- •Лабораторна робота № 3
- •Постановка задачі
- •Витрати на утримання та перерахування митних установ
- •Метод комбінаційного групування (п. 2.1).
- •Комбінаційне групування за факторною (х) та результативною (y) ознаками
- •Метод аналітичного групування (п. 2.2).
- •Робоча таблиця
- •Таблично задана лінія регресії
- •Метод дисперсійного аналізу (п. 2.3)
- •Метод кра (п. 2.4)
- •Розрахункова таблиця {глянь в Excel, 1-й лист, о9}
- •Розрахункова таблиця {в Excel 3-X, 4-y, 5-z, 6-aa, 7-ac}
- •Метод кореляції знаків Фехнера (п. 2.5)
- •Розрахункова таблиця {Excel – m & n}
- •Метод кореляції рангів Спірмена (п. 2.6).
- •Розрахункова таблиця {Excel – g, h, I & j}
Розрахункова таблиця {глянь в Excel, 1-й лист, о9}
і |
|
|
|
|
|
|
· |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 |
-1,2 |
1,44 |
-1,728 |
2,0736 |
-0,46 |
0,552 |
-0,6624 |
∑ |
-0,2 |
7,71 |
-1,928 |
6,254 |
5,66 |
7,272 |
1,398 |
Для наочної перевірки одержаних рівнянь побудуємо їх графіки на кореляційному полі (рис. 3.1). Візуально можна переконатись у тому, що точки останнього розташовані приблизно порівну і рівномірно по обидва боки уздовж кожного з графіків, що не дає підстав для сумніву у правильності знайдених рівнянь регресії. Крім того можна припустити, що парабола більш адекватно апроксимує залежність Y від Х, оскільки точки кореляційного поля розташовані навколо неї більш рівномірно, ніж навколо прямої. Для формальної перевірки останнього припущення обчислимо регресійну дисперсію для обох ліній регресії за формулою (3.11). Обчислення зручно організувати в таблиці (табл. 3.8, графи 1-6). За даними таблиці 3.8 знаходимо:
;
.
Як
бачимо,
,
що підтверджує попередній висновок,
зроблений на основі візуального аналізу
про більшу адекватність квадратичної
моделі лінії регресії, яку й обираємо
для подальшого дослідження.
Із графічного зображення квадратичної лінії регресії (рис. 3.1) витікає висновок: перерахування до бюджету прискорено зростають зі збільшенням витрат на утримання, що підтверджує попередній висновок, зроблений на основі візуального аналізу рис. 3.2.
Для
оцінки істотності та щільності зв’язку
обчислимо коефіцієнт детермінації R2,
для чого необхідно попередньо обчислити
загальну та факторну дисперсії ознаки
Y. Попередні обчислення
зручно організувати в таблиці (див.
табл. 3.6, графа 7), яку
будуємо з урахуванням раніше порахованих
у п. 3 значень
=42,573
та
=38,105
і значень
,
наведених у таблиці 3.6 (графа 4). За
результатами обчислень знаходимо:
.
За
таблицею критичних значень (згідно
Додатка 2 Лабораторного практикуму) для
рівня значущості
і числа степенів вільності k1=m–1=3–1=2,
k2=n–m=22–3=19
знаходимо критичне значення коефіцієнту
детермінації:
.
Оскільки
>
,
то вибрану квадратичну залежність з
надійністю 95 % можна вважати істотною.
Для
оцінки щільності зв’язку застосуємо
правило трисекції: 0,7
+ 0,3=0,49;
0,3
+ 0,7=0,781.
Оскільки
(0,3
+
0,7; 1], то щільність зв’язку слід вважати
високою.
Таблиця 3.6
Розрахункова таблиця {в Excel 3-X, 4-y, 5-z, 6-aa, 7-ac}
і |
хі |
|
|
(уі– )2 |
(уі– )2 |
(
– |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 |
1,8 |
31,26 |
34,308 |
17,14 |
1,192 |
68,306 |
|||
Σ |
145,718 |
101,776 |
744,06 |
||||||

·
)2