- •Спортивний туризм як вид туризму
- •Поняття «спортивний туризм». Значення спортивного туризму.
- •Функції спортивного туризму
- •3. Види спортивного туризму
- •4. Туризм у Єдиній спортивній класифікації України. Нормативи походів
- •2.Спорядження в пішому та гірському походах
- •1. Особисте спорядження
- •2. Особливості підбору речей особистого вжитку.
- •3. Групове спорядження
- •4. Правила зберігання спорядження та металевого реманенту
- •3. Організація самодіяльного туристичного походу
- •1. Комплектування групи
- •2. Розподіл обов’язків між учасниками походу
- •3. Розроблення маршруту
- •4. Складання кошторису
- •5. Оформлення маршрутної документації та отримання дозволу на похід
- •6. Складання звіту про здійснений похід
- •Фізична підготовка туриста
- •1. Види фізичної підготовки
- •2. Гігієна туриста
- •3. Самомасаж.
- •4. Самоконтроль.
- •Організація харчування
- •1. Продукти харчування. Хімічний склад та калорійність
- •3. Приготування їжі в поході
- •4. Використання основних продуктів харчування в поході та їхня характеристика
- •5. Режим харчування.
- •6. Водно-сольовий режим.
- •7. Особливості приготування страв на вогнищі.
- •6. Техніка пересування та подолання природних перешкод
- •1. Організація руху на маршруті.
- •2. Рух лісом та болотом
- •3. Рух стежками.
- •4. Рух трав’янистими схилами.
- •5. Рух по осипищах та моренах.
- •6. Рух скелями.
- •8. Способи страховки на снігу
- •9. Техніка руху по льоду.
- •7. Техніка переправи через ріки
- •1. Вибір часу для переправи.
- •2. Переправа вбрід.
- •2. Переправа вбрід з організацією колективної страховки.
- •3. Переправа вплав і за допомогою плавзасобів.
- •4. Переправи над водою.
- •2. Перехід через ріку по колоді.
- •5. Основні правила переправи через гірські річки.
- •8. Організація бівуаку
- •1. Вибір місця для бівуаку
- •2. Облаштування бівуаку та вогнища.
- •3. Приготування їжі в поході. Види вогнищ.
- •9. Долікарська допомога
- •1. Об’єктивні та суб’єктивні фактори нещасних випадків на маршруті.
- •2. Транспортування потерпілого. Види перев’язок.
- •3. Перша медична допомога
- •3. Долікарська допомога потерпілим на воді
- •4. Перша допомога при попаданні пороху в око
- •5. Профілактика ураження блискавкою
- •6. Допомога при укусі отруйної змії чи комахи
- •7. Допомога при отруєнні грибами та іншими рослинами.
- •8. Гірська хвороба.
- •9. Допомога у разі отруєння продуктами харчування.
- •10. Перша допомога при потертості, мозолях та відпріванні
- •11. Склад медичної аптечки.
- •12. «Зелена аптека».
- •10. Екстремальні ситуації в туристичному поході
- •Визначення екстремальних ситуацій
- •Дії групи у разі екстремальної ситуації. Чинники виживання.
- •Дії в разі втрати орієнтації на місцевості
- •Втрата спорядження.
- •5. Пошук води.
- •6. Вогонь.
- •7. Харчування в умовах виживання.
- •Література
2. Перехід через ріку по колоді.
Переправа по колоді - найбільш безпечна та зручна. Особливо в холодну погоду, коли велика глибина ріки та сила потоку і коли по дну перекочується каміння. У таких випадках вона незамінна.
Спершу шукаємо на березі ріки вже повалені дерева або похилені над рікою. У тайзі такі стовбури трапляються доволі часто. Якщо такі є, залишається перейти зі страховкою першому учаснику, навісити перила і пройти по колоді усім учасникам.
Перейти по колоді можна з допомогою перильної жердини, яку тримають на висоті 0,5 м від колоди, з того боку, куди прямує течія.
В іншому разі доведеться заводити колоду на другий берег самотужки, а це найбільш складна у цьому виді переправи операція.
Спочатку необхідно знайти легку сухостійну деревину (краще суху сосну або ялину), яка була б на 1,5-2 м довша за ширину ріки.
Відповідно до місцевості, обирається спосіб закріплення комеля (відземку). За наявності каміння робиться підпора у вигляді кутка.
