Затримання посліду

Затримання посліду або частини його у свиней спостерігають порівняно рідко. Як правило, це буває при недостатньому моціоні поросних свиноматок, особливо на останньому місяці поросності та при різних травмах, що призводять до запалення плаценти. Затримання посліду може бути зумовлено ослабленням скорочувальної можливості матки (гіпотомія).

При затриманні посліду чи його частини у свиноматки після опоросу відмічають занепокоєння та легкі потуги.

Часто в результаті затримання посліду спостерігається порушення рефлексу молоковіддачі, несприятливий хід післяродових процесів: лактації, інволюції матки. Затримання посліду супроводжується післяродовим запаленням матки (катаральне), яке може перейти в гнійне.

Для стимуляції діяльності матки при затриманні посліду рекомендується не пізніше як через 2-3 год. після виходу плодів підшкірно ввести 0,5 %-ий розчин прозерину в дозі 0,8-1,0 мл чи гормональні препарати (пітуїтрин в дозі 1 мл, окситоцин в дозі 30 мО з інтервалом в 1,5-2 год.). Для профілактики інфікування родових шляхів доцільно усередину матки вливати (не більше 500 мл) розчин риванолу (1:1000).

Для нормалізації стану організму свиноматки після опоросу їй потрібно дати 3-4 л теплої води, а краще збираного молока. Своєчасна акушерська допомога надалі визначає нормальний хід післяродових процесів, зберігає репродуктивну можливість свиноматок.

У новонароджених поросят в тканинах тіла знаходиться до 82 % води (у новонароджених телят - 73 %). У зв'язку з цим у поросят обмін речовин і енергії відбувається інтенсивно, і вони дуже швидко ростуть і розвиваються у перші місяці життя. Жива маса поросят у перші 30 днів життя збільшується в 4,5-5 разів, за другий місяць - у 3, за третій - в 1,5-2 рази порівняно з живою масою новонароджених.

Особливості організації і проведення опоросів в літніх таборах

Утримання свиноматок і поросят в літніх таборах дає змогу виробити додатково певну кількість продукції, знизити витрати на капітальне будівництво, відремонтувати чи реконструювати приміщення без порушень технологічного ритму потоковості виробництва; оздоровити стадо і підвищити продуктивність тварин без додаткових витрат на медикаменти. Використання дешевих зелених кормів, коренебульбоплодів сприяє підвищенню поживної цінності раціонів, одержанню високої продуктивності всіх статево-вікових груп свиней. Включення в раціон свиноматок і підсисних поросят зелених кормів і утримання на добрих пасовищах дає можливість зменшити (більш як на 30-45 %) витрати концентрованих кормів. За рахунок зеленої маси пасо­вищ загальна потреба в кормах поросят 2-4 місячного віку може забезпечува­тись до 20 %, молодняку старше 4-х місяців - від 25 до 40 %, свиноматок - по­над 40 % і кнурів-плідників - на 25 %.

Літні табори для свиноматок з приплодом можуть бути стаціонарними. Стаціонарні являють собою спрощену будівлю у вигляді навісу з прилягаючими до нього або з двох боків відкритими майданчиками. Залежно від способу утримання свиней, роблять індивідуальні станки для свиноматок де проводиться опорос. Дах повинен бути водонепроникним і з боку виходу мати козирок для захисту від сонця, відкриті майданчики повинні мати суцільне тверде покриття з нахилом, який має забезпечити стікання дощової води до місця її збору. Табір розміщають на сухих підвищених місцях на відстані 400-500 м від свиноферми. Це дозволяє готувати в кормоцеху ферми необхідні корми і роздавати їх механізовано в таборі. Табір повинен бути огороджений і відділений від житлового району санітарно-захисною зоною не менше 500 м. Навколо табору висаджують дерева і кущі. На його території крім виробничих приміщень, розміщують: приміщення для персоналу з місцем для переодягання, туалет, дезбар'єр, відкритий протипожежний резервуар.

Для проведення опоросу повинні бути всі необхідні матеріали для надання акушерської допомоги. Для цього обладнують ветеринарний пункт. В літню пору поросят зі свиноматкою з 3-5-го дня випускають на спеціальну ділянку засіяну бобовими травами. Таку ділянку розташовують поблизу літнього табору-маточника. Поросят із свиноматкою випускають на прогулянку в перші дні не більш як на 30 хв. у неспекотну погоду, прогулянки збільшуються до 1,5-2 годин. Огорожа на пасовищах повинна бути легкою, переносною і деше­вою. В окремих господарствах застосовують електрозагорожу. Норма площі на одну голову молодняку залежить від урожайності зеленої маси та фази вегетації і орієнтовно становить від 2 до 5 м² на добу. Пасуть свиноматок з молодняком вранці і у вечері. Під час спеки тварини повинні знаходитись під навісом.