Розділ 1.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ШКІЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА ДІЛЯНКА

ТА ГУРТКИ ЮНИХ БІОЛОГІВ»

Мета курсу: здійснити теоретичну та методичну підготовку майбутніх учителів до проведення гурткової роботи як провідної форми позакласних занять з біології, ознайомити з особливостями організації та принципами навчально-дослідницької роботи на шкільних навчально-дослідних ділянках.

Завдання курсу:

• з’ясувати предмет, завдання методологію курсу «Шкільна навчально-дослідна ділянка та гуртки юних біологів»;

• розкрити методику роботи з учнями на шкільній навчально-дослідній ділянці;

• узагальнити знання із психолого-педагогічних, методичних, фахових дисциплін, а також педагогічного досвіду учителів біології із організацією дослідницької діяльності на навчально-дослідній земельній ділянці;

• розкрити поняття польовий дослід як основний метод дослідницької роботи на шкільній ділянці, основні елементи методики польового досліду, сформувати вміння організації польового досліду, проведення фенологічних спостережень та навичкам культури праці;

• навчити користуватися методичною, науковою, довідковою, складати план та працювати згідно нього;

• ознайомити з плануванням, змістом, формами і методами гурткової роботи;

• навчити обережному ставленню до ведення записів в щоденниках спостережень та журналах дослідів, оформляти звіт, робити повідомлення про виконані спостереження у досліді, організовувати виставки наукових досягнень;

• сформувати вміння застосовувати отримані знання на практиці, творчо підходити до організації позакласних занять та визначити найбільш раціональну методику їх проведення;

• прищеплювати розуміння про необхідність постійного збереження природи, національного використання природних ресурсів.

Під час вивчення курсів природничого циклу значна увага приділяється шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, яка функціонує як структурний підрозділ закладу освіти з метою проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами, засвоєння знань, формування вмінь і навичок, організації позакласної юннатівської, дослідницької роботи, продуктивної праці учнів. Основними напрямками діяльності учнів на земельній ділянці є вирощування та вивчення польових, овочевих та плодово-ягідних культур, спостереження за їх ростом і розвитком, проведення польових дослідів, гурткових занять, оволодіння прийомами статистичної обробки отриманих даних. Працюючи з тваринами різних систематичних груп знайомляться з організацією дослідів та спостережень за тваринами. У процесі роботи у школярів формуються навички по догляду за рослинами та тваринами.

Саме тому курс шкільна навчально-дослідна ділянка та гуртки юних біологів, розрахований для студентів спеціальності «Біологія», включає розділи присвячені загальним принципам навчально-виховної роботи на пришкільній ділянці, організації, плануванню території та функціонуванню навчально-дослідної ділянки, методиці, змісту навчально-дослідницької роботи з учнями на ділянці, питанням гурткової роботи біологічного та сільськогосподарського профілю.

Семестр	Кредити ЕСТS	Загальна кількість годин	Аудиторних годин на тиждень	Лекції (год.)	Лабораторні (практичні) роботи	Самостійна робота (год.)	Індивідуальна робота (год.)	Кількість змістових модулів	Вид підсумкового контролю
VІІ	1,5	54		12	16	12	14	1	залік
Разом	1,5	54		12	16	12	14	1

Назви змістових модулів

Назва змістового модуля № теми	Кількість годин за видами занять
	Разом годин	у тому числі
		лекції	практичні роботи	самостійна робота	індивідуальна робота
Змістовий модуль Науково-методичні основи навчально-виховної та дослідницької роботи на навчально-дослідних ділянках та під час гурткової роботи
1. Загальні принципи навчально-виховної роботи на шкільних дослідних ділянках	8	2	2	1	2
2. Організація навчально-дослідної ділянки	12	2	4	2	2
3. Науково-методичні основи дослідницької роботи на пришкільній ділянці	10	2	2	1	2
4. Методика проведення дослідів на ботаніко-рослинницькій частині земельної ділянки	7	2	2	2	2
5. Дослідно-практична робота по загальній біології	7	2	2	2	2
6. Робота на навчально-дослідній ділянці з зоології	6	–	2	2	2
7. Основні напрямки організації гурткової роботи юних біологів	4	2	2	2	2
Всього за модуль	54	12	16	12	14

Рекомендації для студентів

Опрацювання курсу по змістовому модулю здійснюється завдяки прослуховуванню лекцій викладача і ведення конспекту. Необхідно вивчити матеріал за конспектом та запропонованою викладачем літературою. Після цього необхідно дати відповіді на питання для самоконтролю у кінці заняття.

