Тема 3. Філософські категорії діалектики при наукових дослідженнях в туризмі

План

1. Значення системи в дослідженні туризму

2. Зміст і форма, ціле і частина, сутність і явище в туризмі

3. Причина і наслідок, необхідність і випадковість в туризмі

4. Можливість і дійсність в туризмі

5. Загальне та часткове в туризмі

6. Значення логічного мислення і роль фактів в туризмі

7. Форми логічного мислення при дослідженні туризму

8. Теоретичне і практичне логічне мислення в наукових туристських дослідженнях

9. Розвиток мислення фахівців на основі практичних навичок в туризмі

3.1. Значення системи в дослідженні туризму

Матеріальні та абстрактні системи. Система (грец. systema - ціле, складене з частин; з'єднання) - це безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним і утворюють певну цілісність, єдність. Виділяють матеріальні та абстрактні системи. Матеріальні системи підрозділяються на системи неорганічної природи: (геологічні, хімічні та ін.) і живі системи (найпростіші організми, популяції, види екосистеми). Особливий клас матеріальних живих систем становлять соціальні системи (від найпростіших соціальних об'єднань до соціально-економічної структури суспільства). До абстрактних системам належать поняття, гіпотези, теорії, наукові знання про системи; лінгвістичні (мовні), формалізовані, логічні системи та ін.

Системний підхід в туристській діяльності. У сучасній науці дослідження систем різного роду проводиться в рамках системного підходу, різних спеціальних теорій систем в кібернетиці, системотехніці, системному аналізі і т.д.

Системний підхід в туристській діяльності можна розглядати: як ієрархічну соціально-економічну і науково технічну систему; аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища системи; поділ системи на керуючу, керовану, що забезпечує і обслуговує підсистеми; функціональну єдність елементів і підсистем. Системний підхід виконує системоутворюючу і системонаповнюючу функцію.

Системний підхід, будучи універсальним методом, застосовується в дослідженнях різних напрямків турбізнесу в отриманні певних результатів, щоб приймати обгрунтовані рішення в умовах динаміки ринку. У системному підході використовується поняття системно-структурної мови як методологічна схема проектування досліджуваного явища, засіб зв'язку різних предметів і рівнів опису досліджуваного явища.

Побудова системно-структурних понять в туризмі - це використання зразків досліджень в суміжних галузях знань, наприклад в економіці, управлінні, інформатиці, соціології, психології.

Будь-яка система існує як ціле, яке може бути розділене на окремі компоненти. Важливою характеристикою системи є її структура як сукупність оптимальної кількості елементів і їх зв'язків, що визначають внутрішню будову і організацію об'єкта як цілого. Структура системи повинна бути мобільною, легко адаптуватися до вимог, які пред'являють до неї умови існування. Тому еволюція системи туризму повинна бути адекватна змінам соціально-економічних відносин у суспільстві, що зумовлює її успішний і адекватний розвиток.

Характеристика системи туризму. До загальних характеристик системи туризму відносяться:

• цілісність - єдність таких складових елементів, як управління, планування, прогнозування й організація діяльності;

• структурність - елементи системи суспільних відносин;

• ієрархічність - послідовне включення системи нижчого рівня в систему більш високого рівня;

• множинність - складність пізнання параметрів трансформації, обумовлена ​​необхідністю вивчення кожного з них окремо.

Для опису системи туризму необхідно будувати моделі, що показують можливості їх зміни в різних ситуаціях і за умови зміни окремих складових їх елементів: зміст, структурування, способи контролю, методи і засоби організації. Наприклад, зміна цілей туризму в сучасних умовах, визначених новими соціально-економічними відносинами, тягне за собою зміни технологій визначення залежних елементів системи.

Організація і методика системного дослідження в туризмі грунтуються на формуванні зв'язку розвитку особистості та культурної сфери, зумовленості їх взаємного впливу.

Особистість і культурне середовище в туризмі розглядаються як система, як процес руху особистості в сферу культури. З одного боку, людина в процесі туризму є активною, рухається по шляху пізнання, розробляє і вдосконалює індивідуальну систему свого самовдосконалення, з іншого - особистість росте в культурному середовищі і стає її невід'ємною частиною, приймає норми, звичаї і традиції суспільства.

Системний підхід в галузі туризму дозволяє розкрити важливі аспекти існуючої системи, виявити особливості її вдосконалення та розвитку. При використанні системного підходу необхідно мати на увазі, що, по-перше, система - це не звичайний об'єкт застосування, а особлива стратегія мислення, що припускає здатність до узагальнення, абстракції і моделюванню; по-друге, система - це двошарова конструкція: в одному шарі дослідник рухається в площині системно-структурних уявлень, в іншому - в рамках свого предмета з урахуванням усіх його характеристик.

Одним з провідних напрямків у дослідженні теорії систем є синергетична концепція бачення процесів і явищ.

Синергетика - це спроба створення універсального системного підходу до вивчення основних процесів, що відбуваються в суспільстві. Синергетику можна витлумачити як поле нових методів, які отримують ту чи іншу інтерпретацію залежно від того, в якій області ці методи застосовуються.

Використання синергетики відкриває можливості нового погляду на систему туризму як на відкриту, нелінійну систему з множинними підходами і альтернативними шляхами розвитку, на систему, засновану на свободі вибору, що забезпечує самореалізацію особистості в туристській та інтелектуальнії діяльності.

Теорія і практика розвитку системи туризму показують, що вона може самоорганізовуватися і в ряді випадків - саморозвиватися, якщо будуть виконуватися певні умови. Тому система туризму повинна:

• бути відкритою для взаємодії і взаємообміну інформацією з навколишнім середовищем;

• містити активний, енергетичний початок, що характеризується проявом ініціативи учасників туристського процесу, як менеджерів турфірм, так і споживачів послуг;

• володіти свободою вибору, що полягає в здатності визначати шляхи свого розвитку без тиску ззовні;

• мати реальний «енергетичний» вихід на реалізацію ініціатив, отримання емоційної задоволеності учасників системи туризму від дослідницької та практичної діяльності;

• орієнтуватися на саморозвиток і розвиток особистості, формування прагнення до здорового способу життя і діяльності.

Отже, будь-яка наука, яку б область матеріальної дійсності вона не вивчала, являє собою не тільки цілісну систему, яка складається з безлічі елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках між собою, а також систему певних категорій, тобто понять, які відображають загальні риси та зв'язки, сторони і властивості дійсності.