- •Мета, завдання та структура курсу “Основи охорони праці”.
- •3.Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.
- •4.Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державний нагляд і громадський контроль з оп
- •7.Системи управління охороною праці на підприємстві: основні принципи їх функціонування.
- •8.Удосконалення системи охорони праці на підприємстві за допомогою методів професійного добору працівників та економічних рішень.
- •9.Що визначає, регулює і встановлює Закон України “Про охорону праці”, та його специфічна особливість?
- •10.Навчання з питань охорони праці.
- •Стимулювання охорони праці.
- •12. Як законодавство охороняє працю жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •13. Види інструктажів з питань охорони праці. Вступний інструктаж.
- •14. Розкрийте зміст понять: “охорона праці”, “виробниче середовище”, “умови праці”, “виробнича санітарія” та “гігієна праці”. Яке їх значення в умовах предметної діяльності.
- •15. Гігієнічна класифікація праці.
- •16. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Профілактика травматизму та професійних захворювань.
- •18. Види та розмір одноразової допомоги працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •19. Поняття про мікроклімат та його вплив на організм людини.
- •20. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •21. Повітря робочої зони. Основні методи профілактики щодо забруднення повітря робочої зони пилом.
- •22. Природна та штучна вентиляція виробничих приміщень.
- •23. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення
- •24. Природне освітлення та його фізіолого-гігієнічне значення для людини
- •29.Вібрація як позитивний та негативний чинник виробничого процесу.
- •36.Поняття про “електробезпеку” та “електротравматизм”.
- •37.Дія електричного струму на організм людини. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •39.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Небезпека крокової напруги.
- •40.Системи засобів безпечної експлуатації електроустановок.
- •41.Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •42.Безпека підіймально-транспортного обладнання.
- •43.Безпека праці при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •44.Показники вибухо пожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •45.Пожежовибухонебезпечність об’єкта.
- •46.Системи попередження пожеж та протипожежного захисту.
- •47.Засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта
- •48.Дії персоналу при виникненні пожежі.
39.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Небезпека крокової напруги.
За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення: нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним Середовищем; сухі — відносна вологість повітря не вище 60%; вологі — відносна вологість повітря 60—75%; сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%; особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою; жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С; запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом; з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання. Кро́кова напру́га - електрична напруга, що виникає між двома точками поблизу струмопровідної лінії, яка торкається землі, на відстані одного кроку. чим ближче людина знаходиться до місця витоку струму, тим вищою є небезпека ураження при пересуванні в небезпечній зоні. На відстані 1 м від заземлювача зниження напруги становить 68%, на відстані 10 м — 92%. Практично на відстані 20 м і більше від місця торкання струмопровідної частини небезпечний впливелектричного струму на людину зводиться до нуля. Напруга, що уражає людину, залежить від ширини кроку: чим більше крок, тим небезпечніше. Навіть невелика напруга в 50-80 В викликає мимовільні судорожні скорочення м'язів ніг і, як наслідок, падіння людини на землю. Якщо людина падає убік місця дотику, тоді вражаюча напруга стає смертельною. У загрозливій ситуації при виході з небезпечної зони необхідно застосувати ходу «п'ята — носок» у сторону від місця падіння струмопровідної частини.
40.Системи засобів безпечної експлуатації електроустановок.
Застосовувані в електроустановках захисні заходи умовно можна поділити на дві групи: ті, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок і ті, що забезпечують безпеку при аварійному режимі роботи.
Згідно з ПУЕ в електроустановках використовують такі системи заходів: захисне заземлення; замулення; ізоляція струмопровідних частин; захисне вимикання; малі напруги; недоступність до неізольованих провідників та ін..
Ці засоби захисту не є універсальними , тому для створення безпечних умов праці необхідно застосовувати не один, а кілька засобів одночасно.
Захисне заземлення – це захист людини від ураження струмом, якщо вона доторкнулася до металевих конструкцій електрообладнання, яке опинилося під напругою. Занулення Це є основний засіб захисту людей від ураження струмом в установках напругою до 1000В. Захист полягає у тому, що при пробиванні ізоляції виникає коротке замикання, яке швидко вимикає пошкоджене електрообладнання від електричної мережі. Матеріал ізоляції має відповідати умовам оточуючого середовища, бути стійким до агресивного середовища, вологи, нагрівання та механічного впливу, старіння і т. ін.. Захисне вимикання окремо чи сукупно з іншими засобами захисту виконує такі функції: захист при замиканні на землю або корпус обладнання; захист при появі небезпечних струмів витікання; захист при переході вищої напруги на сторону нижчої; автоматичний контроль кола захисного заземлення і занулення.