У зошиті до практичних робіт записати назву, мету і з’ясувати практичні завдання роботи. Під час заняття виконати поставленні завдання, виготовити колекції, таблиці, схеми, діаграми, малюнки. При цьому необхідно з’ясувати всі поставлені питання, зробити усні описи побаченого, дати порівняльний аналіз опрацьованих об’єктів, встановити причини того і іншого факту, знайти місце опрацьованої теми в шкільному курсі біології, приклади використання їх. У кінці роботи весь опрацьований матеріал оформляється у вигляді малюнків, таблиць у зошиті, підписів і позначень до них, формулювання висновків.

Контроль успішності студентів з врахуванням поточного і підсумкового оцінювання проводиться відповідно до критерії оцінювання, де зазначено види контролю та кількість балів. Система рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переводу до національної (4-х бальної) та європейської (ЕСТS) шкали представлені в таблицях 1 і 2. Для обліку і реєстрації показників успішності використовується рейтингова відомість успішності студентів у індивідуальному журналі студента. Кожний модуль включає бал оцінки поточної роботи студента на практичних заняттях. Рейтинговий бал за практичні заняття встановлюється, як середнє арифметичне з усіх позитивних і негативних оцінок, виставлених по 5 бальній шкалі, отриманих на усіх практичних заняттях даного модуля. За пропуски навчальних занять (лекцій, практичних) нараховуються штрафні бали (1 бал за кожен пропуск), які віднімаються від сумарного рейтингового балу при виведенні підсумкової оцінки. На підставі поточного рейтингового (теоретична та практичні завдання, написання підсумкового тесту, складання бібліографічного списку по означеній темі, прийоми догляду та вирощування культурних рослин на ділянці, виготовлення унаочнення, та обладнання шкільної дослідної ділянки та підсумкового контролю (опитування по двох питаннях, захисту плану гурткової роботи та плану дослідницького проекту) студентам виставляється залік при умові виконання всіх завдань) на позитивну оцінку.

Оцінювання навчальної діяльності студентів здійснюється за 100-бальною шкалою.

Співвідношення між шкалами оцінок за ЕСТS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці 1:

Таблиця 1.

Оцінка за шкалою ЕСТS	За національною шкалою		За шкалою навчального закладу
	Екзамен	Залік
А	Відмінно	Зараховано	90–100
ВС	Добре		83–89
			75–82
ДЕ	Задовільно		68–74
			60–67
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	Не зараховано	35–59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом		0–34

Таблиця 2.

Розподіл балів за види навчальної діяльності студентів

Поточний і модульний контроль	Самостійна робота	Підсумковий контроль	Загальна сума
40 балів Складаються із суми балів за всі змістовні модулі. А бали за модуль із суми поточних оцінок на заняттях, оцінки самостійної і модульних контролів	20 балів	40 балів	100 балів

Для поглиблення своїх знань можна зробити повідомлення про узагальнення передового педагогічного досвіду, написати реферат по запропонованій темі, виконати завдання «Креативний репортер» – підготовка творчої презентації по темі заняття, зробити колекцію; виготовити таблицю. Також для закріплення матеріалу теми можна зробити виступ на засіданні ботанічного гуртка, взяти участь у виставках, підготувати власні варіанти тестів, фотографій.

Реферати, повідомлення підготовлені за заданою тематикою обговорюються та захищаються під час консультативних занять.

