Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дендро.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
373.76 Кб
Скачать

Рід Platanus – платан Родина Platanaceae – платанові

Найбільшого поширення на Заході України одержав платан кленоподібний Platanus acerifolia Willd.. В парку ім. І.Франка висаджений ще в XIX ст. Його висота близько 25 м, а діаметр 85 см. Гібрид платана західного і східного (північноамериканського).

Платан має широко розгалужену крону. Стовбур покритий бронзово-кремово-зеленою корою, яка лущиться. Листя подібне до клена. Квіти зеленкуваті, плоди кулясті, ясно-бронзові, по 2-3 на одній плодоніжці, висять аж до зими. Платан є ідеальним солітером, але йому потрібно багато простору і сонця. Віддає перевагу глибоким свіжим грунтам, добре переносить несприятливі міські умови.

Рід Polygonum – гірчак Родина Polygonaceae – споришеві

Поширений в озелененні один вид.

Polygonum aubertii – гірчак Ауберта. Надзвичайно швидкоросла ліана, яка дає щорічний приріст 6-8 м. Походить з Китаю. Листя стрілоподібне, на довгих ніжках. Квіти дрібні, білі, зібрані в окремі волоті. Цвіте з липня до листопада. Добре розвивається на родючих грунтах, на сонячних і злегка притінених місцях. Цінна ліана із-за швидкого росту та гарного цвітіння.

Рід Populus – тополя Родина Salicaceae – вербові

Переважно великих розмірів швидкорослі дерева. В основному їх використовують для одержання швидкого ефекту – візуального і санітарно-гігієнічного. Незнання озеленювачами особливостей розвитку цих двостатевих видів призводить до появи в міських насадженнях великої кількості жіночих екземплярів, які спричиняють рознесення в повітрі насіння-пуху і появу в населення алергії.

Лише в насадженнях Львова виявлено 16 видів, 2 гібриди і 3 садові форми тополь, які належать до 4 груп: білої, чорної, бальзамічної та білоподібної. В середині XIX ст. в озелененні використовувалися тополі чорна та біла. Великою популярністю користувалася пірамідальна форма чорної тополі, яка сьогодні зустрічається дуже рідко.

Populus alba L. – тополя біла. Дуже високе дерево (20-30 м) з нерегулярною розлогою кроною. Кора гладка, ясно сіро-зеленкувата. Листя яйцеподібне, зі споду сріблясто-буре, на молодих пагонах 3-5-лопатеве. грубо зубчасте. Утворює кореневі відприски. Використовують в алеях і як солітер.

Populus bolleana Lauche – тополя Болле (туркестанська). Більш низька, має яйцевато-пірамідальну крону, листя подібне до білої тополі, але більш зубчасте, покрите сріблястим нальотом (рис. ). Дерево має декоративні крону, кору і листя. Використовують у групах і алеях. Може утворювати високі стіни-заслони.

Populus nigra L. – тополя чорна. Високе дерево, кора чорна, глибоко розтріскана. Листя широке. трикутне, на довгих ніжках. Любить добрі глибокі свіжі і вологі грунти. Не вирізняється особливими декоративними якостями.

Populus robusta Schneid – тополя могутня. Швидкоросле (30 м) дерево з високо піднятою вузькою регулярною, близькою до пірамідальної, кроною. Листя трикутне або яйцеподібно-трикутне, із загостреним кінцем. Рано розпускається. Молоде листя червоно-бронзове. Квіти яскраво-червоні. Віддає перевагу карбонатним грунтам. Може використовуватися як солітер і в алейних посадках.

Populus simonii Carr. – тополя китайська (Симона). Батьківщина – Китай і Японія. Досить високе дерево (20-30 м) з яйцеподібною кроною і звисаючими вітами. Дещо нагадує березу повислу. Листя яйцеподібне, блискуче, ясно-зелене. Рано починає вегетацію. В суворі зими може підмерзати. Дерево декоративне як солітер і в групах, а також в алейних посадках.

Особливо вирізняється пірамідальна форма цієї тополі – P.s. Fastigiata. Крона молодих дерев кільцеподібна, старших – більш широка. Листя зворотньо-яйцеподібне. Надається для швидкорослих живоплотів і високих стін.

Populus tremula L. – осика. Надзвичайно декоративна під час осіннього листопаду. Слід частіше вводити в групи й узлісся.

Populus triсhocarpa Torr. et Gray – тополя каліфорнійська. Дерево заввишки близько 25 м з густою кроною. Листя крупне, продовгувато-яйцеподібне, гострозакінчене, зверху темно-зелене, блискуче, знизу – біле. Рано починає розвиватися. Декоративне дерево в групах, як солітер і в алеях.

Рід Potentilla – перстач

Родина Rosaceae – розоцвіті

Potentilla fruticosa – перстач деревоподібний (рис. 5.50). Невисокий, до 1 м заввишки, чагарник з рясними жовтими, а часом білими квітами. Цвіте з травня-червня по жовтень. Має чимало садових дуже декоративних форм. Невибагливий до грунту, але любить сонячні місця. Можна садити поодиноко і в малих групах, на рабатках і скельних гірках. Використовують у живоплотах середньої висоти.

Рід Prunus – слива

Родина Rosaceae – розоцвіті

В зелених насадженнях зустрічаємо місцеві види - сливу звичайну (Prunus domestica L.) та терен (Prunus spinosa L.). Проте найбільшої популярності в озелененні одержали інтродуценти/

Prunus divaricata Ledeb. – алича. Батьківщина – Середня Азія. В міському озелененні алича одна з перших на початку весни дає масове цвітіння, а влітку золотисті плоди. Алича виявилася також надзвичайно пластичним видом і дуже добре проявила себе у високих стрижених стінах і низьких бордюрах.

Prunus triloba – слива китайська (трилиста). Невисоке деревце заввишки 6-8 м. Листя еліптичне, зібране разом по 3 листки. Квіти білі. Ефектна її махрова форма “Plena” (рис. 5.51, 1) із рясними рожевими махровими квітами.

Prunus cerasifera – слива вишнева. Батьківщина – Західна Азія, Кавказ. Мале деревце (6-8 м) з голими зеленими пагонами, деколи з колючками. Листя еліптичне, квіти в середньому 2,5 см, білі, рано розвиваються. В озелененні поширена одна форма:

P.c. Atropurpurea (Prunus pissardi) – може рости деревцем або кущем. Пагони, листя і плоди червоні. Квіти рожевуваті. Цвіте в квітні-травні. Середньовимоглива до грунтів, любить сонячні місця. Декоративна впродовж усього літнього сезону.

P.c. Woodi – форма Вуда. Має темніше і дещо менше листя, ніж попередня форма. Квіти рожевуваті.

P. cistena – має темно-пурпурове листя. Використовують у стрижених живоплотах.

P. laurocerasus – лавровишня. З блискучим видовженим шкірястим листям (рис. 5.51, 2). Квіти – дрібні білі волоті. Має садові формі:

* P.l. Otto Lucyken – невисокий (1 м) кущ з крупним листям і гарними білими волотями квітів (рис. 5.51, 3);

* P.l. Rotundifolia – круглолиста. Дуже гарно дивиться в зелених стрижених стінах (рис. 5.51, 4).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]