1 Вибір класу точності поковок

Клас точності поковки визначається за таблицею 18

Таблиця 18

Основне деформуюче обладнання	Клас точності
	Т1	Т2	Т3	Т4	Т5
Кривошипні гарячештампувальні преси:
відкрита (облойна) штамповка				+	+
закрита штамповка		+	+
видавлювання			+	+
Горизонтально-ковочні машини				+	+
Преса гвинтові, гідравлічні				+	+
Гарячештампувальні автомати		+	+
Штампувальні молоти				+	+
Калібрування об’ємне (гаряча й холодна)	+	+
Прецизійна штамповка	+
Примітка : 1. Прецизійна штамповка - спосіб штамповки, який забезпечує точність, що встановлюється й шорсткість однієї або декількох функціональних поверхонь поковки, які не піддаються кінцевій обробці. 2. При нагріванні заготовок за допомогою полум’я допускається зниження точності для класів Т2 - Т4 на один клас. 3. При холодній або гарячій плоскосному калібруванні точність приймається на один клас вище.

2 Конструктивні характеристики поковки

2.1 Допуски, припуски й кузнечні напуски встановлюються в залежності від конструктивних характеристик поковки, наведених в табл. 19, і визначаються виходячи з  шорсткості обробленої поверхні деталі, яка виготовляється з поковки, а також в залежності від величини розмірів і маси поковки. Для 1-го класу точності Т1 допуски встановлюються на ті функціональні поверхні, які не проходять кінцеву обробку.

Таблиця 19

Конструктивна характеристика поковки	Позначення та визначення конструктивних характеристик	Примітка
1 Клас точності	Т1 - 1-й клас Т2 - 2-й клас Т3 - 3-й клас Т4 - 4-й клас Т5 - 5-й клас	Визначається по табл. 18
2 Група сталі	M 1 - сталь з масовою долею вуглецю до 0,35 % включ. або з сумарною масовою долею легуючих елементів до 2 ,0 % включ.; М 2 - сталь з масовою долею вуглецю вище 0,35% до 0,65% включ. або з сумарною масовою долею легуючих елементів вище 2,0 до 5,0 % включ. М 3 - сталь з масовою долею вуглецю вище 0,65 % або сумарною масовою долею легуючих елементів вище 5,0 %	При призначенні групи сталі визначаючим є середній масовий вміст вуглецю й легуючих елементів ( Si, Mn, Cr, Ni, Mo, W, V )
3 Ступінь складності	С 1 - 1 -я степінь С 2 - 2 -я           » С 3 - 3 -я           » С 4 - 4 -я           »	Встановлюється по п. 2.4 - 2.7
4 Конфігурація поверхні роз’єму штампа	П - плоска; И с - симетрично вигнута; Ин - несиметрична вигнута

2.2 Розрахункова маса поковки визначається як маса поковки (поковок), або її частин, яка підлягає деформації. В масу поковки не входять маса облоя й перемички пробитого отвору.

При висадці поковок на горизонтально-ковочних машинах або местної штамповці на молотах и пресах маса поковки включає масу частини стрижня, зажатого штампами.

2.3 Розрахункова маса поковки визначається виходячи з її номінальних розмірів.

Орієнтовну величину розрахункової маси поковки (М_п.р ) допускається розраховувати за формулою

М _п.р = М _д · K _р ,

де  М _п.р - розрахункова маса поковки, кг;

М _д - маса деталі, кг;

K _р - розрахунковий коефіцієнт, який встановлюється у відповідності до табл. 20.

Таблиця 20 – Коефіцієнт ( k _p ) для визначення орієнтовної розрахункової маси поковки

Група	Характеристика деталі	Типові представники	K p
1	Подовженої форми
1 .1	З прямою віссю	Вали, вісі, цапфи, шатуни	1 ,3 - 1 ,6
1 .2	З вигнутою віссю	Важілі, сошки ролевого управління	1 ,1 - 1 ,4
2	Круглі й багатогранні в плані
2 .1	Круглі	Шестерні, ступиці, фланці	1 ,5 - 1 ,8
2 .2	Квадратні, прямокутні, багатогранні	Фланці, ступиці, гайки	1 ,3 - 1 ,7
2 .3	З отростками	Хрестовини, вилки	1 ,4 - 1 ,6
3	Комбіновані (включаючи елементи груп 1 и 2-й) конфігурації	Кулаки поворотні, коленчаті вали	1 ,3 - 1 ,8
4	З великим об’ємом поверхонь, що не оброблюються	Балки передніх осей, важілі переключення коробок передач, буксирні крюки	1 ,1 - 1 ,3
5	З отворами, поглибленями, які не оформлюються в поковці при штампуванні	Полі вали, фланці, блоки шестерень	1 ,8 - 2 ,2

2.4 Міра складності є одній з конструктивних характеристик форми поковок, що якісно оцінює її і використовується при призначенні припусків і допусків.

2.5 Міру складності визначають шляхом обчислення відношення маси (об'єму) Gп поковки до маси (об'єму) Gф геометричної фігури, в яку вписується форма поковки. Геометрична фігура може бути кулею, паралелепіпедом, циліндром з перпендикулярними до його осі торцями або прямою правильною призмою (рис. 25).

Рисунок 25

При обчисленні відношень Gп / Gф, приймають ту з геометричних фігур, маса (об’єм) якої найменший.

2.6 При визначенні розмірів описаної геометричної фігури поковки допускається виходити з збільшення в 1,05 рази габаритних лінійних розмірів деталі, що визначають положення її оброблених поверхонь.

2.7 Ступенях складності поковок відповідають такі чисельні значення відношень Gп / Gф:

С 1    - св.      0 ,63

С 2        »       0 ,32 до 0 ,63 включ.

С 3        »       0 ,16 »     0 ,32      »

С 4        »       0 ,16

2.8 Клас точності поковки встановлюється залежно від технологічного процесу та обладнання для її виготовлення (див. табл. 18), а також виходячи з пропонованих вимог до точності розмірів поковки.

Допускаються різні класи точності для різних розмірів однієї і тієї ж поковки. При цьому клас точності визначається по переважному числу розмірів одного класу точності, передбаченому кресленням поковки, і узгоджується між виготовлювачем і споживачем.

2.9 Клас точності, група сталі, ступінь складності повинні бути вказані на кресленні поковки.

2.10 Правила виконання креслення поковки – по ГОСТ 3.1126.

2.11 Допустимі відхилення форми і розташування поверхонь повинні бути проставлені на кресленні поковки відповідно до вимог ГОСТ 2.308. Допустимі відхилення радіуса заокруглення і штампувального ухилу можуть бути вказані в кресленні поковки на вимогу замовника.

2.12 Технічні вимоги до поковки встановлюються за ГОСТ 8479.