Таксування порошків, свічок, пілюль і мазей

При таксуванні порошків:

- визначають кількість кожного інгредієнту шляхом множення про­писаної кількості кожної речовини на число доз;

- оцінюють кожен інгредієнт окремо;

- оцінюють упаковку;

- розраховують тарифи за виготовлення;

- знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення.

При таксуванні мазей оцінюють діючі речовини, основу, упаковку, роз­раховують тариф та знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення. Коли не вказана концентрація мазі, то приготовляють 10% мазь. Якщо лікар не зазначив основу і пропис мазі не фармакопейний, то мазь виготовляють на вазеліні, а якщо мазь очна, то беруть основу, яка складається з 1 частини ланоліну і 9 частин вазеліну сорту для очних мазей.

Свічки таксують аналогічно порошкам, якщо в рецепті вказана маса кожного інгредієнту. Коли в прописі свічок не зазначена кількість основи, виходять з се­редньої маси ректальної свічки для дорослих, рівної 3г, вагінальної – 4г. Визначають загальну масу свічок, вираховують з неї масу прописаних інгредієнтів і знаходять необхідну кількість основи.

Якщо свічки виготовляють методом виливання, то для визначення кількості основи використовують коефіцієнти заміщення лікарських за­собів (або зворотні) коефіцієнти.

Для таксування пілюль необхідно знати технологію їх виготовлення (співвідношення густих, рідких та порошкоподібних інгредієнтів, можли­вості використання тієї чи іншої допоміжної речовини тощо, взятих за потребою – quantum satis) і оцінювати всі інгредієнти, які беруться при виготовленні пілюль. Для обсипання пілюль використовують 11,5г ліко­подію (цукрової пудри або білої глини) на кожні 30 пілюль. Середня маса пілюлі при відсутності вказівки в рецепті 0,2г.

Таксування водних витяжок

Настої і відвари таксують, виходячи з сухих екстрактів-концентратів або лікарської рослинної сировини.

Якщо кількість лікарської рослинної сировини на рецепті не зазначе­на, то витяжку готують у співвідношенні 1:10. Водні витяжки з лікарсь­кої рослинної сировини групи сильнодіючих виготовляють тільки за прописами лікарів. Якщо відсутні дані про концентрацію витяжки, то слід брати 1 вагову частину сировини на 400 об’ємних частин води. Водні витяжки з трави горицвіту, коренів і кореневища валеріани і коріння істоду виготовляють у співвідношенні 1:30.

При таксуванні водних витяжок необхідно знати їх офіціальні пропи­си, технологію виготовлення, коефіцієнти водопоглинання чи розхідні (ви­даткові) коефіцієнти (для алтейного коріння). Оцінюють сировину, воду, посуд, розраховують тарифи та загальну вартість до і після округлення.

Таксування спирту і спиртових розчинів

При виготовлені спиртових розчинів, якщо немає інших вказівок, використовують спирт етиловий. Коли міцність етилового спирту не зазна­чена, то використовують 90% спирт. Якщо на спиртовий розчин затвер­джена аналітично-нормативна документація (АНД), то використовують спирт тієї міцності, яка зазначена в АНД. Готуючи рідкі лікарські фор­ми, до складу яких входить спирт, його дозують за об’ємом, а готуючи ін’єкційний розчин за масою.

Ціна етилового спирту в чистому вигляді та у суміші однакова, ос­кільки її визначають за вмістом 96% спирту у виписаній лікарській формі. Коли етиловий спирт відпускається у чистому вигляді, то беруть та­риф за відпуск спирту, якщо ж він входить у склад лікарської форми, то рахується, як компонент.