5. Зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії пониженої температури

До таких препаратів відносяться такі, фізико-хімічний стан яких змінюється після замерзання і при наступному зігріванні до кімнатної температури не відновлюється.

Розчин формальдегіду (формалін) зберігають при температурі не нижче 9 град. С. При появі осаду препарат витримують при кімнатній температурі, після чого обережно зливають і використовують, враховуючи фактичний вміст формальдегіду.

Медичні жирні масла зберігають при температурі не нижче 10 град. С. При появі осаду препарат витримують при кімнатній температурі, зливають і перевіряють на відповідність вимогам ДФ.

ОСНОВНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ЯКІСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТОВАРІВ

 

Якість товарів залежить від багатьох чинників, їх можна поділити на тамі, що впливають на формування якості, і такі, що сприяють збереженню якості.

Життєвий цикл будь-якої продукції включає чотири стадії:

— дослідження і проектування;

— виготовлення;

— обіг та реалізація;

— споживання й експлуатація.

Висока якість фармацевтичних товарів можлива лише при дотриманні вимог НТД, ретельному виробничому конт­ролі та виконанні запобіжних заходів, насамперед — забез­печення відповідних умов зберігання сировини, напівфаб­рикатів, дистильованої води і готової продукції, дотриман­ня інструкцій санітарного режиму, справності й точності приладів, апаратів.

 

На стадії обігу й реалізації необхідно дбати про збере­женість товарів і не допускати зниження їх якості при про­суванні від виробника до споживача. Тут особливу увагу слід приділяти пакуванню, умовам зберігання і транспор­тування, маркуванню товарів.

 

Під час просування товарів від виробника до споживача виникають різні ситуації, здатні спричинити втрати і змі­нити споживчі властивості товарів. Обов'язок аптечних працівників — не допускати погіршення якості і товарних втрат, а єдино можливий шлях — це дотримання встановле­них умов перевезення і зберігання.

 

ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ

ТОВАРІВ

 

Аптечні бази, склади — це типові будівлі або приміщен­ня для зберігання і постачання фармацевтичних товарів аптекам, лікарням та іншим закладам і організаціям охо­рони здоров'я.

 Серед багатьох функцій найголовнішими є створення належних умов зберігання товарів з урахуван­ням їх фізико-хімічних властивостей і забезпечення режи­му зберігання в суворій відповідності з вимогами та неушко­дженості товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на зберіганні.

Дотримання належних вимог щодо будови, розмірів, експлуатації приміщень є важливою передумовою правиль­ної організації їх зберігання.

 

Вони повинні відповідати вимогам чинної НТД (це СНШ — санітарні норми і правила, методичні рекомендації, нормативна внутрішньовідомча та інша документація), що гарантують високу якість товарів.

 

Відповідно до встановлених норм приміщення для збе­рігання повинні бути обладнані охоронними і протипожеж­ними засобами.

 

У них необхідно підтримувати оптимальну температуру і вологість повітря, перевірка яких здійснюється не рідше одного разу на добу. Для спостереження за цими парамет­рами в приміщеннях необхідно мати термометри й гігромет­ри, закріплені на внутрішніх стінках сховища, на відстані від нагрівальних приладів, на висоті 1,5—1,7 м від підлоги і не менш як за 3 м від дверей.

 

У кожному приміщенні заводять картки із зазначенням температури й відносної вологості.

 

Для підтримання чистоти повітря приміщення обладну­ють примусовою приточно-витяжною вентиляцією, а в разі її відсутності — кватирками, фрамугами, ґратчастими две­рима й т. ін.

 

Аптечні заклади обладнують тільки центральним опа­ленням, не припускається обігрівання приміщень газовими приладами з відкритим полум'ям або електронагрівальни­ми приладами з відкритою спіраллю.

На складах і в апте­ках, розташованих у кліматичній зоні з великими відхи­леннями від припустимих норм температури і відносної вологості повітря, необхідні кондиціонери.

 

У приміщеннях для зберігання встановлюється необхід­на кількість стелажів, шаф, піддонів, підтоварників і т. п.

Стелажі розміщують на відстані 0,6—0,7 м від зовніш­ніх стін, не менше 0,5 м від стелі й не менше 0,25 м від підлоги. Проходи між ними мають бути освітлені, а відстань не повинна бути меншою 0,75 м, що забезпечує вільний до­ступ до матеріальних цінностей.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/distance/lectures_stud/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81/%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/07%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF.htm