- •Змістовий модуль 2 Концепції відомих педагогів мистецтва в наукових
- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Сутність методології в мистецькій галузі та основні її категорії.
- •Тема 2 Принципи функціонування мистецької освіти. Сучасні наукові підходи.
- •Зміст посібника
- •1. Теоретико методичні засади інтегрованого навчання мистецтва
- •1. Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті
- •1.1. Філософські (загальнонаукові) передумови
- •1.2. Мистецько-культурологічні передумови
- •Змістовий модуль 2 Концепції відомих педагогів мистецтва в наукових дослідженнях. Тема 1. Аналіз методів та їх роль в мистецькій освіті.
- •Методи навчання мистецтва за джерелами передачі та характером сприйняття художньої інформації
- •Методи навчання відповідно з характером мистецької діяльності
- •Методи відповідно з характером завдань по етапах навчання
- •Методи мистецького навчання залежно від завдань розвитку особистісних художніх властивостей учнів
- •Тема 2. Концепції д.Б.Кабалевського, ж. Далькроза, к.Орфа, Штайнера.
- •Тема 1. Конструювання змісту мистецької освіти.
- •Тема 2. Структура сучасного уроку з мистецтва.
- •Тема 2 Контроль і оцінювання модульної організації навчання з мистецьких дисциплін.
- •Література
Тема 2 Контроль і оцінювання модульної організації навчання з мистецьких дисциплін.
Мета: опанувати знання з проблеми контролю і оцінювання модульної організації навчання з мистецьких дисциплін.
Ефективне впровадження модульної технології навчання передбачає дотримання певних особливостей контролю і оцінювання досягнень студентві в ситсемі їх професійної підготовки. Перевірка і оцінювання знань, умінь і навичок з мистецьких дисциплін, невід’ємна частина модульної технології навчання відводиться на самостійну роботу, особливу роль починає відпрацювати контроль приймаючи на себе функцію стимулювання і регуляції навчальної діяльності чтудентві. Перевірка її ефективності здійснюється викладацьким складом і спрямована на індивідуальний вплив на кожного студента на одержання викладачем відомостей про результативність власної роботи та про уміння студентві самостійно опрацьовувати мистецький матеріал.
Основу модульної технології навчання слкадає обов’язкова єдність навчання і перевірки знань: перевірятись має якість оволодіння студентами матеріалом який становив змаст завдань для самостійної роботи, цією вимогою виключається можливість тенденційного підходу, забеспечується рівень можливсотей для виявлення індивідуальних здібностей студентів.
Вивчення мистецьких дисциплін передбачає кілька різновидів контролю:
Поточний – на індивідуальних консультаціях;
Мета поточного контролю – викоренити формалізм в оцінках, знайти засоби індивідуального стимулювання студентів, скоригувати помилки в опрацюванні навчального, художнього матеріалу. Консультації в процесі самостійних занять мають на меті також регуляцію характеру самостійної роботи. Викладач з’ясовує способи опрацювання модуля в разі потреби вносить коррективи стосовно культури праці творчого ставлення до роботи. Великого значення в процесі індивідуального поточного контролю набуває активізація самоаналізу, самооцінки студентів.
Проміжний – на групових заняттях;
Проміжний контроль передбачає поряд із індивідуальними проведення і групових занять. Оптимальними можна вважати мінагрупи у складі 2-5 осіб.
Художнє спілкування на цьому етапі модульна технологія навчання відбувається відповідно до схеми «студент – студент» має певні відмінності: роль викладача полишається в тіні, це не означає повне виключення його думки, в одночас аналіз і оцінювання кожного студента відбувається в колі міркувань і естетичних суджень його товаришів. Існують різні способи залучення студентів до взаємоконтролю. Один із них: студенти з міні групи по черзі демонструють художні досягнення за певний період часу. Кожен із тих хто оцінює творчі здобутки студентів обов’язково має виступити з коротким аналізом проведеної роботи. Добре якщо викладач дає певні орієнтири щодо аналізу оцінювання. Наприклад: 1) окреслення загального враження, акцентування саме тих моментів, які найбільше сподобались рецензенту; 2)виявлення недоліків тих, що є результатом недосконалої роботи і тих які свідчать про хибну позицію в мистецтві; 3) висловлення рекомендаційщодо роботи над усуненням недоліків поради як досягти художньої виразності.
Підсумковий – в кінці вивчаємого модуля;
Підсумковий контроль знань і оцінювання знань, умінь і навичок студентів, проводиться в кінці вівчення кожного модуля. Завдання його полягають у визначенні відповідності набутих студентами знань, умінь і навичок професійним вимогам з певного розділу програми. Сума балів га здачу модулів являє основу екземенаційних та залікових оцінок, підставою для переведення студента на наступний рівень навчання. Узагальнюючі форми контролю мають не меті спрямування підготовки студентів на потреби майбутньої практичної діяльності, а також спонукання їх до підвищення хідожньої майстерност. Функціональне значення узагальнюючих форм контролю полягає у визначенні і оприлюдненні орієнтирів художньої підготовки до яких має прагнути загал студентів. Оскільки контроль розглядається як одна їз форм навчання всі його форми не мають різко виходити за межі навчального часу, запланованого програмою та навчальним планом.
Важливою умовою об’єктивного визначення рівня знань, умінь і навичок студентів є метод групових експериментих оцінок, що застосовується в системі модульної технології навчання.
Групове педагогічне оцінювання – один із бажаних підходів до всебічного вивчення поступального начального руху майбутніх фахівців. За його допомогою на основі знань, досвіду, інтуіції фахівців педагогів можна ожержати об’єктивні дані про навчальну діяльність студентів. В індивідуальних оцінках виявляється обмеженість досвіду одного експерта. Оцінювання результатів навчання студентів при підсумковому контролі має проводити група викладачів, що складає педагогічний консиліум, такий підхід віявляється особливо слушним в умовах мистецького навчання де враження викладача закономірно можуть носити суб’єктивний характер, залежати від особистих художніхсхильностей і уподобань. Но оцінювання мистецьких проявів студентів може вплинути своєрідність уявлень викладача про художню майстерність, про особливості інтерпритації музики, про досконалість танцювального мистецтва. При групових експертних оцінках можна уникунти зайвого суб’єктивізму. Необхідна умова роботи педагогічного консиліуму – вироблення критеріїв оцінки. Співвідношення навчальних вимог і критеріїв оцінювання відіграє визначальну роль у спрямуванні зусиль студентів на систематичну роботу. Важливо досягти єдності у визначенні головних і другорядних напрямків навчального матеріалу.
Заохочувально – узагальнюючий – проведення концертних виступів, персональних виставок і т.д.
Висновки: загалом впровадження модульної технології навчання грунтуючись на визнаних здобутках мистецької майстерності має орієнтуватись на сучасні пріорітети мистецької педагогіки, сприяти оновленню художньої освіти.
Запровадження різних форм контролю має на меті підсилення стимулюючої функції перевірки знань, умінь і навичок та забезпечення об’єктивності результатів.
