4. Адвокатура сьогодення

 Політичні та економічні процеси, що відбудовуються в Україні, зумовили необхідність докорінного оновлення всієї судової системи. Термінового реформування потребувала й адвокатура. За умов тоталітаризму вона не могла в повному обсязі розвиватись як демократичний правовий інститут, повністю незалежний від державних та будь-яких інших структур. її самостійність не влаштовувала адміністративно-командну систему.

     Жорстка організаційна структура, постійний нагляд з боку держави, втручання в адвокатську діяльність, добір кадрів, підготовку та підвищення кваліфікації адвокатів супроводжували адвокатуру протягом багатьох десятиліть. Панувало викривлене уявлення про роль адвокатури, її завдання не тільки серед більшості населення, а й серед багатьох фахівців Зневажливе ставлення до цього правового інституту виникло з перших років утворення радянської влади, коли адвокатура була знищена, а потім відновлена на принципово інших засадах. Всі ці обставини призвели до послаблення ролі адвокатури, зниження її професійної ваги, а як наслідок обмеженості прав адвоката - до неможливості належним чином захищати права і відстоювати свободу людини.

      Принципового значення набуває прийняття першого в Україні Закону про адвокатуру від 19 грудня 1992 року, який відтворює традиції адвокатури та основні організаційні засади. Зокрема, в ньому передбачено одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю, яке видається на підставі іспитів, відновлена приватна практика, присяга адвоката, встановлена відповідальність за некваліфіковану юридичну допомогу, визначено поняття адвокатської таємниці, надані значні професійні повноваження, розширені права та обов'язки адвоката.

      Реформування адвокатури в Україні є свідченням демократичних перетворень і значною гарантією забезпечення конституційних прав і свобод громадян.

Тема 2. «Організація сучасної адвокатури України»

 

 План

1.  Загальні положення про адвокатуру

2. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

3. Форми здійснення адвокатської діяльності

4. Види адвокатської діяльності

1. Загальні положення про адвокатуру

    Адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, який забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

    Організація та діяльність адвокатури України здійснюється на принципах верховенства права, законності, гуманізму, демократизму, добровільності, незалежності та самоврядності.

    З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, забезпечення високого фахового рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Повернутися до «план»

2. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

2. Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.

3. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційних формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання.

4. Адвокат іноземної держави здійснює адвокатську діяльність на території України відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Повернутися до «план»