2. Транспортування потерпілого. Види перев’язок.

Перенести легкопотерпілого на незначну відстань можна такими способами:

Перенесення однією людиною:

- на спині - простий спосіб, який не потребує детального опису. Потерпілого беруть на спину і обхопивши його ноги, переносять на безпечне місце;

- на рюкзаку з жердиною: рятівник протягає жердину (приблизно 1 м довжини) в лямки пустого рюкзака та надягає його на спину. Потерпілий сідає на жердину і опирається на плечі рятівника;

- у рюкзаку: бокові шви рюкзака розпорюються на 30-35 см від дна і в утворені отвори просуваються ноги потерпілого. Рятівник одягає рюкзак з потерпілим на спину і переносить його;

- на бухті основного мотузка: мотузок маркірують у бухту (звій), діаметром приблизно 1,5 м. Роздвоєну бухту з маркою посередині надягають під стегна потерпілого, а рятівник надягає роздвоєну верхню частину бухти як лямки рюкзака. Потерпілий тримається за спину носильника;

Перенесення потерпілого вдвох на сидінні з палиці. Сидіння краще робити з двох жердин (лижних палиць). Кінці жердин просовують на лямки рюкзаків рятівників, потерпілий сідає між ними, тримаючись за їх плечі.

Коли потерпілого необхідно транспортувати лежачи, а прості способи - неприйнятні, тоді застосовуються носилки або волокуші.

Найпростіші носилки робляться з двох жердин та двох штормових курток. На дві жердини, завдовжки приблизно три метри (діаметр 35-40 мм), натягають куртки рукавами на жердини і застібають зверху. Під голову потерпілого найзручніше укласти рюкзак з м'якими речами.

Носилки з поперечним підсиленням. Дві жердини кладуть паралельно на відстані 50-60 см і з'єднують поперечними палицями (льодорубами). З'єднання поперечок з жердинами в'яжеться репшнурами. На місцях кріплення з поперечками на жердинах необхідно зробити невеличкі пази. Зв'язані ноші обплітають репшнуром, застосовуючи напівсхоплювальний вузол. Потерпілого укладають у спальний мішок або загортають у намет.

У лісовій зоні можна спорудити волокуші з довгих жердин. Для цього потрібно 3 жердини, довжиною по 5-6 метрів кожна (гілки на тонких кінцях не обрубуються) та 3 поперечні палиці. Репшнуром поперечки зв'язують із жердинами. Транспортують потерпілого на волокуші лише головою до руху. Під голову підкладають рюкзак з м'якими речами.

По рівнинній місцевості техніка транспортування на волокушах - проста, і спеціальних навичок не потребує. По снігових схилах необхідно організувати страховку: під час підйому - на поворотах, а під час спуску треба підстраховувати волокушу постійно.

Перед початком транспортування потерпілого носильники діляться на зміни.

Види перев‘язок.

Для надання першої допомоги потерпілому кожен турист повинен володіти елементарними навичками та знаннями, як обробити рану та накласти бинтову пов'язку. Бинтування проводиться зліва направо, бинт береться у праву руку. Пов'язка накладається вільною ходою бинта, без натягування (туга пов'язка погіршить кровообіг). Бинтування потрібно починати з двох фіксувальних кругових обертів бинта. Наприкінці бинт розривають (розрізають) на дві смуги для зав'язування. На місці пошкодження (рани) перегину бинта не роблять. У практиці застосовують декілька видів пов'язок.

Кругова - найпоширеніша пов'язка, яку накладають на кінцівки, голову, груди та живіт. Круговими ходами бинта закривається рана.

Спіральна пов'язка. Бинтування починається з двох кругових фіксу-вальних ходів бинта, а потім кожний наступний хід закриває половину попереднього (рис. 13.3, а). Бинтують від периферії до центру. На кінцівках, на здоровій стороні, робиться перегин бинта для міцності пов'язки.

Хрестоподібна пов'язка (вісімка) накладається на суглоби (рис. 13.4, г). Починається з двох кругових фіксувальних ходів бинта, далі хід бинта навколо суглоба повторює цифру 8.

Пращоподібна пов'язка накладається при ранах на обличчі. Робиться така пов'язка з відтинку бинта, довжиною 90 см. Бинт з двох кінців розрізають, залишивши в центрі 10-15 см цілого відтинку.

Колосоподібна пов'язка накладається при ранах на стопі та гомілці.