Критерії оцінювання

• поточна успішність за теоретичне запитання – оцінки «2», «3», «4», «5»;

• виконання практичного завдання – «2», «3», «4», «5»;

• модульне тестування – «2», «3», «4», «5»;

• підготовка і захист рефератів, повідомлення про виконані спостереження у досліді – «2», «3», «4», «5»;

• догляд за сільськогосподарськими культурами на навчально-дослідній ділянці – «2», «3», «4», «5»;

• узагальнення передового педагогічного досвіду – 10 балів;

• складання студентами позакласних заходів, екскурсій – «2», «3», «4», «5»;

• оцінювання щоденнику спостережень та журналу дослідів, звіту робити, організації виставки наукових досягнень – «2», «3», «4», «5»;

• складання бібліографічного списку по запропонованій темі – «2», «3», «4», «5»;

• виготовлення обладнання шкільної навчально-дослідної ділянки – «2», «3», «4», «5»;

• монтування колекцій, виготовлення унаочнення – «2», «3», «4», «5»;

• залік у формі усної перевірки знань (по сумі двох питань) – 10 балів;

• розробка та захист програми роботи гуртка – 10 балів;

• розробка плану дослідницького проекту на навчально-дослідній ділянці – 20 балів;

• виконання завдання «Креативний репортер», підготовка творчої презентації по темі заняття – 20 балів.

Перелік тем для творчих презентацій

1. Загальні принципи навчально-виховної роботи на шкільних дослідних ділянках.

2. Організація навчально-дослідної ділянки.

3. Науково-методичні основи дослідницької роботи на пришкільній ділянці дослідній ділянці по зоології.

4. Методика проведення дослідів на ботаніко-рослинницькій частині земельної ділянки.

5. Дослідно-практична робота по загальній біології.

6. Основні напрямки організації гурткової роботи юних біологів.

7. Педагогічні основи дослідницької роботи учнів.

8. Позакласні заходи з біології.

9. Науково-дослідницька робота учнів та її роль в екологічному вихованні.

10. Застосування методу проектів у позакласній роботі з біології.

11. Стан формування вмінь дослідницької діяльності учнів сільських шкіл.

12. Основи сільськогосподарських знань і практичні роботи на навчально-дослідній ділянці.

13. Дослідництво в галузі біології і сільського господарства та його значення в професійному самовизначенні особистості.

14. Організація навчального експерименту в природничій освіті.

15. Організація практичної навчальної діяльності учнів на уроках біології.

16. Дослідницька робота учнів з ботаніки.

17. Вивчення і впровадження досвіду аграрної підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін.

18. Регіональний досвід аграрної підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін.

19. Раціональні методи формування знань, умінь і навичок агрономічної діяльності.

20. Технологія організації зеленого туризму.

21. Національне виховання учнів у гуртках природничого напряму.

22. Вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадянського досвіду засобами позашкільної освіти.

23. Виховання патріотичних почуттів учнів засобами...

24. Формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів як обов'язковий компонент системи національної освіти.

25. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі.

26. Організація соціально-комунікативної діяльності учнів.

27. Удосконалення занять гуртка як засіб розвитку творчої особистості учня.

28. Умови розвитку технічних здібностей вихованців під час занять у гуртках науково-технічного напряму.

29. Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до масових заходів.

30. Формування патріотичних почуттів учнів через залучення учнів до масових заходів.

31. Розвиток пізнавальної активності учнів через ігрові форми діяльності у гуртках ПМТ.

32. Формування вмінь самостійної роботи учнів.

33. Упровадження нових інформаційних технологій у процес занять у гуртках науково-технічного напряму.

34. Відродження народних традицій, культури у гуртках декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва та під час масових заходів.

35. Організація групової та індивідуальної форм навчання як передумова ефективності навчально-виховного процесу.

36. Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування особистості учнів.

37. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів під час занять у гуртках, групах чи інших творчих об'єднаннях.

38. Здійснення трудового виховання та профорієнтаційної роботи під час занять у гуртках...

39. Реалізація завдань естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного напряму.

40. Здійснення індивідуального підходу до учнів у гуртках...

41. Створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань у позашкільній освіті.

42. Залучення учнів до технічної творчості – один із шляхів задоволення їх особистісних потреб.

43. Залучення учнів до технічної творчості – один із шляхів стимулювання прагнення розвинути індивідуальні здібності.

44. Залучення учнів до технічної творчості – один із шляхів розширення обсягу знань.

45. Залучення учнів до технічної творчості – один із шляхів вирішення особистісних проблем, спілкування з однолітками.

46. Залучення учнів до технічної творчості – один із шляхів допрофесійної підготовки, формування основних компетенцій, яких вимагає від своїх громадян сучасне суспільство.

