- •1. Поняття «поліс». Особливості полісного устрою.
- •2.1. Виникнення держави. Гомерівська Греція (11-9 ст. До н.Е.).
- •2.1.2. Родоплемінна організація суспільства і влади.
- •2.1.3. Рада старійшин.
- •2.1.4. Базилевс.
- •2.1.5. Народні збори.
- •2.1.А.Реформи Тесея. Синойкізм.
- •2.1.А.1. Правовий статус евпатридів, геоморів, деміургів і метеків.
- •2.1.А.2. Архонти і ареопаг.
- •2.1.А.4. Територіальний поділ населення. Наукрарії.
- •2.2 Соціальні протиріччя в афінському суспільстві. Боротьба між родовою аристократією та демосом.
- •2.3. Реформи Солона.
- •2.4. Тиранія Пісістрата (560-527 рр. До н.Е.). Реформи Клісфена.
- •2.5. Реформи Ефіальта
- •2.6. Реформи Перікла.
- •2.8. Правовий статус метеків.
- •2.9. Правовий статус іноземців. Інститути гостинності (проксенія і ісополітія).
- •2.10. Правовий статус та становище рабів. Джерела рабства.
- •2.11. Державний лад Стародавніх Афін (вищі органи влади афінської республіки, принципи їх формування, склад та функції. Докимасія)
- •2.11.1. Еклезія. Інститут «скарги на беззаконня».
- •2.11.2. Рада п’ятисот.
- •2.11.3. Притани.
- •2.11.4. Колегія стратегів.
- •2.11.5. Колегія архонтів.
- •2.11.6. Ареопаг.
- •2.11.9. Законодавчий процес в Афінах (стадії). Роль та значення колегії помофілаків.
- •2.12. Колакрети, аподекти та управління фінансами.
- •2.13. Армія і поліція. Токсоти
- •2.14. Судова система Афін.
- •2.14.1. Вищий судовий орган, його функції та принципи обрання суддів.
- •2.14.2. Судові функції ареопагу.
- •2.14.3. Суд ефетів.
- •2.14.8. Суд ейсагогейсів і аподектів.
- •2.14.9. Суд наутодиків.
- •2.15. Основні риси афінського права.
- •2.15.1. Джерела права. Закони Драконта. Законодавча діяльність Солона.
- •2.15.2.4. Кларос. Літургії. Триєрархія.
- •2.15.3. Зобов*язальне право.
- •2.15.3.1. Підстави виникнення зобов’язань.
- •2.15.3.2. «Вільні зобов’язання». Порядок укладення договорів. Засоби забезпечення зобов’язань.
- •2.15.3.3. «Невільні» зобов’язання.
- •2.15.4.3. Умови розірвання шлюбу.
- •2.15.4.4. Влада батька над дітьми.
- •2.15.6. Злочини і покарання за афінським правом.
- •2.15.6.1.Види злочинів та покаранняза них:
- •2.15.6.2. Види покарань. Застосування тілесних покарань. Атімія.
- •2.15.7. Судовий процес
- •2.15.7.1. Порушення судової справи.
- •2.15.7.2. Форми судового процесу: процес «графе» та процес «діке».
- •2.15.7.3. Сикофанти.
- •2.15.7.4. Процедура судового процесу.
- •3.Стародавня Спарта
- •3.1. Утворення спартанської держави.
- •3.3Становище і правовий статус ілотів
- •3.5. Реформи Лікурга.
- •3.6. Організація влади і управління в Спарті.
- •3.6.2. Повноваження архагетів.
- •3.6.3. Правовий статус і функції герусії.
- •3.6.4. Колегія ефорів: правовий статус та повноваженя.
- •3.6.5. Роль народних зборів в Стародавній Спарті.
- •2.Римська община періоду військової демократії. 2.1 Патриції: їх права та обовязки. Поділ на триби, курії та роди.
- •2.2. Плебеї
- •2.3. Інститут патронату-клієнтели
- •2.4. Ораганізація влада
- •2.4.1. Рекс: права і обовязки. Порядок обрання
- •2.4.2 Реформи Нуми Помпілія
- •2.4.3 Сенат
- •2.4.5 Реформи Сервія Тулія
- •3. Рим за республіканського періоду (V-I ст.. До н.Е.)
- •3.1 Боротьба патриціїв і плебеїв
- •3.2 Організація влади і правління в Римській республіці
- •3.2. 1 Основні види і функції народних зборів в Стародавньому Римі.
- •3.2.2. Повноваження Сенату.
- •3.2.3. Магістратури в Стародавньому Римі. Ординарні та екстраординарні магістратури. Принципи заміщення державних посад.
- •3.2.4 Влада магістратів. Зміст «imperium» і «potestas».
- •3.2.6. Функціїмагістратів (консули, претори, цензори, квестори, едили, плебейськітрибуни).
- •3.4.1. Італійськіобщини.
- •3.4.2. Мунципії.
- •3.4.3. Управління провінціями.
- •3.4.4. Проконсули і пропретори.
- •3.5 Соціальна структура римського суспільства
- •3.5.1. Джерела рабства і становище рабів в Стародавньому Римі.
