56.Форми представництва прокуратури у цивільному судочинстві.

Учасниками судового засідання, додержу­ючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, прокурор сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Він, здійснюючи у цивільному суді функцію представництва, має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги;

2) одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є у справі;

3) брати участь у судових засіданнях;

4) подавати докази;

5) брати участь в дослідженні доказів,

6) заявляти клопотання та відводи;

7) давати усні і письмові пояснення судові;

8) подавати свої доводи, міркування та заперечення (ст. 99 ЦПК);

9) прокурор, коли він порушує справу в суді в інтересах інших осіб, користується й іншими процесуальними правами сторін (і несе обов'язки сторін), за винятком права на укладення мирової угоди (ст. 122 ЦПК);

10) підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист прав і законних інтересів громадян та державних ін­тересів, чи відмовлятись від них (відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті);

11) вносити апеляційні, касаційні або окремі подання відповідно на рішення або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з питань, розглянутих з участю прокурора (ст.120 ЦПК); апе­ляційне, касаційне і окреме подання на рішення, ухвалу і пос­танову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом (ст. 40 Закону "Про прокуратуру");

12)з метою вирішення питання наявності підстав для внесення ка­саційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право ознайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знахо­дяться у справі.

Як вже зазначалось, прокурор має право звернутися до суду з позовами або заявами, а також вступити у справу і здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та сус­пільства, і зобов'язаний своєчасно вживати передбачених законом заходів для усунення порушень закону, від кого б вони не виходили. Зміст функції представництва охоплює не тільки безпосередню участь прокурора у розгляді судами цивільних справ, але й діяльність, пов'язану з його зверненнями в суд із заявою, яка виступає юридичним фактом, котрий породжує виникнення у суді цивільної справи.

Прокурор, відповідно до ст. 5 ЦПК України, звертається до суду з позовними заявами (позовами), якщо вони породжують позовне про­вадження, і зі скаргами та заявами, у справах, що виникають з адмі­ністративно-правових відносин, та в справах окремого провадження.

Позовна заява прокурора вимагає відповідної підготовки, у тому числі:

• з'ясування права фізичної чи юридичної особи на самостійне звернення з позовом до суду;

• з'ясування питання, хто повинен бути відповідачем;

• з'ясування, чи є зацікавлені у справі треті особи, котрих суд повинен залучити до участі у справі;

• встановлюються й інші обставини, що мають відношення до під­став та предмету позову, котрі повинні бути підтверджені проку­рором у позовній заяві доказами (для їх одержання прокурор, як вже зазначалось, може скористатись своїми повноваженнями, зазначеними у ст.ст.20 - 24 Закону України "Про прокуратуру").

Позовна заява (позов) складається прокурором із додержанням вимог ст.137 ЦПК України, подається до суду в письмовій формі і повинна містити:

1) назву суду, до якого вона подається;

2) хто автор позовної заяви (дані про прокурора);

3) точні дані особи, в інтересах якої (яких) заявлено позов;

4) точну назву відповідача, його місце проживання або знаходження;

5) зміст позовних вимог;

6) виклад обставин, якими прокурор обґрунтовує вимоги;

7) зазначення ціни позову тощо.

Характер підготовки прокурором заяви про порушення у суді справи, що виникає із адміністративно-правових відносин, залежить безпосередньо від характеру вимог (ст.236 ЦПК).

Форми представництва прокуратури у господарському судочинстві.

прокурори зобов'язані захищати інтереси дер­жави шляхом подачі позовів до господарського суду у випадках:

1) виявлення фактів заняття забороненими видами діяльності або заняття комерційною діяльністю, на здійснення якої необхідні спеціальні дозволи (ліцензія), коли такі відсутні або протерміновані;

2) наявності інформації про недійсність оспорюваних угод та про визнання недійсними угод, що не відповідають вимогам закону, або укладених у цілях, які суперечать інтересам держави, пра­вопорядку, моралі;

3) порушень природоохоронного законодавства, заподіяння шкоди здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;

4) невиконання зобов'язань перед державою, якщо це призвело або могло призвести до нездійснення значних інвестиційних про­ектів, цільових програм;

5) невідповідності статутних документів юридичних осіб вимогам законодавства й порушення встановленого порядку їх заснування та легалізації тощо.

За загальним правилом (ст.29 ГПК України) прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави, внести апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

З цією метою прокурор може звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина

За загальним правилом позов подається до господарського суду за місцем знаходження відповідача, якщо їх декілька - за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором прокурора.

Разом з тим, під час подання позову, прокурор зобов'язаний направити учасникам справи копії позовної заяви та додатків до неї.

Процесуальне становище прокурора під час розгляду справи в господарському суді не рівнозначне становищу сторони у справі

Прокурор має право:

а) ознайомлюватися з матеріалами справи;

б) робити з них витяги, копії;

в) брати участь у господарських засіданнях;

г) подавати докази,

ґ) брати участь у дослідженні доказів;

д) заявляти клопотання;

є) давати усні та письмові пояснення господарському суду; є) наводити свої доводи і міркування з усіх питань, які виникають у ході господарського процесу;

ж) заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників процесу,

з) брати участь у прийнятті рішення;

и) вносити подання про перевірку рішення, ухвали, постанови гос­подарського суду та ін.