27. Залучення учнів до технічної творчості – один із шляхів змістовної організації вільного часу.

28. Формування початкових технічних та технологічних умінь та навичок у роботі гуртків технічного напряму.

29. Розвиток конструкторських здібностей, досвіду власної творчої діяльності у роботі гуртків науково-технічного профілю.

30. Формування навичок інформаційної культури учнів у гуртках комп'ютерних технологій.

31. Розвиток творчої ініціативи, стійкого інтересу до технічних професій засобами позашкільної освіти.

32. Розвиток спілкування з однолітками, формування доброзичливості, товариських відносин у процесі колективної роботи підлітків у гуртках технічної творчості.

33. Створення умов для творчої самореалізації та духовного самовдосконалення,прояву кращих якостей особистості учнів у процесі позашкільної освіти.

34. Реалізація завдань загального розвитку особистості засобами позашкільної освіти.

35. Вплив змісту позашкільної освіти на процес теоретичного та практичного оволодіння основами творчої діяльності учнів.

36. Роль позашкільної освіти у створенні умов для розвитку творчих здібностей учнів.

37. Психолого-педагогічні умови розвитку художньої (естетичної) діяльності учнів.

38. Здійснення структурно-методичного аналізу навчальної теми – один із шляхів удосконалення професійної майстерності педагогів позашкільного закладу.

39. Моделювання різних форм навчально-виховного процесу позашкільного закладу – шлях до технологізації процесу.

40. Моделювання занять гуртків науково-технічного напряму.

41. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка ПТМ.

42. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка.

43. Моделювання занять гуртків...

44. Наукова організація праці при проведенні гурткової роботи.

45. Самоаналіз власної педагогічної діяльності – шлях до удосконалення професійної майстерності педагогів.

Таблиця 3.

Розрахунок рейтингових балів за видами аудиторного оцінювання

Тема модуля	Вид діяльності	Кількість робіт	Вартість виду, бал	Результат
Поточний та модульний контроль	поточна успішність (теоретична та практична частини по 5 балів)	8	10	80:8=10
	підсумковий тест	1	5	5
	складання бібліографічного списку по означеній темі	1	5	5
	догляд та вирощування культурних рослин на ділянці	1	5	5
	виготовлення унаочнення (колекції, гербарій тощо)	1	5	5
	виготовлення обладнання навчально-дослідної ділянки	1	10	10
Самостійна робота (впродовж вивчення дисципліни виконується одна творча презентація або звіт про педагогічний досвіду та реферат)	Виконання завдання «Креативний репортер», підготовка творчої презентації по темі заняття	1	20	20
	узагальнення передового педагогічного досвіду	1	10
	підготовка і захист рефератів	1	10
Підсумковий контроль	усна відповідь (два теоретичні питання)	1	10	10
	розробка та захист програми роботи гуртка	1	10	10
	розробка плану дослідницького проекту	1	20	20
Підсумковий рейтинговий бал				100

Виконання означених завдань дозволить не тільки повно опанувати запропонований матеріал, а і підготуватися до майбутньої роботи в закладах освіти чи на іншому місці роботи. Одним із найважливіших завдань вищих навчальних закладів в межах Болонського процесу є підвищення якості вищої освіти, яке ґрунтується на об'єктивнішому оцінені навчальних досягнень студента, що певним чином унеможливить суб'єктивне відношення до нього викладача. Студента стимулює до навчання демократизація навчального процесу, а також підвищується мотивація до навчання через активне застосування різноманітних форм контролю та новітніх інформаційних технологій.

Самостійна робота студента (12 год.)

1. Складання бібліографічного списку по темі практичного заняття.

2. Виготовлення обладнання шкільної навчально-дослідної ділянки.

3. Монтування колекцій, виготовлення унаочнення.

4. Складання студентами опорного конспекту позакласних заходів, екскурсій.

Форма контролю за самостійною роботою: захист опорного конспекту, перевірка виготовленого унаочнення

Підсумковий контроль

• залік у формі усної перевірки знань (по сумі двох питань) – 10 балів;

• розробка плану дослідницького проекту на навчально-дослідній ділянці 20 балів;

• розробка та захист програми роботи гуртка 10 балів, за типовими напрямки гурткової роботи для шкіл та позашкільних закладів.