- •3.5.2. Пекулій і колонат.
- •3.5.3. Вільні громадяни
- •3.5.3.2. Майнова диференціація римських громадян. Привілейовані стани нобілів і вершників.
- •3.5.4. Правовий статус латинів і перегринів.
- •3.6.1.Рефо́рмиГра́ків
- •3.6.2.Диктату́раСу́лли
- •3.6.3.Диктатура Юлія Цезаря.
- •3.6.4.Прихід до владиОктавіана Августа.
- •4. Періодизація Римської імперії
- •4.1Зміни в суспільномуладі Риму імперськогоперіоду.
- •4.1.1.Оформлення сенаторського стану
- •4.1.2. Зміни статусу жителів провінцій
- •4.2. Розвиток пекулію і колонату
- •4.3. Державний лад Римської Імперії. Принципат.
- •4.3.1. Повноваження імператора – принцепса
- •4.3.2. Занепад Народних зборів
- •4.3.3. Становище Сенату за періоду принципату
- •4.3.4. Рада принцепса
- •4.3.5 Імператорська канцелярія
- •4.3.6. Префекти
- •4.4. Влада імператора періоду домінанту
- •4.4.1. Державна рада
- •4.4.2. Основні відомства управління імперією
- •4.5. Реформи Диоклетіана
- •4.6. РеформиКостянтина.
- •4.7. Криза і падіння Римської імперії.
- •1.1. Джерела права Стародавнього Риму архаїчногоперіоду.
- •1.2. Джерела права Стародавнього Риму передкласичногоперіоду.
- •1.3. Джерела права Стародавнього Риму класичногоперіоду.
- •1.4. Джерела права Стародавнього Риму посткласичногоперіоду.
Греція
1. Поняття «поліс». Особливості полісного устрою.
Поліс – це місто-держава, форма соціально-економічної і політичної організації міста-держави. Поліс складався з рівноправних людей, під такими розумілися вільні чоловіки, народжені у правильному шлюбі. Що таке вільна людина, правильний шлюб? Та особа, яка стала членом дему, яка була внесена у списки дему, відслужила в армії, народжена у правильному шлюбі. До Олександра Македонського правильним уважався шлюб між мешканцями одного полісу, щоб жінка була порядною, занесеною до списків еої. Людина, народжена від такого шлюбу могла бути громадянином. Людина, народжена від неправильного шлюбу, громадянином бути не могла.
2. Афіни
2.1. Виникнення держави. Гомерівська Греція (11-9 ст. До н.Е.).
Гомерівський період ( 11-9 ст. до н.е.). На чолі держави стояв ватажок базилевс, його обирали всім чоловічим населенням роду, фратрії, філи, влада якого була обмежена. Ким? Існували архонти, які спершу обиралися пожиттєво, пізніше – на десять років. Ареопаг – орган, коли входили усі колишні архонти. Його повноваження були обмежені за реформами у п’ятому столітті до нашої ери. На час до гомерівської Греції залишався територіальний поділ на округи (філи), які обмежувалися не конкретною територією, а місцем проживання певного племені. З 8 ст. до н. е. було розпочатковано поділ на наукрайї. Це адміністративно-територіальна одиниця на чолі з пританом, яка була зобов’язана сформувати і спорядити військовий загін.
2.1.2. Родоплемінна організація суспільства і влади.
Напр. 2 тис. до н.е. в Аттиці існувало 4 племені. На чолі цих племен вождь (базилевс), рада старійшин. Общинна організація: існувала кланова родова верхівка, фети (бідняки, батраки), раби (військовополонені і люди, що потрапили у рабство за борги).
Як управлялась: кланова родова верхівка, з неї походив базилевс.
2.1.3. Рада старійшин.
Рада старійшин — буле. До її складу входили усі старійшини роду, а якщоїх було надтобагатого, то обирали осіб їхнього середовища. Своя радастарійшин була не тільки у кожному роді, але й у фратрії та племені.
виступають представниками даного роду, фратрії,
філи у переговорах зчужинцями чи іншими грецькими племенами,
складають клятви від іменіобщини,
беруть участь у родоплеменному суді.
2.1.4. Базилевс.
Базилевс - вождь племені. Його обирали всім чоловічим населенням роду, фратрії, філи, влада якого була обмежена. Базилевс в основному військовий ватажок., що мав і функції жерця. В суспільстві він був першим серед рівних.Йогонакази
були обов'язкові до виконання. У мирний час влада базилевса
носила скорше “батьківський” характер: він розглядав і вирішував різні
поточні справи, спори і конфлікти, управляв життям колективу, приносив
разом с жерцями жертви богам, керував релігійними обрядами тощо.
2.1.5. Народні збори.
Існували народні збори – еклезія. До 6 ст. до н. е. народні збори збиралися регулярно. Функції народних зборів: питання війни і миру, обрання посадових осіб, заслуховування їх звітів, судові та законотворчі функції. (порядок зібрання і т.д. – у книжці). Пропозиція проекту закону відбувалась так: людина стояла на стільці із зашморгом на шиї – будь-яка людина, що має право законодавчої ініціативи, має нести за це відповідальність.