- •Спортивний туризм як вид туризму
- •Поняття «спортивний туризм». Значення спортивного туризму.
- •Функції спортивного туризму
- •3. Види спортивного туризму
- •4. Туризм у Єдиній спортивній класифікації України. Нормативи походів
- •2.Спорядження в пішому та гірському походах
- •1. Особисте спорядження
- •2. Особливості підбору речей особистого вжитку.
- •3. Групове спорядження
- •4. Правила зберігання спорядження та металевого реманенту
- •3. Організація самодіяльного туристичного походу
- •1. Комплектування групи
- •2. Розподіл обов’язків між учасниками походу
- •3. Розроблення маршруту
- •4. Складання кошторису
- •5. Оформлення маршрутної документації та отримання дозволу на похід
- •6. Складання звіту про здійснений похід
- •Фізична підготовка туриста
- •1. Види фізичної підготовки
- •2. Гігієна туриста
- •3. Самомасаж.
- •4. Самоконтроль.
- •Організація харчування
- •1. Продукти харчування. Хімічний склад та калорійність
- •3. Приготування їжі в поході
- •4. Використання основних продуктів харчування в поході та їхня характеристика
- •5. Режим харчування.
- •6. Водно-сольовий режим.
- •7. Особливості приготування страв на вогнищі.
- •6. Техніка пересування та подолання природних перешкод
- •1. Організація руху на маршруті.
- •2. Рух лісом та болотом
- •3. Рух стежками.
- •4. Рух трав’янистими схилами.
- •5. Рух по осипищах та моренах.
- •6. Рух скелями.
- •8. Способи страховки на снігу
- •9. Техніка руху по льоду.
- •7. Техніка переправи через ріки
- •1. Вибір часу для переправи.
- •2. Переправа вбрід.
- •2. Переправа вбрід з організацією колективної страховки.
- •3. Переправа вплав і за допомогою плавзасобів.
- •4. Переправи над водою.
- •2. Перехід через ріку по колоді.
- •5. Основні правила переправи через гірські річки.
- •8. Організація бівуаку
- •1. Вибір місця для бівуаку
- •2. Облаштування бівуаку та вогнища.
- •3. Приготування їжі в поході. Види вогнищ.
- •9. Долікарська допомога
- •1. Об’єктивні та суб’єктивні фактори нещасних випадків на маршруті.
- •2. Транспортування потерпілого. Види перев’язок.
- •3. Перша медична допомога
- •3. Долікарська допомога потерпілим на воді
- •4. Перша допомога при попаданні пороху в око
- •5. Профілактика ураження блискавкою
- •6. Допомога при укусі отруйної змії чи комахи
- •7. Допомога при отруєнні грибами та іншими рослинами.
- •8. Гірська хвороба.
- •9. Допомога у разі отруєння продуктами харчування.
- •10. Перша допомога при потертості, мозолях та відпріванні
- •11. Склад медичної аптечки.
- •12. «Зелена аптека».
- •10. Екстремальні ситуації в туристичному поході
- •Визначення екстремальних ситуацій
- •Дії групи у разі екстремальної ситуації. Чинники виживання.
- •Дії в разі втрати орієнтації на місцевості
- •Втрата спорядження.
- •5. Пошук води.
- •6. Вогонь.
- •7. Харчування в умовах виживання.
- •Література
7. Особливості приготування страв на вогнищі.
Для каш, зварених на воді, кількість солі повинна складати 1 чайну ложку (10 г) на горнятко крупи; для каш, зварених на молоці, - 5 г солі на горнятко крупи; для солодких каш - до смаку.
Гречану крупу перед готуванням необхідно обсмажити на сковороді - зерна стануть твердими, не тріскатимуться - і каша буде сипкою.
Щоб зварити кашу, крупи засипають у киплячу підсолену воду.
Якщо забули посолити кашу, треба сіль розвести в гарячій воді і долити в кашу.
Перед варінням рис, перлову та пшеничну крупу обов'язково промивають водою.