№ п/п	Напрямки гурткової роботи з біології	Напрямки гурткової роботи з сільського господарства
1	мікробіологія	рослинництво
2	генетико-селекційний	овочівництво
3	фізіології рослин	агрохімія
4	біоніки	тваринництво
5	космічної біології	садівництво
6	медицина	кролівництво
7	загальна біологія	бджолярство
8	біохімія	птахівництво

Перелік питань для підсумкового контролю знань студентів

1. Загальні принципи навчально-виховної роботи на навчально-дослідних ділянках.

2. Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл навчально-виховних закладів (Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.11.1995 р. №307).

3. Шкільна навчально-дослідна ділянка як матеріальна база для викладання біології в школі.

4. Педагогічні вимоги до організації робіт на шкільній ділянці.

5. Значення практичних занять на земельній ділянці для фізичного розвитку учнів.

6. Принципи організації ділянки.

7. Світовий і вітчизняний досвід створення шкільних ділянок.

8. Планування території навчально-дослідної ділянки та її відділи. Відділ польових культур. Відділ овочевих культур. Закритий ґрунт. Плодово-ягідний сад. Плодово-декоративний розсадник (шкілка). Відділ квітково-декоративних рослин. Відділ біології рослин. Зоологічний відділ. Відділ початкових класів.

9. Навчальні підсобні приміщення.

10. Ручний сільськогосподарський інвентар та допоміжне обладнання.

11. Правила техніки безпеки при роботі на ділянці.

12. Зміст роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці за програмою.

13. Значення дослідницької роботи учнів на пришкільній ділянці для трудового, екологічного, естетичного виховання та професійної орієнтації.

14. Педагогічні основи дослідницької діяльності з учнями. Психологічна та практична підготовка учнів до проведення дослідів.

15. Методи дослідницької роботи. Типи дослідів.

16. Поняття польовий дослід. Загальні вимоги до методики польового досліду: типовість, принцип однієї відмінності, вимоги обліку та достовірності. Похибки досліду. Схема досліду.

17. Основні елементи методики польового досліду: кількість варіантів, площа та форма ділянок, повторність, варіант. Організація польового досліду.

18. Фенологічні спостереження.

19. Документація та звітність.

20. Вибір тематики дослідів. Основні напрямки дослідницької роботи.

21. Досліди з овочевими культурами: капустою, цибулею, часником, томатами, огірками, морквою, буряком.

22. Особливості дослідницької роботи з польовими культурами: пшеницею,ячменем, кукурудзою, картоплею, горохом, соняшником, кормовими травами.

23. Дослідження плодово-ягідних культур: яблуні, смородини, аґрусу, полуниці.

24. Зміст дослідницької роботи з квітково-декоративними рослинами: тюльпанами, нарцисами, гладіолусами, піонами, флоксами, розами, жоржинами, айстрами.

25. Декоративні кущі для живої огорожі навчально-дослідної ділянки.

26. Досліди, що демонструють різноманітність культурних форм видів сільськогосподарських культур.

27. Демонстрування форм боротьби за існування (Дарвінізм).

28. Демонстраційні досліди по темі «Основні закономірності успадкування».

29. Методика постановки дослідів на закономірності мінливості. Мутаційна мінливість.

30. Особливості селекційної дослідницької роботи.

31. Порівняльне сортовивчення кращих перспективних сортів.

32. Гетерозис та інбридинг.

33. Гурткова робота як форма позакласної та позашкільної освіти. Значення гурткової роботи як однієї із форм натуралістичної, природоохоронної, навчально-пізнавальної та практичної діяльності з біології.

34. Напрямки гурткової роботи з біології (біохімія, мікробіологія, генетико-селекційний, фізіології рослин, біоніки, космічної біології, медицина, загальна біологія) та сільського господарства (рослинництво, овочівництво, агрохімія, садівництво, тваринництво, кролівництво, бджолярство) для шкіл та позашкільних закладів.

35. Організація юнатської роботи. Особливості програм гуртків біологічного профілю. Тематичне планування.

36. Методика проведення теоретичних, практичних, екскурсій, бесід, підсумкових занять.

