироблені місцевими селянами, і на таку сировину, як камінь, дерево, асфальтовий бітум і метали, які доставлялися з набагато більшої відстані. У зв’язку з цим людське суспільство перетворилося з племінних груп у родові клани, а потім у держави, розшаровані на суспільні класи. Більша частина багатства й влади була зосереджена в руках царів або священиків, що правили за допомогою чиновників, які займалися організацією зрошення, збору податків і запасів продуктів харчування для загальних потреб. Ця суспільна структура знайшла своє відображення в нових значних типах будівель. Над ранніми містами Месопотамії піднімалися зиккурати - величезні східчасті цегельні піраміди, увінчані храмами. Храмові чиновники, що володіли знанням писемності, математики й астрономії, користувалися календарями, щоб визначати для селян час посіву.

Згодом, у результаті воєн між містами-державами, що ворожували, населення деяких з них злилося в перші невеликі народи. До 2279 р. до н.е. честолюбний аккадський правитель Саргон скорив країни від Туреччини до Перської затоки, створивши державу, яку можна назвати першою імперією у світі.

Поява великих міст була пов'язана з рядом винаходів і відкриттів.

Значне збільшення надлишку харчових ресурсів, що допомагало прокормити населення шумерських міст, було значною мірою пов'язане з використанням волів, плугів і зрошення. Віл, запряжений у дерев'яний плуг, міг зорати за один день значно більше землі, ніж хлібороб з мотикою. Вже 6 тис. років тому худобу почали використовувати для оранки. Цілком можливо, що воли допомагали споруджувати зрошувальні канали й піднімати воду на поля. У теплому кліматі родючі, зрошувані землі щороку давали кілька великих урожаїв.

Іншим значним нововведенням стало застосування колеса. У Месопотамії майстри виготовляли кераміку на обертовому гончарному колі вже 7 тис. років тому. 5800 років тому шумери винайшли швидке обертове колесо прядки. 5500 років тому із застосуванням візків на колесах почалися перетворення в наземному транспорті.

5 тис. років тому перевезення по воді також піддалися корінним змінам. Вітрильники тепер перевозили важкі вантажі нагору по ріках.

Тим часом винахід писемності революціонізував сферу людського спілкування. 5 тис. років тому шумери почали використовувати очеретяне пір'я, щоб на м'яких глиняних табличках малювати значки-картинки, що називалися піктограмами; при засиханні й затвердінні ці таблички ставали довговічними. Пізніше переписувачі замінили 2000 піктограм значно меншою кількістю фонограм - словесно-звукових символів, заснованих на піктограмах. У результаті спрощення вони перетворилися у рукописний шрифт, що відтворював мову.

Винахід писемності означав, що нові відкриття в науці, математиці, астрономії могли бути записані й збережені для потомства. Писемність сприяла розвитку культури. Там, де почався запис історичних подій, скінчився доісторичний період.