Якщо зранку час для варіння обмежений, то на ніч крупи замочують у холодній воді.
До загущення кашу варять на сильному вогні (помішуючи), а далі - на слабкому.
Помішувати гарячу страву над вогнем ополоником не зовсім зручно, краще зробити мішалку з обструганої палки. Помішувати кашу потрібно не торкаючись дна. Під час варіння каші на дні відра утворюється тоненька крохмальна плівка, яка перешкоджає пригоранню каші. Якщо, помішуючи, плівку зруйнувати - каша пригорить.
Коли каша "мліє" на слабкому вогні, мішати її не потрібно.
Пшоно перед готуванням необхідно добре промити в теплій воді, перетерти долонями, залити холодною водою і довести до кипіння. Киплячу воду злити і знову залити кашу холодною водою, і підсолити. У такому разі пропаде присмак гіркоти.
Манку можна варити на молоці, на воді, а також змішувати воду і молоко в різних пропорціях. Крупу засипають в легко підсолений кип'яток тоненькою цівкою, інтенсивно помішуючи, щоб не утворювалися грудочки. Після чого їй потрібно дати ще поваритися десять хвилин на слабкому вогні.
Час варіння різних круп залежить від того, наскільки розсипчасту кашу ви хочете приготувати. Регулюють процес варіння ще кількістю води.
Готуючи суп із риби, спочатку варять картоплю і крупи, а потім кладуть рибу, бо інакше риба дуже розвариться.
М'ясо до супу кладуть у холодну підсолену воду, доводять до кипіння і поступово додають крупи (картоплю, макарони), овочі і спеції. Якщо сире м'ясо посолити, воно виділить сік і втратить смакові якості: під час варіння м'ясо стане сухим і твердим.
М'ясні консерви потрібно закладати в киплячий суп безпосередньо перед зняттям з вогню.
Для супу крупи або макарони беруться з розрахунку 30-40 г на 1 л води, манки менше - 20-25 г.
У поході потрібно мати кусок марлі, розміром 1х1 м. Нею проціджують відварені гриби, перетирають ягоди. Якщо в мокру марлю загорнути зачерствілий хліб і нагріти над жаром, він пом'якшає.
Сухар перед вживанням необхідно на 10-20 секунд занурити в холодну воду і, струсивши з нього воду, дати полежати 2-3 хвилини. Сухар пом'якшає, і буде зручно його їсти.
Варячи картоплю в мундирах, треба класти її в казан з холодною водою, якщо вкинути у кип'яток, картопля стане твердою. Чищену картоплю краще варити у підсоленій воді.
Чорнослив та родзинки перед тим, як покласти до каші, потрібно попередньо залити кип'ятком.
Чай треба заварити в крутому кип'ятку, зняти відро з вогню, накрити кришкою і дати настоятися. Якщо чай кип'ятити, він матиме неприємний присмак. Чорний чай слід пити відразу після приготування. Зелений чай можна пити, постійно доливаючи до заварки кип'яток.
Хто з туристів любить справжній смак кави, той носить із собою в похід джезву (кавоварку) - необхідно зробити довгу (35-40 см) ручку з тонкої нержавіючої сталі. На коротких привалах у такій джезві можна заварити каву на одній таблетці сухого спирту.
Запитання для самоперевірки
1. Назвіть основні вимоги до харчування в туристському поході.
2. Як скласти раціон групи на один день, тиждень?
3. У чому полягає відмінність підбору продуктів харчування для пішого та гірського походу?
4. Як готують продукти харчування до походу?
5. Які вимоги до тари для кожного виду продуктів?
6. Що таке водно-сольовий режим у поході?
7. Які особливості споживання води та дотримання водно-сольового режиму у піших та гірських походах?
8. Згадайте поради черговим кухарям на маршруті.
9. У чому полягає різниця між приготуванням їжі на рівнинній частині походу і приготуванням їжі у гірській частині?
