- •1. Поняття «поліс». Особливості полісного устрою.
- •2.1. Виникнення держави. Гомерівська Греція (11-9 ст. До н.Е.).
- •2.1.2. Родоплемінна організація суспільства і влади.
- •2.1.3. Рада старійшин.
- •2.1.4. Базилевс.
- •2.1.5. Народні збори.
- •2.1.А.Реформи Тесея. Синойкізм.
- •2.1.А.1. Правовий статус евпатридів, геоморів, деміургів і метеків.
- •2.1.А.2. Архонти і ареопаг.
- •2.1.А.4. Територіальний поділ населення. Наукрарії.
- •2.2 Соціальні протиріччя в афінському суспільстві. Боротьба між родовою аристократією та демосом.
- •2.3. Реформи Солона.
- •2.4. Тиранія Пісістрата (560-527 рр. До н.Е.). Реформи Клісфена.
- •2.5. Реформи Ефіальта
- •2.6. Реформи Перікла.
- •2.8. Правовий статус метеків.
- •2.9. Правовий статус іноземців. Інститути гостинності (проксенія і ісополітія).
- •2.10. Правовий статус та становище рабів. Джерела рабства.
- •2.11. Державний лад Стародавніх Афін (вищі органи влади афінської республіки, принципи їх формування, склад та функції. Докимасія)
- •2.11.1. Еклезія. Інститут «скарги на беззаконня».
- •2.11.2. Рада п’ятисот.
- •2.11.3. Притани.
- •2.11.4. Колегія стратегів.
- •2.11.5. Колегія архонтів.
- •2.11.6. Ареопаг.
- •2.11.9. Законодавчий процес в Афінах (стадії). Роль та значення колегії помофілаків.
- •2.12. Колакрети, аподекти та управління фінансами.
- •2.13. Армія і поліція. Токсоти
- •2.14. Судова система Афін.
- •2.14.1. Вищий судовий орган, його функції та принципи обрання суддів.
- •2.14.2. Судові функції ареопагу.
- •2.14.3. Суд ефетів.
- •2.14.8. Суд ейсагогейсів і аподектів.
- •2.14.9. Суд наутодиків.
- •2.15. Основні риси афінського права.
- •2.15.1. Джерела права. Закони Драконта. Законодавча діяльність Солона.
- •2.15.2.4. Кларос. Літургії. Триєрархія.
- •2.15.3. Зобов*язальне право.
- •2.15.3.1. Підстави виникнення зобов’язань.
- •2.15.3.2. «Вільні зобов’язання». Порядок укладення договорів. Засоби забезпечення зобов’язань.
- •2.15.3.3. «Невільні» зобов’язання.
- •2.15.4.3. Умови розірвання шлюбу.
- •2.15.4.4. Влада батька над дітьми.
- •2.15.6. Злочини і покарання за афінським правом.
- •2.15.6.1.Види злочинів та покаранняза них:
- •2.15.6.2. Види покарань. Застосування тілесних покарань. Атімія.
- •2.15.7. Судовий процес
- •2.15.7.1. Порушення судової справи.
- •2.15.7.2. Форми судового процесу: процес «графе» та процес «діке».
- •2.15.7.3. Сикофанти.
- •2.15.7.4. Процедура судового процесу.
- •3.Стародавня Спарта
- •3.1. Утворення спартанської держави.
- •3.3Становище і правовий статус ілотів
- •3.5. Реформи Лікурга.
- •3.6. Організація влади і управління в Спарті.
- •3.6.2. Повноваження архагетів.
- •3.6.3. Правовий статус і функції герусії.
- •3.6.4. Колегія ефорів: правовий статус та повноваженя.
- •3.6.5. Роль народних зборів в Стародавній Спарті.
- •2.Римська община періоду військової демократії. 2.1 Патриції: їх права та обовязки. Поділ на триби, курії та роди.
- •2.2. Плебеї
- •2.3. Інститут патронату-клієнтели
- •2.4. Ораганізація влада
- •2.4.1. Рекс: права і обовязки. Порядок обрання
- •2.4.2 Реформи Нуми Помпілія
- •2.4.3 Сенат
- •2.4.5 Реформи Сервія Тулія
- •3. Рим за республіканського періоду (V-I ст.. До н.Е.)
- •3.1 Боротьба патриціїв і плебеїв
- •3.2 Організація влади і правління в Римській республіці
- •3.2. 1 Основні види і функції народних зборів в Стародавньому Римі.
- •3.2.2. Повноваження Сенату.
- •3.2.3. Магістратури в Стародавньому Римі. Ординарні та екстраординарні магістратури. Принципи заміщення державних посад.
- •3.2.4 Влада магістратів. Зміст «imperium» і «potestas».
- •3.2.6. Функціїмагістратів (консули, претори, цензори, квестори, едили, плебейськітрибуни).
- •3.4.1. Італійськіобщини.
- •3.4.2. Мунципії.
- •3.4.3. Управління провінціями.
