Міністерство освіти та науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Реферат

з дисципліни «Актуальні проблеми цивільного процесу України»

на тему:

«Процесуальні особливості розгляду справ за позовами до засобів масової інформації про захист честі, гідності і ділової репутації»

Виконала:

студентка 1 року навчання ОКР «Магістр» 7 групи

юридичного факультету

Островська Аліса Олександрівна

Київ 2015

Зміст

Вступ 3

1. Відкриття провадження у справі за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації 4

1.1. Позов до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації. Елементи позову. 4

1.2. Право на пред’явлення позову до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації 7

2. Провадження у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації до судового розгляду 9

2.1. Зміст провадження у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації до судового розгляду. 9

2.2. Визначення кола осіб, які беруть участь у справах за позовами до ЗМІ з метою захисту власних честі, гідності і ділової репутації 9

3. Докази, доказування і судове рішення у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації 12

3.2. Засоби доказування у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації 12

3.3. Рішення суду у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації 13

Висновки 15

Список використаних джерел: 17

Вступ

Позови до засобів інформації за визначенням є засобом захисту честі та гідності, ділової репутації осіб, зокрема і юридичних, а також - права людина на приватне життя.

Проблемні питання провадження за позовами до ЗМІ досліджували такі українські вчені: К. В. Гусаров, В. В. Комаров, В. М. Кравчук, Д. Д. Луспеник, Ю. Д. Притика, Р. О. Стефанчук, В. І. Тертишніков, О. І. Угриновська, С. Я. Фурса та інші.

Закон передбачає для кожного, хто звертається до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, необхідність разом з вимогами про спростування поєднувати вимоги про стягнення моральних збитків, спричинених розповсюдженням неправдивих відомостей.

Ці позови у країнах усталеної демократії є лише одним з елементів системи “балансів та рівноваг”, і покликані застерігати можливі зловживання (непрофесійність) з боку ЗМІ. Той факт, що ця демократична (за змістом) інституція використовується в Україні як засіб пригнічення свободи слова, свідчить про те, що, з одного боку, ЗМІ та репортери з оглядачами частенько припускаються прикрих помилок, просто–таки підставляючись під такого роду позови. З іншого боку, задоволення позовів про стягнення зі ЗМІ карколомних грошових сум моральних збитків стали можливим завдяки можливості позапроцесуального впливу на судові органи з боку позивачів.

1. Відкриття провадження у справі за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації

1.1. Позов до змі про захист честі, гідності і ділової репутації. Елементи позову.

Видатне місце в забезпеченні та реалізації права людини на інформацію у її взаємовідносинах з державою посідають засоби масової інформації. Саме через цю роль ЗМІ називають і "сторожовим собакою" суспільства і, навіть, "четвертою владою". Завдяки реалізації права людини на інформацію через ЗМІ в тій чи іншій мірі опосередковано реалізуються й інші права та свободи людини. Наприклад, право на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23 Конституції України), право на повагу до гідності (ст. 28), право на свободу думки і слова (ст. 34), право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35), право на свободу об'єднань (ст. 36), право брати участь в управлінні державними справами, виборчі права (ст. 38), право на збори, демонстрації, мітинги, походи (ст. 39), право на звернення до органів влади та місцевого самоврядування (ст. 40), право на охорону здоров'я, медичну допомогу (ст. 49), право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50), свобода літературної, художньої, наукової творчості (ст. 54), право знати свої права та обов'язки (ст. 57) тощо.

Основними законодавчими актами, що регулюють це питання, є наступні:

• Конституція України (ст. 3, 32, 34, 68);

• Цивільний кодекс України (ст. 23, 201, глава 20 книга 2, 297);

• Закон України «Про інформацію»;

• Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

• Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;

• Постанова КМУ від 17.11.1997 року №1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»

• Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»

Базовою нормою права для таких позовів до ЗМІ є ст.297 Цивільного кодексу України, якою передбачено:

«1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.

2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.»

Крім того, ст. 299 ЦК України обумовлює право на недоторканність ділової репутації, вказуючи, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Згідно положень ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Якщо відомості, зазначені в частині першій цієї статті, були поширені через засоби масової інформації (друкованої або аудіовізуальної), вони повинні бути спростовані у тому ж друкованому виданні, аналогічній радіо- чи телепередачі або іншим адекватним способом. Якщо відомості, які не відповідають дійсності і завдають шкоди інтересам, честі, гідності або діловій репутації громадянина чи організації, містить документ, що виходить від організації, такий документ підлягає заміні або відкликається.

Порядок спростування в інших випадках встановлюється судом. Громадянин або організація, відносно яких поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди їх інтересам, честі, гідності або діловій репутації, вправі поряд із спростуванням таких відомостей вимагати відшкодування майнової і моральної (немайнової ) шкоди, завданої їх поширенням. Щодо вимог про спростування цих відомостей та компенсацію моральної шкоди встановлюється строк позовної давності в один рік.” Важливим є положення про те, що тягар доведення в частині правдивості розповсюджених відомостей Закон покладає на розповсюджувача таких відомостей, тобто на ЗМІ та на авторів публікацій. При цьому варто пам’ятати, що заявник позову при цьому зобов’язаний довести в суді те, що саме відповідач (саме ЗМІ, до якого пред’явлений позов) розповсюдив спірні відомості про заявника.

Якщо в позові про захист честі, гідності та ділової репутації разом з вимогою спростування міститься вимога про стягнення моральних та/або матеріальних збитків, вже позивач повинний надавати суду докази щодо наявності таких збитків, а також надавати докази в обгрунтування розміру своїх вимог. В кожному випадку позов направляється до місцевого суду загальної компетенції за місцем знаходження відповідача. Якщо відповідачів декілька і вони мають різні адреси, позивач на власний вибір має право направити позов до місцевого суд за адресою одного з відповідачів.

Позовна заява повинна в собі містити:

- назву суду, до якого подається заява;

- точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;

- зміст позовних вимог;

- виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що стверджують позов;

- зазначення ціни позову;

- підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

Спростування недостовірної інформації, будучи однією з найбільш поширених позовних вимог у цій категорії справ, не має законодавчої регламентації стосовно електронних ЗМІ, що випускаються у вигляді електронного ресурсу в мережі Інтернет. Обґрунтована потреба в усуненні цієї прогалини, оскільки реалії сучасного життя пов’язані зі зростанням ролі мережі Інтернет як джерела інформації, збільшенням кількість ЗМІ, що випускаються у вигляді електронного ресурсу, та відповідним зростанням кількості позовів про спростування недостовірної інформації, поширеної в мережі Інтернет. У зв’язку з цим запропоновано внесення змін і доповнень до ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».