5. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та гранична інтерпретація.
Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує сукупну корисність при даних бюджетних обмеженнях. Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший.
На графіку 2.7 точка D дотику найвищої кривої байдужості U2 бюджетною лінією I відповідає стану рівноваги споживача (згідно з ординалістською теорією корисності).
Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю (гривню, долар тощо), яка витрачається на кожний товар.
y
Графік 2.7. Рівновага споживача.
Концепція рівноваги споживача в термінах граничної корисності (MU) і цін товарів (P) може бути описана рівнянням:
Другий
закон Госсена:
індивід досягає максимуму корисності,
якщо співвідношення граничних корисностей
будь-яких двох благ дорівнює співвідношенню
їхніх цін, тобто mu
/
mu
= P
/Р
.
Поряд з загальними принципами вибору раціонального споживача існують особливості, які визначаються впливом на нього уподобань. Американський економіст Х.Лейбенстайн виділяв три типових випадки взаємного впливу:
- Ефект “юрби”, коли споживач не хоче відставати від інших і купує те, що купують інші. Він залежить від думки інших споживачів і ця залежність пряма.
- Ефект сноба, коли споживач прагне виділитися з натовпу. Тут залежність від думки інших обернена.
- Ефект Веблена, коли товари та послуги купляються не для особистого задоволення, а для того, щоб призвести враження на навколишніх людей.
6. Реакція споживача на зміну доходу
Формула бюджетної лінії при виборі споживачем між окремим благом і всіма іншими благами:
І = РХQХ + Σ РYiQYi
Рис 2.8. Бюджетна лінія при виборі споживачем між окремим благом (Х) і всіма іншими благами
Лінія “доход – споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням його доходу (рис. 2.9.). Крива “доход-споживання” має також назву кривої рівня життя .
Рис 2.9. Лінія «доход - споживання» та побудова кривих попиту та кривої Енгеля на її основі
К
риві
Енгеля – це
графічне зображення функціональної
залежності між обсягом попиту на благо
та доходом за даних цін, яка виводиться
через криві “доход-споживання”. Для
нормальних благ характерна зміна обсягу
попиту в одному напрямку зі зміною
доходу, при цьому криві Енгеля мають
додатний нахил. Для нижчих благ характерна
зміна обсягу попиту в протилежному
напрямку до зміни доходу, крива Енгеля
має від’ємний нахил (крива 4 на рис.
2.10).
Рис. 2.10. Види кривих Енгеля
де 1 – предмети розкоші; 2 – побутові товари; 3 – товари першої необхідності;
4 – товари нижчої споживчої цінності.
Рис. 2.11. Побудова кривої Енгеля на нижчі товари
В залежності від реакції споживача на зміну доходу при купівлі товару розрізняють три категорії товарів: цінні, звичайні та малоцінні товари.
Цінні товари – це товари, попит на які різко підвищується при зростанні доходу споживача (предмети розкоші).
Звичайні товари – це товари, попит на які при зростанні доходу спочатку незначно зростає, але по мірі подальшого підвищення доходу стабілізується на певному постійному рівні.
Малоцінні (неякісні, іприорні) товари – це товари, попит на які зменшується при зростанні доходу споживача та підвищується при його скороченні.
Функції Торнквіста - це математична модель залежності споживання благ першої, другої необхідності та предметів розкоші від доходу.
Рис. 2.12. Криві Торнквіста