- •3.4.4. Проконсули і пропретори.
- •3.5 Соціальна структура римського суспільства
- •3.5.1. Джерела рабства і становище рабів в Стародавньому Римі.
- •3.5.2. Пекулій і колонат.
- •3.5.3. Вільні громадяни
- •3.5.3.2. Майнова диференціація римських громадян. Привілейовані стани нобілів і вершників.
- •3.5.4. Правовий статус латинів і перегринів.
- •3.6.1.Рефо́рмиГра́ків
- •3.6.2.Диктату́раСу́лли
- •3.6.3.Диктатура Юлія Цезаря.
- •3.6.4.Прихід до владиОктавіана Августа.
- •4. Періодизація Римської імперії
- •4.1Зміни в суспільномуладі Риму імперськогоперіоду.
- •4.1.1.Оформлення сенаторського стану
- •4.1.2. Зміни статусу жителів провінцій
- •4.2. Розвиток пекулію і колонату
- •4.3. Державний лад Римської Імперії. Принципат.
- •4.3.1. Повноваження імператора – принцепса
- •4.3.2. Занепад Народних зборів
- •4.3.3. Становище Сенату за періоду принципату
- •4.3.4. Рада принцепса
- •4.3.5 Імператорська канцелярія
- •4.3.6. Префекти
- •4.4. Влада імператора періоду домінанту
- •4.4.1. Державна рада
- •4.4.2. Основні відомства управління імперією
- •4.5. Реформи Диоклетіана
- •4.6. РеформиКостянтина.
- •4.7. Криза і падіння Римської імперії.
- •1.1. Джерела права Стародавнього Риму архаїчногоперіоду.
- •1.2. Джерела права Стародавнього Риму передкласичногоперіоду.
- •1.3. Джерела права Стародавнього Риму класичногоперіоду.
- •1.4. Джерела права Стародавнього Риму посткласичногоперіоду.
3.2 Організація влади і правління в Римській республіці
За суттю це була аристократична республіка, оскільки керівну роль у державі відігравали патриції. З їх числа довгий час складався сенат, з якого обиралися найвищі урядовці держави – консули, претори, диктатори, цензори, вони здійснювали судочинство. З їх числа обирався рекс. Зберігали вплив жрецькі колегії (авгурів, понтифіків, феціалів). Римляни називали свою державу таки республікою, наголошуючи цим на верховенстві народу. Народні збори формально були найвищим органом в державі і їх рішення вважалось остаточним. У період республіки існувало три види види Народних зборів: куріатні, центуріатні, трибутні коміції.
3.2. 1 Основні види і функції народних зборів в Стародавньому Римі.
Влада здійснювалась шляхом скликання Народних зборів: куріатні, центуріатні, трибутні коміції.
Куріатні коміції. Поступово втрачали своє значення. З політичних питань за куріатними комиціями збереглося повноваження на делегацію влади обраним іншими зборами магістратам у вигляді спеціального закону - lex de imperio. Таке повноваження - imperium - давало магістрату право вчиняти ауспіції, т. д. Зноситися з богами від імені народу. На адміністративну владу це не впливало. Але за куріатними зборами збереглися права в сімейно-родовий сфері.
Центуріатні коміції. Це був головний вид народовладдя в Римі - не тільки тому, що кількісно охоплював більшість повноправного населення, а й тому, що володів істотними для держави повноваженнями. Центуріатних коміції мали повноваження троякого роду. По-перше, в них проходили вибори найважливіших магістратів: консулів, преторів, цензорів, - а також призначення диктатора в екстраординарних обставинах. По-друге, в комиціях проходило затвердження законів, пропонованих магістратом. Законодавчі права коміцій були дещо обмежені Сенатом, але без них взагалі не могло йти мови про закон. По-третє, коміціям належала почасти й судова влада: смертні вироки і т.д. Рішення коміції щодо судових питань скасуванню не підлягало, але могло бути призупинено особливими діями народних трибунів.
Трибутні коміції. Трибунатним коміцям належала, по-перше, судова влада щодо оскаржень, внесених плебейськими магістратами, по-друге, вибори плебейських магістратур: народних трибунів і едилів, - і, по-третє, законодавство. Останнє право було специфічним, постанова трибутних комицій називалося особливо – плебісцит, але за законом Гортензія (287 р. до н.е..) воно отримало всю силу римського закону.
3.2.2. Повноваження Сенату.
Сенат вважався дорадчим органом при рексі, який повинен був узгоджувати з ним усі важливі ухвали. Насправді сенат відігравав значно більшу роль у суспільстві. В сенаті попередньо обговорювались усі основні питання, що розглядали Народні збори, і вносились свої пропозиції стосовно їх розв'язання. Всі рішення куріатних коміцій повинні були дістати схвалення сенату (auctoritas patrum). Великий вплив він мав на обрання рекса, яке повинен був затверджувати. Сенат оберігав батьківські традиції, брав безпосередню участь у справах управління, мав право укладати мир, договори з іншими народами та ін.
