7. Допомога при отруєнні грибами та іншими рослинами.

Серед отруйних грибів найвідоміші - бліда поганка, сатанинський та мухомор (див. п'яту групу ілюстрацій на кольоровій вкладці).

Крім них, є багато грибів, які подібні на їстівні: удавані лисички, жовчний гриб (гірчак), чортів гриб (синяк), опеньок сірчано-жовтий несправжній. Навіть деякі їстівні гриби: зморшки та деякі сироїжки - у разі неправильного приготування викликають отруєння організму.

Профілактика отруєння грибами. Передусім потрібно уважно вивчити зовнішні ознаки їстівних та отруйних грибів. У поході необхідно збирати тільки добре знані гриби, які не викликають сумніву. Готуючи грибні страви, необхідно пам'ятати, що недоварені, недосмажені та погано промиті гриби можуть викликати отруєння організму. Не можна відкладати приготовані страви для пізнішого споживання, а також не можна повторно підігрівати грибні страви. Профілактика отруєння грибами та приготування страв з грибів описані в розділі "Організація харчування" (с. 157-158).

Перша допомога. Насамперед необхідно промити шлунок потерпілого 1-1,5 літрами теплої води (можна додати декілька кристаликів марганцевокислого калію - до блідо-рожевого кольору). Промивання повторити декілька разів.

Після промивання можна випити склянку блідо-рожевого розчину марганцевокислого калію та з'їсти таблетку тетрацикліну.

При болях в шлунку корисна гаряча грілка (нагрітий пісок, камінь) та приймання бесалолу тричі на день по 1 таблетці.

Отруєння в поході можуть спричинити не тільки отруйні гриби та ягоди, але й стебло, коріння, квіти та листя деяких рослин. До отруйних рослин належать: бузина трав'яниста, беладонна звичайна, вовче лико, болиголов плямистий, блекота чорна, вороняче око, дурман звичайний, конвалія Деякі рослини, тільки від дотику до них, спричиняють опіки з появою міхурів та виразок, які важко загоюються. Це вовче лико, ясенець, синій борець, борщівник.

За останні роки борщівник розрісся узбіччями доріг, стежок, заполонив долинки потоків. Особливо великими колоніями розрісся він на необроблених полях. Висота його сягає двох метрів. Контакт шкіри з листям цієї рослини призводить до сильних опіків, рани від яких довго не гояться.

Ознаки ще однієї дуже підступної рослини - віху (цикути) повинен знати кожен турист. Росте віх у вологих місцях вздовж річок, потічків та боліт. У нього потрійне, сильно виражене (подібне на курячу лапу) листя яскраво-зеленого кольору, товсте стебло та дрібні білі квіти, подібні на кріп (див. сьому групу ілюстрацій на кольоровій вкладці).

8. Гірська хвороба.

Ця хвороба виникає внаслідок кисневого голодування організму під час походу в гірських районах, де атмосферне повітря розріджене і має малий вміст кисню. Спричиняє цю хворобу недостатня тренованість учасників, слабка акліматизація та перевтома. Хвороба може з'явитися вже на висоті 2000-2500 м.

Ознаки хвороби: поява загальної слабкості, задуха, серцебиття, головний біль, кровотеча з носа, апатія, а згодом блювота та непритомність.

Профілактика гірської хвороби. Найкращий спосіб запобігання гірській хворобі - правильно проведена акліматизація, достатня тренувальна підготовка перед походом та раціональне харчування. Гірська хвороба передусім вражає тих, хто втомлений, хто незадовго до походу переніс інфекційне захворювання.

Перша допомога потерпілому: спуститись на 200-300 м униз, дати потерпілому відпочити та напоїти міцним солодким чаєм.

Корисною буде велика доза аскорбінової кислоти (три-чотири таблетки вітаміну С).

Якщо прояви гірської хвороби незначні, достатньо розвантажити потерпілого та уповільнити темп руху.