- •1. Теоретичні основи статистики
- •3Понятя та категорії статистики
- •5. Абсолютні статистичні величина. Їх види та одиниці виміру
- •6. Відносні величини. Їх види та одиниці виміру
- •7. Поняття середня величина і умови її використання.
- •9. Поняття статистичного спостереження та його завдання.
- •11. Програмно- методологічні питання плану статисиничного спостереження
- •12. Організаційні питання плану статистичного спостереження:
- •13.Форми статистичного спостереження
- •15. Зміст статистичного зведення
- •16.Групування, їх види, характеристика групувальних ознак
- •17. Вибір інтервалів при групуванні, їх характеристика
- •18.Статистичні таблиці, їх елементи і правила побудови
- •19. Статистичні графіки
- •10. Помилки спостереження та контроль матеріалів спостереження
18.Статистичні таблиці, їх елементи і правила побудови
Статистична таблиця - це форма раціонального і наочного викладення цифрових характеристик досліджуваних явищ і їх складових частин. Статистичні табл. складаються з підмета та присудка. Залежно від структури підмета таблиці поділяються на прості, групові та комбінаційні. У простій табл. підмет подається переліком елементів сукупності. У підметі групових таблиць об’єкт поділяється на групи за однією ознакою, а в комбінаційних – за двома і більше ознаками.
Статистичні таблиці складаються і оформляється згідно з установленими правилами. Обов’язковими атрибутами статистичної таблиці є загальні і внутрішні заголовки, підсумковий рядок, цифрові дані. Внутрішні заголовки розміщуються як угорі, так і збоку таблиці; заголовки граф містять назву показників та їх одиниці, які в межах однієї графи записуються з однаковою точністю.
19. Статистичні графіки
Статистичним графіком називають наочне масштабне зображення статистичних даних за допомогою геометричних ліній, точок, знаків, фігур, географічних картосхем та інших графічних засобів.
Статистичні графіки застосовуються для того, щоб зробити статистичні матеріали наочними, доступними, зрозумілими і такими, які б сприяли кращому їх аналізу. Завдання полягає в тому, щоб у кожному випадку вибрати найкраще графічне зображення, яке б відповідало характеру величин і більш повно розкривало їх зміст. Традиційно теорія статистики розглядає класифікацію графіків за видами їх поля. За цим принципом графічні зображення поділяють на діаграми, картограми та картодіаграми.
Діаграми - це умовні зображення числових величин та їх співвідношень за допомогою геометричних знаків.
Картограми - зображення числових величин та їх співвідношень за допомогою нанесення умовної штриховки або розцвітки на карту - схему.
Картодіаграми - це поєднання діаграми із картою - схемою. При побудові діаграми встановлюється певний масштаб, тобто співвідношення між розмірами величин на графіку і дійсною величиною зображуваного явища в натурі.
Найбільш поширеним видом статистичних графіків є діаграми.
10. Помилки спостереження та контроль матеріалів спостереження
Перевірка вірогідності даних - найважливіша умова успішної роботи у справі спостереження. Щоб забезпечити вірогідність даних, необхідно повсякденно, систематично контролювати, чи вірно зрозумілі і застосовуються статистичні програми та інструкції, чи забезпечується повнота одержаних зведень, правильність даних бухгалтерського і оперативного обліку. Контроль даних спостереження водночас є методологічним і організаційним питанням. Контроль означає насамперед перевірку даних обстежень щодо їх повноти й вірогідності.Повнота даних контролюється, як правило, візуально: перевіряють наявність даних за всіма одиницями та позиціями.
Дані на вірогідність перевіряють засобами логічного та арифметичного контролю. Логічний контроль — це перевірка сумісності даних, яка полягає в порівнянні взаємозалежних ознак. Встановити розмір помилки та виправити її можна засобами арифметичного контролю, тобто прямим чи побічним перерахунком зареєстрованих даних.
У процесі здійснення спостереження можуть бути допущені помилки, їх називають помилками спостереження.
Залежно від причини виникнення розрізняють такі помилки:
репрезентативності — виникають під час вибіркового спостереження через несуцільність реєстрації даних і порушення принципів випадковості відбору;
реєстрації — виникають у разі будь-якого спостереження внаслідок перекручення фактів або неправильного їх запису.
Залежно від природи виникнення помилки реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.
Випадкові помилки виникають внаслідок збігу випадкових обставин — неуважності реєстратора або незосередженості респондента. Вони викривлюють дані спостереження в той чи інший бік, проте завдяки масовості розглядуваних випадків дія таких помилок урівноважується, і вони істотно не впливають на результати.
Більш небезпечними є систематичні помилки, які виникають у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Такі помилки істотно зміщують результати спостереження в один бік (збільшення або зменшення). До них призводить, скажімо, тенденція округлювати розміри доходів і витрат до цілих чисел (доходів у бік зменшення, а витрат — у бік збільшення).
Систематичні помилки бувають незловмисними та зловмисними. Незловмисні помилки виникають внаслідок необґрунтованості програми спостереження, некомпетентності реєстраторів, неосвіченості респондентів.
Зловмисні помилки виникають через свідоме викривлення фактів з певною метою (очорнити або прикрасити дійсність). Прикладами таких помилок є масові факти приховування доходів від оподаткування, приписки у звітах, приховування виручки від реалізації в комерційній торговельній мережі, пунктах громадського харчування.
