5.Методичні рекомендації до розвязку задач

1. На визначення необхідної суми стартового капіталу для започаткування бізнесу.

1.1. Визначаємо кількість оборотів (К_о) грошових коштів у фірми – конкурента: 360 днів: кількість оборотів коштів у конкурента;

1.2. Визначаємо суму грошей для здійснення першого обороту. Звернемо увагу, що товарообіг (Т_о) дорівнює сумі надходжень і витрат фірми: Т_о : К_о;

1.3. За умов досягнення запланованих результатів діяльності кількість оборотів коштів підприємця дорівнюватиме: 360 : тривалість одного обороту коштів у підприємця;

1.4. Для початку підприємницької діяльності необхідно: Т_о : кількість оборотів коштів підприємця;

1.5. Розраховуємо суму вивільнених коштів порівняно з конкурентом;

1.6. Переваги підприємця на другий рік діяльності визначаються як добуток вивільнених коштів на кількість оборотів (п. 3). Таким чином скорочення терміну віддачі на інвестований капітал дає підприємцю переваги і на другий рік його діяльності порівняно з конкурентом.

2.На визначення підприємцем величини зовнішніх джерел фінансування на плановий рік.

При розв’язуванні задачі використовується метод відсотка від обсягу продажу.

2.1. Визначаємо приріст обсягу продажу як добуток запланованого показника обсягу продажу і його приросту за попередні періоди у відсотках;

2.2. Визначаємо величину приросту заборгованості як добуток зростання приросту обсягу продажу у вартісних одиницях на відсоток зростання заборгованості за попередні періоди;

2.3. Визначаємо величину чистого прибутку у складі загального обсягу продажу;

2.4. Запланований обсяг приросту товарообігу (мінус приріст заборгованості) разом з чистим прибутком утворюють суму коштів, що буде в розпорядженні підприємця.

2.5. Потреба у фінансуванні за рахунок зовнішніх джерел визначається шляхом віднімання від приросту товарообігу величини власних коштів.

3.На розподіл витрат на постійні і змінні з використанням методу верхньої і нижньої точок обсягів виробництва і витрат.

3.1. Серед даних про обсяги виробництва та витрати за період вибираються мінімальні та максимальні обсяги виробництва та мінімальні й максимальні обсяги витрат;

3.2. Знаходимо різницю між рівнями обсягів виробництва та витрат;

3.3. Визначаємо ставку змінних витрат на один виріб шляхом діленням різниці між максимальним та мінімальним значенням витрат на різницю між максимальним та мінімальними обсягами виробництва;

3.4. Визначаємо загальну величину змінних витрат на максимальні (мінімальні) обсяги виробництва шляхом множення ставки змінних витрат на відповідний обсяг виробництва;

3.5. Визначаємо загальну величину постійних витрат як різницю між усіма витратами та величиною змінних витрат;

3.6. Складаємо рівняння сукупних витрат, що відображає залежність зміни витрат від зміни обсягів виробництва. Воно дасть змогу оцінити оперативно і без великих зусиль ефективність прийняття додаткового замовлення.

4. На визначення точки беззбитковості.

4.1. Для точки беззбитковості приймаємо, що обсяг реалізації у вартісному вимірі дорівнює витратам:

Q = C_const + C_vea

де Q - обсяг реалізації;

C_const – витрати постійні;

C_vea - витрати змінні.

4.2.Якщо обсяг реалізації представити як добуток ціни реалізації одиниці продукції (Р) на кількість проданих одиниць (О_п), то отримаємо розгорнуте рівняння:

Р× Q_п = C_const + C_vea × Q_п

де, C_const - загальна сума постійний витрат;

C_vea – величина змінних витрат на одиницю виробу.

4.3.Далі розраховуємо точку беззбитковості:

Р× Q_п - C_vea × Q_п = C_const

Q_кр. = C_const : (Р– C_vea)