- •Програма курсу
- •1. Термодинаміка і кінетика хімічної корозії металів. Газова корозія металів.
- •2. Закономірності росту плівок на металах.
- •1. Механізм електрохімічної корозії металів. Діаграми Пурбе.
- •2. Корозійні процеси з водневою та кисневою деполяризацією. Пасивність металів.
- •1. Електрохімічні методи захисту металів. Захисні середовища.
- •2. Корозійна характеристика металів та сплавів. Сталі та чавуни.
- •4. Види неметалевих антикорозійних покриттів.
- •5. Інгібітори корозії металів.
- •Техніка безпеки Загальні правила роботи в лабораторії
- •Методичні вказівки до оформлення робіт
- •Лабораторна робота №1 кінетика окислення металів на повітрі
- •1.1 Теоретична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.2 Методика роботи
- •1.3 Оформлення результатів
- •Лабораторна робота № 2 вплив температури на швидкість окислення металів на повітрі
- •2.1 Теоретична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •2.2 Методика роботи
- •2.3 Оформлення результатів
- •Запитання для самоконтролю:
- •3.2 Методика роботи
- •3.3. Оформлення результатів
- •Електрохімічна корозія з оксигенною деполяризацією
- •4.1 Теоретична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •4.2 Методика експерименту
- •4.3 Оформлення результатів
- •Гравіметричний метод визначення швидкості корозії
- •5.1 Теоретична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •5.2 Методика експерименту
- •5.3 Оформлення результатів
- •Розділ III. Засоби захисту металів від корозії Лабораторна робота № 6 захист металів від корозії за допомогою інгібіторів
- •6.1 Теоретична частина
- •6.2 Методика експерименту
- •6.3 Обробка результатів
- •Захисні гальванічні покриття: ніколювання купруму
- •7.1 Теоретична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •7.2 Методика експерименту
- •7.3 Оформлення результатів
- •Лабораторна робота № 8 анодне оксидування алюмінію
- •8.1 Теоретична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •Додатки
- •Література
Лабораторна робота № 8 анодне оксидування алюмінію
Ціль роботи - одержати оксидний шар на поверхні алюмінію, визначити вплив концентрації електроліту на товщину і пористість.
8.1 Теоретична частина
У звичайних умовах на поверхні алюмінію присутня тонка плівка оксидів Al2O3 або Al2O3 • n H2O , що не забезпечує захисних властивостей через пористість. Гарними захисними властивостями володіють тільки покриття, що не мають пір.
Одержання оксидних покрить досягається двома способами: хімічним чи електрохімічним. У першому випадку процес називається хімічним оксидуванням, або оксидуванням, а в другому - електрохімічним оксидуванням, або анодируванням.
Плівки, що утворюються при анодній обробці алюмінію, володіють достатньою товщиною і цінними властивостями:
- безпористістю,
- значним опором до стирання,
- високим омічним опором,
- гарною основою під лакофарбові покриття.
Оксидування являє собою процес травлення металу в сильних окислювальних середовищах з метою утворення на поверхні металу шару оксидів.
Використовують два типи електролітів.
Електроліти першого типу - розчини слабких кислот (борна, винна, лимонна) і їхніх солей, в яких оксидна плівка не розчиняється ( товщина до
1 мкм). Такі плівки використовують як електроізоляційні покриття у виробництві конденсаторів.
Електроліти другого типу містять розчини сульфатної, хромової і щавлевої кислот, у яких відбувається часткове розчинення оксидної плівки
( товщина 1-50 мкм).
Біля половини алюмінієвих деталей, застосовуваних у машинобудуванні, піддається анодному оксидуванню.
При оксидуванні в розчині сульфатної кислоти процеси, що протікають на аноді, можуть бути представлені рівняннями:
2Al + 3H2O - 6e- = Al2O3 + 6 H+ ;
Al2O3 + 6 H+ = 2Al3+ + 3H2O.
Для підвищення захисних властивостей виріб після оксидування обробляють гарячою водою і гарячими розчинами хроматів або біхроматів, що заповнюють пори гідратованим оксидом алюмінію або сполуками типу (AlO)2CrO4. .
Крім чисто захисних функцій, наповненням поліпшують і зовнішній вигляд виробу, додаючи йому бажане фарбування. По зміні маси оксидованого зразка при наповненні можна також судити про пористість оксидної плівки.
Хімічне оксидування алюмінію і його сплавів здійснюють у лужних хромістих розчинах ( Na2CrO4, NaOH, Na2CO3) при температурі 90-950С протягом 5-10 хв. Утворюються плівки товщиною 3-4 мкм із невисокими механічними і діелектричними властивостями.
Запитання для самоконтролю:
1. Які хімічні захисні покриття вам відомі?
2. Охарактеризуйте властивості оксидних і фосфатних захисних плівок.
3. Що таке "вороніння" сталі?
4. Якими способами можна одержати оксидні покриття?
5. З якою метою застосовують процес наповнення при оксидуванні алюмінію?
8.2 Методика експерименту
Прилади і реактиви: штангенциркуль, аналітичні ваги, наждаковий і фільтрувальний папір; розчини 10% NaOH, 40% HNO3 , 5-25% H2SO4, електролізер, зразки металу.
Одержання оксидної плівки.
Підготовку зразків проводять у такий спосіб : алюмінієву пластинку виміряють, знежирюють (поміщаючи на 15 c у 10- 15% розчин їдкого натру), промивають і протравляють у 40-50% розчині азотної кислоти, знову промивають, висушують і зважують з точністю ± 0,0002 г.
Схема для установки оксидування така ж, як і для електролітичного ніколювання купруму (див. лаб.раб. №7). В електролітичну ванну заливають сульфатну кислоту заданої концентрації (5, 10, 15, 20, 25 %). Алюмінієва пластинка є анодом, плюмбум використовують як катод.
Виходячи з щільності струму (ik) при оксидуванні 2 А/дм2 і площі поверхні (S), яка оксидується, розраховують необхідну силу струму (І).
I = ik S, (1)
Занурюють електроди в розчин, попередньо замкнувши ланцюг, щоб виключити розчинення алюмінію в кислоті, реостатом установлюють необхідний струм, що контролюють амперметром. Анодування ведуть 30 хв, підтримуючи постійну силу струму. Потім зразок витягують, промивають, висушують і зважують. Результати процесу оцінюють по різниці маси зразка до і після анодування , віднесеної до одиниці поверхні.
Наповнення оксидної плівки. Оксидований зразок поміщають у нагрітий до 95 °С розчин біхромату калію , витримують 20 хв, промивають, висушують і зважують. Рівень наповнення оцінюють по зміні маси зразка до і після наповнення, віднесений до одиниці поверхні.
8.3 Оформлення результатів
Вказати: розміри зразка ...х...х...х ,мм
тривалість анодирування τ , год;
Дослідні дані і результати розрахунків заносять у таблицю.
Таблиця 1.
№ зразка |
Площа поверхні, S , см2
|
Концентра-ція розчину H2SO4, C,%
|
Маса зразка до оксидуван-ня, m0, г |
Маса зразка після оксидування, mτ , г |
Маса зразка після наповнення mn , г |
Показник оксидування, (mτ –m0)/ S , г/см2 |
Показник наповнення (mn –mτ)/ S, г/см2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Будують графіки залежності показників оксидування і наповнення від концентрації кислоти.
У висновках описують вплив концентрації розчину електроліту на формування оксидної плівки, її пористість і захисні властивості.
Література: [3,7].
