- •Спортивний туризм як вид туризму
- •Поняття «спортивний туризм». Значення спортивного туризму.
- •Функції спортивного туризму
- •3. Види спортивного туризму
- •4. Туризм у Єдиній спортивній класифікації України. Нормативи походів
- •2.Спорядження в пішому та гірському походах
- •1. Особисте спорядження
- •2. Особливості підбору речей особистого вжитку.
- •3. Групове спорядження
- •4. Правила зберігання спорядження та металевого реманенту
- •3. Організація самодіяльного туристичного походу
- •1. Комплектування групи
- •2. Розподіл обов’язків між учасниками походу
- •3. Розроблення маршруту
- •4. Складання кошторису
- •5. Оформлення маршрутної документації та отримання дозволу на похід
- •6. Складання звіту про здійснений похід
- •Фізична підготовка туриста
- •1. Види фізичної підготовки
- •2. Гігієна туриста
- •3. Самомасаж.
- •4. Самоконтроль.
- •Організація харчування
- •1. Продукти харчування. Хімічний склад та калорійність
- •3. Приготування їжі в поході
- •4. Використання основних продуктів харчування в поході та їхня характеристика
- •5. Режим харчування.
- •6. Водно-сольовий режим.
- •7. Особливості приготування страв на вогнищі.
- •6. Техніка пересування та подолання природних перешкод
- •1. Організація руху на маршруті.
- •2. Рух лісом та болотом
- •3. Рух стежками.
- •4. Рух трав’янистими схилами.
- •5. Рух по осипищах та моренах.
- •6. Рух скелями.
- •8. Способи страховки на снігу
- •9. Техніка руху по льоду.
- •7. Техніка переправи через ріки
- •1. Вибір часу для переправи.
- •2. Переправа вбрід.
- •2. Переправа вбрід з організацією колективної страховки.
- •3. Переправа вплав і за допомогою плавзасобів.
- •4. Переправи над водою.
- •2. Перехід через ріку по колоді.
- •5. Основні правила переправи через гірські річки.
- •8. Організація бівуаку
- •1. Вибір місця для бівуаку
- •2. Облаштування бівуаку та вогнища.
- •3. Приготування їжі в поході. Види вогнищ.
- •9. Долікарська допомога
- •1. Об’єктивні та суб’єктивні фактори нещасних випадків на маршруті.
- •2. Транспортування потерпілого. Види перев’язок.
- •3. Перша медична допомога
- •3. Долікарська допомога потерпілим на воді
- •4. Перша допомога при попаданні пороху в око
- •5. Профілактика ураження блискавкою
- •6. Допомога при укусі отруйної змії чи комахи
- •7. Допомога при отруєнні грибами та іншими рослинами.
- •8. Гірська хвороба.
- •9. Допомога у разі отруєння продуктами харчування.
- •10. Перша допомога при потертості, мозолях та відпріванні
- •11. Склад медичної аптечки.
- •12. «Зелена аптека».
- •10. Екстремальні ситуації в туристичному поході
- •Визначення екстремальних ситуацій
- •Дії групи у разі екстремальної ситуації. Чинники виживання.
- •Дії в разі втрати орієнтації на місцевості
- •Втрата спорядження.
- •5. Пошук води.
- •6. Вогонь.
- •7. Харчування в умовах виживання.
- •Література
2. Облаштування бівуаку та вогнища.
Визначившись із місцем розташування бівуаку, керівник дає вказівку зупинитися. Спершу всі рюкзаки складаються в одному місці. З рюкзаків відразу дістають намети, тенти, сокири, пили, відра та пристосування для вогнища. Керівник дає розпорядження членам групи (хто іде на заготівлю дров, а хто займається наметами й тентами тощо). Керівник визначає місце розташування наметів та місце під вогнище для приготування їжі. Чергові, без вказівки керівника, адже вони призначені на цілодобове чергування раніше, приступають до розпалювання вогню та приготування їжі. Згодом визначається місце для забору питної води, місце для умивання та прання білизни, місце туалету. Все це визначається з дотриманням протипожежних та гігієнічних вимог.
За необхідності визначаються з місцем під вогнище для просушування одягу та взуття.
У комплекті групового спорядження добре мати один тент-навіс. На випадок зупинки під час дощу такий тент встановлюється в першу чергу. Кріплять його на репшнурі або на тонкому сталевому тросику, довжиною 10-15 м. Кінці тросика обладнані маленькими карабінами, що дає змогу одразу фіксувати тросик за дерево. Закріплюють тент на 20-30 см вище найвищого учасника групи. Натягуючи тросик, ним обкручують протилежне дерево і фіксують у землю за допомогою металевого кілка.
Чергові облаштовують місце для вогнища та розпалюють вогонь. Під час дощу над місцем розпалювання багаття встановлюють невеликий кусок пластикату. В таку погоду, коли сухих гілок мало, первинне багаття розпалюють куском гуми чи сухим спиртом.
Поки один черговий розпалює вогнище, другий з допомогою сокири і пили готує стійки та перекладину для вогнища. Стійки з сухої деревини забиваються дещо дальше від вогню - щоб не запалювалися від жару багаття. Для підвішування на перекладину відер (котлів) потрібно мати набір гачків різної довжини, а також ланцюжків з гачками на кінцях. Вони дадуть змогу черговим регулювати інтенсивність кипіння, адже для приготування перших та других страв інтенсивний вогонь потрібен 15-20 хвилин - до того моменту, коли закипить вода.
Для безпечної роботи біля вогнища в чергових має бути пара брезентових рукавиць.
Деколи потрібно швидко приготувати їжу або скип'ятити воду. Тоді між деревами (камінням) навішується металевий тросик. До нього підвішується відро або казанок, під яким розпалюється багаття типу "курінь". Якщо треба готувати у двох посудинах, то для цього використовують дюралеву трубку, довжиною 40-50 см, через яку пропускають тросик.
В екстремальних умовах їжу можна приготувати у казанку, підвісивши його до триноги, змонтованої з трьох альпенштоків. У туристському таборі завжди буде комфортніше відпочивати, якщо навколо вогнища зробити сидіння з полін, стовбурів та жердин.
Коли роботи зі встановлення наметів та облаштування вогнища закінчені, вивільнені учасники знову йдуть по дрова - для вечірнього вогнища та для приготування сніданку.
У сходженій групі діє одне із основних правил похідного життя: зробив свою роботу - поможи товаришу. Усі бівачні роботи з розгортання табору повинні закінчуватися до вечері, а роботи вранці зі згортання табору закінчуються до сніданку.
Чергові прокидаються за 1,5-2 години до сніданку. Дрова для приготування сніданку заготовані звечора, складені недалеко і накриті поліетиленовою плівкою або сховані під тентом. Звечора відкладаються виділені завгоспом продукти, які є теж поруч. Поки чергові готують сніданок, група робить організований підйом, оперативно наводить ранковий туалет та здійснює розминку. До сніданку групі необхідно скласти намети та укласти рюкзаки.
Чергові, здебільшого, змінюються після сніданку. Поки після сніданку нові чергові миють казани, заливають вогонь водою та укладають піднятий напередодні дерен, вивільнені від чергування туристи укладають свої рюкзаки. Якщо після приготування сніданку залишились дрова, їх акуратно складають навкруг стовбурів дерев (вертикально) - в такому положенні дрова надовго збережуться сухими. Якщо дрова залишити на землі, то вони швидко зігниють. Залишки від сніданку зоставляють на відкритому місці - їх з'їдять звірі та пташки.