37. Популяризація гурткової роботи під час виставок, конференцій, репортажів тощо.

38. Заходи масової та суспільно корисної роботи юннатів.

39. Вимоги курсу зоологія до роботи учнів на шкільній ділянці.

40. Біологічні досліди над комахами. Особливості проведення дослідів по боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур.

41. Спостереження над курми та іншими птахами.

42. Дослідження та спостереження за кролями та іншими ссавцями.

43. Боротьба за існування. Інбридинг.

44. Педагогічний потенціал використання зоологічного відділу

45. Які досліди та спостереження проводяться із свійськими тваринами у зоологічному відділу відповідно до програми з курсу біологія

46. Методика досліду на тему «Селекція тварин. Чистопородне та міжпородне схрещування. Гетерозис у тварин».

Розділ 2. Зміст практичних занять Практична робота №1

Тема: Організація діяльності навчально-дослідної земельної ділянки закладу освіти

Базові поняття теми

1. Шкільна ділянка у навчанні природничих дисциплін.

Сучасна профільна школа передбачає практичну спрямованість освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмету у тісному зв’язку з потребами практики, науки і техніки, тобто уміння учнів застосовувати знання на практиці. Школа не тільки має забезпечувати опанування учнями теоретичних і практичних знань і вмінь з основ біології, екології та сільськогосподарського виробництва, а й прищеплювати їм любов до праці, створювати оптимальні умови для задоволення різнобічних інтересів дітей, розвивати їхні здібності й творче мислення, орієнтувати їх на вибір професій, пов'язаних із біологією, екологією та сільськогосподарським виробництвом.

У процесі вивчення біології учні загальноосвітніх навчальних закладів не лише засвоюють певну суму теоретичних знань, а й набувають практичних навичок. Важливим засобом поєднання навчання з продуктивною працею і підготовкою учнів середньої школи до життя служить дослідницька робота. Вона створює найсприятливіші умови для виховання у школярів прагнення до знань, до оволодіння трудовими навичками. У зв'язку з цим організація науково-технічної творчості та дослідництва набуває особливого значення. Одним із найефективніших способів досягнення поставленої мети є активне впровадження масового дослідництва в процесі роботи учнів у кабінетах-лабораторіях, куточках живої природи, теплицях та оранжереях, на навчально-дослідних земельних ділянках.

Навчально-виховний процес в умовах навчально-дослідної земельної ділянки у середніх загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах спрямований на розвиток пізнавальної діяльності учнів, залучення їх до пошукової роботи, поглиблення та систематизацію знань, умінь і навичок, усвідомлення практичної складової навчальних предметів, формування міжпредметних зв’язків при викладанні природничих та технологічних дисциплін тощо. Навчально-дослідна земельна ділянка – це лабораторія біології під відкритим небом, в котрій проводиться багато уроків і практичних занять з біології та сільськогосподарської праці, робота гуртків юннатів забезпечить більшу частину роботи на відкритому повітрі, прогулянки груп продовженого дня та інша позакласна робота.

Навчальні екскурсії та лабораторно-практичні заняття в умовах навчально-дослідної земельної ділянки є обов’язковими та необхідними складовими практичної компоненти вивчення природничих дисциплін профільної школи. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду учнів, формування в них практично-зорієнтованих компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтованої спрямованості навчально-виховного процесу.

Особливого значення навчально-дослідної земельної ділянки у середніх загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах набуває в умовах профільного навчання. Організація діяльності школярів під час проведення уроків, позакласних та поза аудиторних занять повинна бути орієнтована на допрофільну та профільну підготовку, реалізацію індивідуального підходу до учнів, поглиблення теоретичної та практичної складових профільних навчальних дисциплін. У вирішенні цих завдань провідна роль належить саме вчителям природничих дисциплін. Під час вивчення курсів природничого циклу значна увага приділяється шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, яка функціонує як структурний підрозділ закладу освіти з метою проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами, засвоєння знань, формування вмінь і навичок, організації позакласної юннатівської, дослідницької роботи, продуктивної праці учнів.

