- •Мета, завдання та структура курсу “Основи охорони праці”.
- •3.Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.
- •4.Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державний нагляд і громадський контроль з оп
- •7.Системи управління охороною праці на підприємстві: основні принципи їх функціонування.
- •8.Удосконалення системи охорони праці на підприємстві за допомогою методів професійного добору працівників та економічних рішень.
- •9.Що визначає, регулює і встановлює Закон України “Про охорону праці”, та його специфічна особливість?
- •10.Навчання з питань охорони праці.
- •Стимулювання охорони праці.
- •12. Як законодавство охороняє працю жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •13. Види інструктажів з питань охорони праці. Вступний інструктаж.
- •14. Розкрийте зміст понять: “охорона праці”, “виробниче середовище”, “умови праці”, “виробнича санітарія” та “гігієна праці”. Яке їх значення в умовах предметної діяльності.
- •15. Гігієнічна класифікація праці.
- •16. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Профілактика травматизму та професійних захворювань.
- •18. Види та розмір одноразової допомоги працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •19. Поняття про мікроклімат та його вплив на організм людини.
- •20. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •21. Повітря робочої зони. Основні методи профілактики щодо забруднення повітря робочої зони пилом.
- •22. Природна та штучна вентиляція виробничих приміщень.
- •23. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення
- •24. Природне освітлення та його фізіолого-гігієнічне значення для людини
- •29.Вібрація як позитивний та негативний чинник виробничого процесу.
- •36.Поняття про “електробезпеку” та “електротравматизм”.
- •37.Дія електричного струму на організм людини. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •39.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Небезпека крокової напруги.
- •40.Системи засобів безпечної експлуатації електроустановок.
- •41.Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •42.Безпека підіймально-транспортного обладнання.
- •43.Безпека праці при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •44.Показники вибухо пожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •45.Пожежовибухонебезпечність об’єкта.
- •46.Системи попередження пожеж та протипожежного захисту.
- •47.Засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта
- •48.Дії персоналу при виникненні пожежі.
41.Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
Під час навантаження і розвантаження необхідно правильно розподіляти вантаж на транспортних засобах.
Вантаж рівномірно укладають по всій площі, щоб він не виступав через борти машини і був надійно закріпленим. Поштучні вантажі, що виступають вище бортів кузова мають ув’язуватися міцними мотузками. Забороняється з’єднувати їх металевим дротом або стальними канатами. Висота вантажу має не перевищувати допустиму висоту переїздів під мостами, шляхо- і трубопроводами, і не може бути більше 3,8 м від поверхні дороги до найвищої точки вантажу.
При навантажуванні навалом сипучих і мало сипучих матеріалів стежать, щоб вантаж не піднімався над бортами кузова (стандартними і нарощеними) і був розміщений рівномірно по всій площі.
Задні колеса машини під час навантаження загальмовують, а на передніх закріплюють додаткові вантажі. Штучний вантаж (бочки, ящики, піддони та ін.) укладають щільно, без проміжків, щоб при гальмуванні під час руху він не переміщався по кузову, оскільки це може порушувати стійкість транспортного засобу.
Навантажувати та розвантажувати вантажі необхідно відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 * під керівництвом відповідальної особи. Працівники, які постійно зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, забезпечуються необхідними 313 та проходять обов’язкові медичні огляди.
42.Безпека підіймально-транспортного обладнання.
До вантажопідіймального обладнання належать: вантажопідіймальні пристрої та механізми (лебідки, домкрати, блоки), вантажопідіймальні крани (баштові, мостові, козлові, кран-балки, тельфери), ліфти та підіймачі.
Безпека вантажопідіймального обладнання забезпечується їх проектуванням, виготовленням та експлуатацією відповідно до вимог нормативних документів. Найбільш відповідальними елементами вантажопідіймального обладнання є несівні органи (канати, ланцюги, гаки), які в процесі роботи зазнають найбільшого зносу та навантаження. Тому їх необхідно розраховувати з великим запасом міцності, який залежно від виду вантажопідіймального обладнання, його призначення, режиму роботи механізму приймається в межах від 3,5 до 13. Коефіцієнт запасу міцності К посівного органу
ля створення безпечних умов роботи вантажопідіймального обладнання необхідно забезпечити надійне фіксування каната чи ланцюга на гаку і не допустити падіння вантажу. Це досягається застосуванням гаків із запобіжними пристроями. Для уникнення зісковзування каната чи ланцюга з блока і можливого його заклинювання через обойму блока встановлюють розпірний штифт. Вантажопідіймальні пристрої та механізми. Вантажопідіймальні крани. Ліфти
43.Безпека праці при експлуатації систем, що працюють під тиском.
На підприємствах різних галузей промисловості широко застосовуються системи, що працюють під тиском. До таких систем належать: парові та водогрійні котли; компресори та повітрозбірники; трубопроводи для стисненого повітря, газу та пари; балони та цистерни для транспортування і зберігання зріджених, стиснених і розчинених газів, а також інші посудини, що працюють під тиском. Використання енергії стисненого повітря, водяної пари, а також різних газів та рідин дозволяє вдосконалити технологію, механізувати та автоматизувати виробничі процеси. Однак посудини, апарати, трубопроводи, що працюють під тиском, є джерелами підвищеної небезпеки. Основна небезпека полягає в тому, що у разі руйнування такої посудини чи апарата може статися значне вивільнення енергії внаслідок раптового адіабатичного розширення газу чи пари, - так званий фізичний вибух. З огляду на підвищену небезпеку до обслуговування систем (посудин), що працюють під тиском, допускаються особи, які досягли 18-річного віку, пройшли медичне обстеження, навчання за затвердженою програмою, атестовані й мають посвідчення на обслуговування відповідного устаткування (посудини, апарата). Підготовка таких працівників здійснюється у навчальних закладах (професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах), які одержали в установленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на проведення такого навчання. Адміністрація підприємства зобов'язана утримувати системи, що працюють під тиском у справному стані, який забезпечує безпеку їх обслуговування та надійність роботи. На підприємствах повинні бути розроблені, затверджені, вивішені на робочих місцях та видані під розписку обслуговуючому персоналу інструкції щодо безпечного обслуговування таких систем.