Якщо каміння немає, то сокирою вирубується яма, краї якої укріплюються (армуються) вбитими колами. Стовбур укладають вздовж берега річки тонким кінцем (верхівкою) проти течії. Протилежну сторону, відземок, упирають до каміння або до ями. Бажано, на випадок зриву колоди, застрахувати відземок репшнуром, прив'язавши його до кілка, вбитого в землю поруч з ямою. Це також убезпечить групу від нових пошуків колоди.
До тонкого кінця колоди стременом або схоплювальним вузлом прив'язують середину основного мотузка, утворивши так звані "вуса" однакової довжини.
Далі існує три способи перекинути колоду на другий берег ріки. Перший - якщо протилежний берег пологий: колоду, тримаючи "вуса" натягненими, опускають у ріку. Течія сама приб'є колоду до другого берега. Необхідно тільки в останній момент спільними зусиллями висмикнути колоду з води.
Другий спосіб більш трудомісткий: туристи діляться навпіл, і кожна півгрупа працює з одним "вусом". Спочатку дві особи беруться за "вуса" і натягують мотузок за кінці. Згодом обидві команди тримають їх напоготові. Керівник групи, а якщо колода важка, то удвох з кимось із учасників, піднімає вгору тонкий кінець стовбура і, перехопивши його знизу руками, допомагає підняти колоду вгору. Коли кут між площиною берега (води) та колодою досягне 30-40°, керівник переходить до відземка і, ставши таким чином між "вусами", керує діями обох команд. Він поступово розводить команди ("вуса") так, щоб колода розвернулася у бік протилежного берега. Коли ж колода буде націлена вістрям на місце призначення, її опускають, рівномірно відпускаючи "вуса". Під час наведення переправи в радіусі довжини колоди не повинно бути сторонніх людей-спостерігачів. У будь-який момент, особливо коли колода піднята досить високо, її може повести в сторону, і вона може впасти на когось. Найважче утримувати колоду, коли вона низько опущена.
Коли колода поставлена на протилежний берег, один учасник переходить по ній на другий берег (страховка така ж, як і для броду) і відв'язує "вуса". Якщо колода лежить низько і на неї потрапляють бризки чи заливає вода, то її необхідно підняти, уклавши між двома каменями або підклавши під неї пару малих колод. Не завадить зафіксувати колоду парою кілків, для чого, переходячи на другий берег, перший учасник повинен мати з собою сокиру та пилу. Укріпивши колоду та організувавши перильну страховку, учасники групи по одному (знаходитись удвох на колоді недопустимо!) переходять на другий берег ріки. Страхуються до перил короткою петлею з карабіном. Перила повинні бути максимально натягнутими, адже слабо натягнені перила можуть бути більш небезпечними, ніж коли б їх не було взагалі. Тому перильний мотузок найкраще теж прив'язувати до дерев. Для кращого натягу перил можна застосувати репшнури, прив'язавши їх до додаткових опор.
Третій спосіб наведення теж досить трудомісткий. На своєму березі група викладає якомога вищу груду каміння. Тоді до колоди, яку необхідно навести на протилежний берег, прив'язують противагу - коротшу колоду. Противагу щільними обертами прив'язують до основної колоди зі сторони відземка. Піднявши колоду на каміння, визначаються з центром ваги. Таку врівноважену колоду набагато простіше вивести на другий берег.
Всі три способи наведення колоди вимагають відповідних навичок та вмінь, які необхідно відпрацьовувати під час передпохідних тренувань.
Для відпрацювання туристами вміння балансувати на колоді під час тренувань береться довга колода, і учасники по черзі проходять по ній в обидві сторони. Іти від товщого кінця до тонкого завжди важче. Адже чим ближче турист підходить до тоншого кінця колоди, тим сильніше вона розхитується в горизонтальному напрямку. Такі коливання неминуче скинуть туриста з колоди, і тому необхідно виробити вміння легкими присіданнями змусити колоду коливатись вертикально, ніби заспокоюючи її. Таке вміння виробляється не відразу. Для тренувань групи щодо відпрацювання спільних дій під час укладання колоди не завжди потрібна ріка. Всі вправи можна імітувати на галявині, визначивши умовну ріку (її ширину) та вбивши в місце приземлення колоди два кілки. У цій вправі найголовнішим є відпрацювати утримання рівноваги колоди та синхронну взаємодію між учасниками.
