Лекція №4. Правила таксування вартості лікарських препаратів аптечного виробництва. Облік рецептури План

1. Тариф за виготовлення ліків як історична та соціально-економічна категорії

2. Значення Taxa laborum, визначення та структура

3. Методика визначення тарифів за виготовлення лікарських форм

4. Облік тарифів за виготовлення та фасування ліків та фармацевтичних товарів

5. Правила таксування вартості різних лікарських прописів (розчинів, порошків, супозиторіїв, настоїв та відварів, мазей, рідких лікарських форм прописаних у вигляді крапель та ін.)

6. Значення рецептури як важливого показника роботи аптеки

7. Структура рецептури

8. Облік рецептів на ліки індивідуального виготовлення

9. Облік рецептів на готові лікарські засоби

10. Особливості обліку рецептів та порядок оплати вартості лікарських препаратів, що виписуються на пільгових умовах та безоплатно

11. Оформлення до відпуску лікарських форм індивідуального виготовлення

Таксування рецепта – це визначення вартості екстемпоральної лікарської форми з урахуванням роздрібних цін на лікарські засоби, що входять до її складу, а також упаковки і тарифу за виготовлення. При виготовленні лiкiв за екстемпоральними рецептами i вимогами ЛПЗ в аптеках різної форми власності стягується тариф taxa laborum, який включає суму на покриття витрат при виготовленні. Аптекарська такса (Таха laborum), тариф – оцінювання трудових, матеріальних та інших затрат, які пов'язані з виго­товленням лікарської форми.

Історія розвитку аптекарських такс починається з 1672 року, коли в Москві була відкрита аптека. З 1672 по 1917 рр. було створено 16 аптекарських такс, не враховуючи «рукописних», про які згадується в «Повідомленні» до такси 1789 р. і які не збереглися до нашого часу. Перша друкована такса була видана в 1739 р. Окремою позицією цієї такси була виділена ціна за працю, включаючи 30 позицій з вартістю вiд 1 коп. за дозування порошків i до 40 коп. за виготовлення настойки. За радянські часи такса зазнала чимало змін. Наприклад, в 1935 р. лікарські форми були роздiленi на 2 групи. В першу групу входили – мікстури, краплі, порошки, мазі, за виготовлення яких брали 40 коп., а в другу входили – пiлюлi, свічки, шарики – 60 коп. з рецепта.

Працюючi фармацевти з 1951 р. по 1992 р. в аптеках нашої країни не брали платнi послуги за виготовлення лікарських форм. В 1953 р. taxa laborum – платня за виготовлення – була вiдмiнена. Однією з причин вiдмiни taxa laborum були помилки при таксуваннi. А також те, що здiйснювалась компенсація за рахунок валових прибутків вiд реалiзацiї готових лікарських засобів. Це було порушенням закону вартості і визвало зниження рентабельності аптек. Враховувалась тільки вартість медикаментів i посуду. Це привело до того, що аптечна мережа України тратила біля 20% грошей щороку. Якщо товарообіг аптечної мережі складав понад 1 млрд крб, то на виробничі витрати приходилось біля 200 млн. крб. В аптеках, що здійснювали виробничу дiяльнiсть, в сфері якої було зайнято біля 40% аптечних працiвникiв, великi витрати йшли на отримання води очищеної. З 1.01.91 р. пройшло суттєве збільшення оптових цін, а роздрiбнi залишились без змiн. У результаті цього, аптечна мережа України стала в кінцевому підсумку нерентабельною i була переведена на бюджетнi асигнування. Для виготовлення лiкiв аптека тримала великі асистенськi кімнати, працiвникiв. Економіка аптеки – дзеркало економіки абсурду.

При переході аптечної мережі на ринкові відносини виникла необхідність поновлення Таха laborum. З введенням тарифів за виготовлення ліків й фасування товарів медичного призначення аптеки отримують можливість не тільки відшкодовувати всі витрати виробничого процесу, але й отримувати прибуток з метою подальшого розвитку матеріально-технічної бази.

Експериментальне використання тарифів у практиці аптечної мережі почалося в 1990 р. за радянських часів, в деяких регіонах України. Упровадження тарифів у діяльність аптек почало­ся з 1991 р. Тоді ж і був введений порядок, який існує й донині, а саме «вартість лікарського засобу, що готується в аптеках, вираховується підсумовуванням вартості кожного інгредієнту, що витрачається (в тому числі води очищеної або для ін’єкцій), вартості упаковки (банки, флакону, коробки та ін.), а також тарифу за виготовлення і фасування». В зв’язку з тим, що витрати аптек значно змінювалися по регіонах, були складені ре­гіональні тарифи, але нині при ринковому реформуванні аптек виникла необхідність розробки тарифів на продукцію кожного окремо взятого підприємства.

Співробітниками кафедри ОЕФ НФаУ був проведений аналіз і визначення витрат виробництва екстемпоральних ліків в аптеках, на підставі яких розроблені «Методичні рекомендації по визначенню вартості виготовлен­ня і фасування лікарських засобів та виробів медичного призначення в аптеках» (Наказ МОЗ України №395 від 31.12.1996 р.).

З 01.01.92. на всій території України була знову введена taxa laborum. Аптекам було надано право застосовувати регiональнi тарифи за виготовлення лiкiв. Пiд регiональними – кожна область – вважалися тарифи, розроблені на пiдставi вирахуваних прямих витрат – витрат обертання на виготовлення лікарських форм. В основу методики закладений розрахунковий метод виділення витрат виробництва при виготовленні екстемпоральних лiкiв i проведення фасувальних робіт вiд загальної суми витрат обертання з кожної статті.