Розвиток системи державного та регіонального управління в Україні.

1. Держава і управління Київської Русі – вплив князів, бояр, воєвод + гроші, торгівля , ремесла

2. Галицько-Волинська держава та форми її управління – бояри, князь.

3. Управління в Українських землях за польсько-литовської доби

4. Український державний лад і управління періоду Визвольної боротьби

5. Державне управління періоду занепаду козацько-гетьманської держави.

6. Управління і державний лад в Україні у XIX- поч. XX століть

7. Державне управління та місцеве самоврядування Австрійської імперії.

8. Державне управління Російської імперії

9. Українська державність у період визвольних змагань 1917-1920 років (Українська республіка в часи Центральної Ради, Українська гетьманська держава, Директорія Української Народної Республіки, Західно-Українська Народна Республіка).

10. Державне управління Української РСР (1920-1991РР-):

- Радянська Україна у 20-ті роки.

- Радянська модернізація України у 30-ті роки.

- Україна під час Другої світової війни.

- Післявоєнна відбудова і розвиток України (1945-1956).

- Україна в умовах десталінізації (1956-1964).

- Україна в період застою та загострення кризи радянської системи (1965-

1985)

- Україна в часи перебудови і розпаду Радянського Союзу (1985-1991)

9.

Проблеми взаємовідносин гілок державної влади у сфері управління.

Конфлікти між гілками влади виникають у сфері відносин з приводу поділу владних повноважень. У здійсненні своїх повноважень кожна з гілок влади відносно самостійна, кожна прагне бути незалежною від впливу інших. Проте надто велика концентрація влади в однієї з гілок за відсутності або неефективності контролю кожної влади з боку інших об’єктивно може стати причиною виникнення суперечностей між ними і, за певних умов, навіть призводити до диктату однієї гілки влади.

Приклади конфліктів:

1 - у перші роки після здобуття Україною незалежності між ВРУ і Президентом України, парламентом і урядом (внаслідок неокресленості повноважень Президента України, Прем’єр-Міністра України, неузгодженості функцій законодавчої та виконавчої влади, центральної влади та регіонів державний апарат працював з перебоями; законодавча діяльність парламенту не встигала за життям; президент прагнув перебрати на себе частину повноважень парламенту; судова влада за відсутності реального реформування судоустрою і судочинства залишилася в тіні двох перших влад).

2 - Конституційний договір 1995 року, як компроміс між парламентом та Президентом (цей нестандартний крок дав змогу відійти від конфронтації, зберегти керованість, започаткувати цілісність державної політики на основі принципу розподілу влад).

3 – під час дії політреформи зявились конфлікти між президентом і парламентом, РНБО та кабміном, Адміністрацією президента та кабміном і парламентом

4 – до сих пір залишається конфліктогенною проблема реалізації гілками влади обсягу конституційних повноважень.

5 - до конфліктів у державно-правовій сфері слід зарахувати й конфлікти, які виникають між центральними та місцевими владними структурами.

6 – конфлікти між адміністраціями та радами на місцях, між радами та мерами тощо.

7 – конфлікти між «недоторканими» парламентарями та представниками інши владних структур і державних органів (у тому числі правоохоронних).

10.