На уроках біології вчителі знайомлять учнів з науковими основами сільського господарства. Учні отримують повноцінні, міцні та глибокі знання при виконанні двох вимог: по-перше, коли біологічні знання пов’язуються з сільськогосподарськими, та по-друге, коли навчання на уроках супроводжується практичними роботами учнів на шкільній навчально-дослідній ділянці, невід’ємна складова частина системи викладання біології. Робота учнів на ділянці є продовженням класних занять, вони слугують поглибленню й закріпленню отриманих на уроках знань та є використанням цих знань в практичній діяльності. В систему ж прищеплення учням трудових умінь і навиків включається оволодіння учнями умінь та навиків по вирощуванню рослин та догляду за тваринами в процесі побудови навчально-дослідних робіт. Базами таких робіт учнів під керівництвом учителя є навчальні біологічні кабінети з куточками живої природи та шкільні навчально-дослідні ділянки, районні агробази та біостанції юннатів тощо. Навчально-дослідну ділянку повинен бути базою дослідницької роботи учнів. Виконуючи нескладні досліди з рослинами і тваринами, вони закріплюють, розширюють і поглиблюють знання з біології, отримані в класі, пізнають рослинні і тваринні організми, опановують методами управління їх ростом і розвитком, набувають вміння у вирощуванні рослин і тварин, долучаються до колективної праці. У процесі здійснення дослідно-практичних робіт в учнів виховується відповідальність за доручену справу, вони звикають розпочату справу доводити до кінця.. Навчально-дослідну ділянку є основним джерелом для заготівлі колекцій і роздаткового матеріалу для кабінету біології.

Для того, щоб отримати необхідний результат від проведення занять на ділянці, вчителю необхідно мати на увазі ряд принципово методичних функціональних положень:

Організаційна	Організація життєдіяльності дитячого колективу, індивідуальної роботи з вихованцями.
Дослідно-діагностична	Здійснення моніторингових досліджень розвитку особистості вихованців, дитячого колективу, навчально-виховного процесу.
Аналітична	Планування та організація навчально-виховної роботи на основі вивчення і врахування потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, мотивів, установок дитини, міжособистісних стосунків у колективі.
Прогностично-проектна	Аналіз стану та тенденцій життєдіяльності творчого об’єднання, визначення цілей та завдань, шляхів та засобів її оптимізації, проектування, програмування та планування заходів з розвитку життєвої компетентності, життєстійкості та життєздатності вихованців.
Навчально-виховна	Проведення навчально-виховної роботи, передача знань, умінь і навичок життєтворчості, розвитку життєвої компетентності.
Корекційна	Виправлення в учнів негативних якостей та рис, асоціальних паттернів поведінки.
Профілактична	Попередження виникнення та поширення серед вихованців негативних соціальних явищ (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, правопорушення, негативна підліткова субкультура тощо).
Інформаційна	Проведення інформаційно-освітньої роботи в дитячому колективі.
Представницька	Представлення інтересів творчого об’єднання в органах державно-громадського управління навчальним закладом.
Психотерапевтична	Попередження стресових ситуацій, конфліктів, створення, позитивного емоційно-комунікативного простору для вихованців.
Координаційна	Організація системи зовнішніх зв’язків творчого об’єднання, необхідних для його ефективної роботи. Координація діяльності співпраці з батьками, з партнерами.
Захисна	Захист прав, інтересів вихованців.

(журнал «Позашкілля» № 3(51) березень 2011, с. 16-17)

Історія садово-паркового мистецтва – частина культурологічної компоненти змісту освіти. Знайомство з цим розділом людської культури розвиває у школярів почуття краси. Вивчення «зеленої архітектури» як елемента соціальної історії сприяє розумінню історичного шляху розвитку людського суспільства.

Навчально-дослідна земельна ділянка повинна займати важливе місце в пізнанні учнями природи рідного краю і формуванні любові та бережливого ставлення до неї, виховує в школярах естетичні почуття, любов до батьківщини, до сільськогосподарської праці. Шкільний ділянка – місце, де учні набувають основи екологічних знань, так як при створенні будь-якого парку або саду необхідне розуміння того, як взаємодіють рослини між собою і з навколишнім середовищем. Набуття знань з біології в умовах навчально-дослідної ділянки підвищує екологічну культуру не тільки дітей, а й дорослих.

