БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо забезпечення самостійної роботи студентів з дисципліни
«Здоров’я людини»
Галузь знань: 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини»
напрям підготовки: 6.010203«Здоров’я людини»
(шифр і назва напряму підготовки)
факультет: фізичного виховання .
(назва факультету)
Б
ердянськ
Підготовлено старшим викладачем кафедри основ здоров’я та фізичної реабілітації В.В Орловською
Затверджено на засіданні кафедри основ здоров’я та фізичної реабілітації
(протокол № 1 від 26.08. 2015 р.)
Орловська В. В. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни “Здоров’я людини ” (для бакалаврів спеціальності 6.010203 – здоров’я людини). — Б.: БДПУ, 2015. — 20 с.
Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, загальні положення, організацію та форми самостійної роботи студентів, контроль самостійної роботи студентів, завдання для самостійної роботи, а також список літератури.
© Бердянський державний
п
едагогічний
університет (БДПУ)
Пояснювальна записка
В останні роки стан здоров'я населення помітно погіршився. Сучасні умови життя, висока механізація в побуті та на виробництві, стихійні лиха, психо-емоційні перевантаження часто призводять до пошкоджень організму. Виникає необхідність здійснення комплексу ефективних оздоровчих заходів. Разом з тим, згідно з сучасними уявленнями, серед усіх факторів, що обумовлюють як індивідуальне, так і громадське здоров'я першорядне значення має образ життя. Здоровий спосіб життя передбачає діяльність людини, спрямовану на збереження та зміцнення здоров'я. Він реалізується у всіх основних формах життєдіяльності людини – трудової, побутової, дозвільної, суспільної. Істотний вплив на формування здорового способу життя надає мікро- і макросоціальне середовище – сім'я, трудові колективи, засоби масової інформації і, звичайно, освітні установи. Проте активна й ефективна участь педагогів у вирішенні цієї важливої і складної соціально-біологічної проблеми можлива лише в випадку володіння ними достатніми знаннями й уміннями пропаганди здорового способу життя.
Мета та завдання навчальної дисципліни – оволодіння студентами спеціальності 6.010203 «здоров’я людини» основами медичних знань; формування у них медико-гігієнічного світогляду на базі класичних та сучасних поглядів на стан здоров’я людини, чинники та перебіг хвороби; прищеплення навичок догляду за хворими та постраждалими, навичок надання невідкладної долікарської допомоги при станах, що загрожують життю; формування особистості вчителя як пропагандиста здорового способу життя.
Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця. Дисципліна “Здоров’я людини ” за своїм місцем у системі підготовки фахівців галузі 6.010203 «здоров’я людини» пов’язана з трьома групами навчальних і наукових дисциплін. Першу групу складають фундаментальні науки, на яких базується цей курс і використовує їх теоретичні досягнення. До таких дисциплін відносяться: біологія, фізіологія, анатомія. Другу групу складають навчальні та наукові дисципліни, які взаємодіють з цією дисципліною таким чином, що взаємно збагачують та доповнюють одна іншу. В цьому плані курс “Здоров’я людини” тісно пов’язаний з валеологією, гігієною, безпекою життєдіяльності, охороною праці, педагогікою та психологією. Третю групу дисциплін, з якими пов’язаний цей курс, складають спортивна медицина, лікувальна фізична культура, масаж, фізична реабілітація та інші медико-біологічні дисципліни.
Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни. В результаті вивчення курсу “Здоров’я людини ” студент повинен знати:
сучасні проблеми стану здоров'я людини;
основні чинники здоров'я людини;
фізіологічні основи забезпечення здоров'я;
фізичний та соматичний стан здоров'я людини;
основи психічного здоров'я та психогігієни;
гігієнічні основи здоров'я людини;
екологічні основи здоров'я людини;
поняття «здоров’я» та «хвороба», основні чинники, які призводять до хвороб, розвиток та перебіг хвороб;
основні методи лікування хвороб;
найпростіші фізіотерапевтичні засоби;
особливості догляду за хворими різних нозологій;
основні інфекційні захворювання та збудники, які їх викликають;
методи боротьби і профілактики інфекційних захворювань;
методику надання першої допомоги при гострих невідкладних станах.
Вміти:
складати індивідуальний паспорт здоров'я;
оцінити психотип і соціотип людини, рівень її психічної активності;
прогнозувати стан індивідуального здоров'я на основі валеологічного обстеження;
визначати основні ознаки захворювань та ушкоджень організму;
визначати основні життєві показники функцій організму (t°C, ЧСС, АТ, ЧД, ЖЕЛ);
володіти методикою огляду хворого (антропометрія, соматоскопія);
володіти основними прийомами догляду за хворими;
проводити найпростіші фізіотерапевтичні процедури (гірчичники, компреси, водолікування, світлолікування, масаж);
володіти методикою накладання різних видів пов’язок при ушкодженнях;
надавати невідкладну допомогу при гострих станах;
надавати невідкладну допомогу при гострих отруєннях;
проводити профілактичні заходи проти інфекційних захворювань.
Програма дисципліни “Здоров’я людини ”структурована на модуль, до складу якого входять блоки 15 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).
Кредитно-трансферній система організації навчального процесу спонукає студентів системно вчитися, готуватися до кожного заняття.
Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:
а) лекції,
б) практичні заняття,
в) самостійна робота студентів.
Кафедри, які здійснюють викладання дисципліни мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15%, проте повинні виконувати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.
Самостійна робота студентів передбачає підготовку до практичних занять та підсумкового модульного контролю, роботу з науково-методичною літературою, заповнення відповідної документації, написання рефератів, участь у науково-дослідницькій роботі, підготовку наукових доповідей на студентські наукові конференції або виконання інших індивідуальних завдань.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.
Рекомендується застосовувати такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, актуальних публікацій у періодиці.
Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.