Організація роботи учнів на навчально-дослідній ділянці переслідує задачі не тільки закріплення та розвитку біологічних і сільськогосподарських знань та прищеплення практичних умінь, але і виховання в колективній праці. Правильно організована ділянка відкриває широкі можливості для виховання у учнів відповідальності за доручене діло. Навиків трудової діяльності, колективної праці і тим самим – волі та характеру. Робота на ділянці розвиває ініціативу, самостійність, організаторські здібності та естетичні відчуття. Праця на шкільній ділянці створює більші можливості для самостійної роботи учнів, прояву творчої ініціативи, організаційних здібностей.

До переліку питань організації учнівської праці на шкільній ділянці відносять, по-перше підготовка до роботи на ділянці, складання разом з учнями плану ділянки, який виражається в кресленнях, та в наміченні тих дослідів, які будуть проводитися. Складання плану – креслення ділянки, а також вміння перенести його на земельну площу та реалізувати на практиці – досить важливий момент в політехнічному підході до роботи на ділянці. По-друге вибір робіт, проведення практичних занять, доступних силам дітей різного віку, поглиблює та закріплює раніше отримані знання, показує ці знання досить часто зовсім з іншої сторони; підвищує якість знань, тому, що вони застосовуються на практиці, перевіряються нею. По-третє, організація дітей на роботу, по-четверте, залучення самих дітей до керівництва роботою на допомогу педагогу, по-п’яте, створення гарних умов праці, які забезпечують позитивний вплив на розумовий розвиток та фізичний стан дітей. Групи всередині класу по фізичним силам дітей і деяким признакам духовного складу повинні бути приблизно рівними. Зовсім не можна допускати об’єднання в одну групу дітей сильних фізично, а в іншу – слабких. Із самого початку роботи необхідно встановити постійний склад груп. У процесі праці дитячі колективи зміцнюються все більше, спільна діяльність дітей зближує їх, розвиває дружні стосунки. Провівши весь цикл робіт від посіву до збирання врожаю на ділянці, учні отримують міцні знання про рослину як цілого організму, про умови, необхідні для її життя та розвитку, про органи рослин і їх функції, про найпростіші методи управління рослинами з метою отримання високого врожаю. Досить важливим в весняно-літній період є розподілити час протягом дня так, щоб праця не стомлювала дітей. Необхідно виключити перебування в полі під відкритим небом у спекотну частину дня, не допускати непереривного перебування на роботі дітей молодшого віку більш ніж 1–1,5 годин, а для інших не більше 2–3 годин.

Серед місцевого населення пришкільна ділянка повинна бути центром пропаганди перспективних культур, сортів, гібридів і нових методів вирощування рослин: плодових, ягідних, овочевих, декоративних, польових культур.

Підсумовуючи педагогічні завдання використання навчально-дослідної земельної ділянки у середніх загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах, слід відзначити наступні:

• закріпити та конкретизувати знання учнів з природничих та технологічних дисциплін, поєднуючи їх з практичною роботою; сформувати елементарні навички методики проведення експерименту у вегетаційних та польових умовах; навчити використовувати агрономічні вміння під час практичних робіт на навчально-дослідній ділянці; готувати учня до самоосвіти впродовж життя та реалізації професій біотехнологічного профілю;

• дати уявлення учням про головні сільськогосподарські процеси, засновані на даних біологічної науки;

• ознайомити студентів з навчальними, науково-дослідними установами, сільськогосподарськими дослідними станціями, фермами, тваринницькими комплексами тощо;

• оволодіти методикою польового досліду, методикою постановки дослідів із тваринами та сучасними методами експериментальної роботи;

• прищепити учням навички вирощування рослин, догляду за рослинами і тваринами, постановці дослідів, які пояснюють значення основних агробіологічних прийомів керівництва рослинними і тваринними організмами;

• заготовити необхідний матеріал для здійснення наочності на уроках біології;

• привчити учнів до організованої праці, яке поєднує колективну роботу з індивідуальною відповідальністю. свідомого ставлення до практичних завдань та праці;

• розвинути творчу пізнавальну самостійність, особистісні якості студентів;

• підготувати до виробничої праці в сільськогосподарському виробництві.