6.1. Технологія виробництва продукції свинарства

6.1.11 Тема: опорос свиноматок (2 години)

УДК 6.36.22/28:637.1.5./075/

Пелих Н.Л., кандидат с.г. наук,

доцент кафедри ТПВТ

Мета і завдання: Вивчити основні фактори, що впливають на заплідність свиноматок та послідовність організації і проведення опоросу. Обґрунтувати основні засоби боротьби з перегулами, абортами і безплідністю свиноматок; основні практичні навички, що повинен мати зооінжинер по підготовці і прийнятті опоросу в свиноматок.

ПЛАН

1. Фактори, що впливають на заплідненість свиноматок.

2. Технологія утримання поросних свиноматок

3. Підготовка свиноматок до опоросу та його проведення

4. Патологія при опоросі

5. Особливості організації і проведення опоросів в літніх таборах

Ключові слова: свиноматки – холості, поросні, підсисні; прохолося, безплідність, опорос.

Демонстраційні матеріали:

1. Різні модифікації станків для опоросу свиноматок.

2. Параметри мікроклімату в свинарнику - маточнику.

3. Характеристика новонароджених поросят.

Рекомендована література:

Основна: (4) - С.200-227; (18) - С,246-258; (19) - С.90-95; (17) - С.27-29.

Додаткова:

1. Походня Г., Москалева Н., Абдурашимов М. Влияние моциона на рост, развитие и воспроизводительные функции ремонтных свиней // Свиноводство. – 2007. - №2. – С.9-20.

2. Собко А. Новме диагностические, профилактические и лечебные препараты // Свиноводство. - 2007, №2. - С. 19-20.

3. Сингина Г., Тарадайник Т. Гонадотропные гормоны и гомологичные фолликулы при созревании // Свиноводство. - 2010, №2. - С.23-24.

4. Бирта Г. Воспроизводительные качества свиней полтавской мясной породи // Свиноводство. - 2010, №4. - С.23-24.

5. Сарьгчев Н., Зелешш И. Влияние хряков-пробников на воспроизводительные функции свинок // Свиноводство. - 2011, №3. – С.21-22.

6. Коваленко В. Результаты исследований и разработка методов управления репродуктивной функцией свиней // Свиноводство. - 2012, №1. - С. 30-32.

7. Преображенский О. Новый подход и составление календаря супоросности // Свиноводство. - 2013, №1. - С.24-25.

8. Нарижньїй А. и др. Влияние разбавителей, содержащих гидратную и медицинскую генопозу на оплодотворяемость свиноматок // Свиноводство. - 2010, №4. - С.20-23.

9. Яценко Л. Протеиновое питание и плодовитость самок // Свиноводство. - 2010. №4. - С.3-4.

Фактори, впливають на заплідненість свиноматки

Причини неплідності і малоплідності свиноматок. Заплідненість та багатоплідність свиноматок в більшості залежить від своєчасного їх осіменіння. При осіменінні свиноматок у кінці охоти (більш ніж через 10-12 год. після закінчення овуляції) більшість клітин уже гинуть або мають понижену здатність до запліднення. Якщо ж запліднення і відбувається, то значна кількість зародків гине на різних стадіях розвитку, а поросята, що народжуються, маложиттєз датні.

Найефективніше осіменяти свиноматок через 23-24 год. після початку охоти за 10-1 год. до овуляції.

На ефективність запліднення та багатоплідність свиноматок значно впливає якість спермопродукції. Для забезпечення високої якості сперми кнурів-виробників необхідно дотримуватись раціонального режиму їх використання, забезпечувати повноцінну збалансовану годівлю, регулярний моціон, постійно проводити оцінку спермопродукції.

Заплідненість свиноматок також залежить і від температури зовнішнього середовища. Так, перегулів значно збільшується влітку при температурі в приміщеннях 27-300 С.

Одними із основних факторів, які впливають на результативність заплідненості та багатоплідності є рівень годівлі, збалансованості раціонів за основними поживними речовинами, біологічно-активними речовинами, вітамінами та інше. Свиноматки повинні мати заводську кондицію вгодованості, худих та виснажених до парування не допускають.

Синхронізація охоти й овуляції у молодих і дорослих свиноматок.

Одним із ефективних засобів стимулювання охоти і овуляції свиноматок є постійний їх контакт з кнурами. Практикою доведено, що у приміщеннях де утримуються холості свиноматки доцільно виділяти декілька станків для утримання кнурів-пробників.

Встановлено позитивний вплив активного моціону свиноматок на скорочення періоду їх в охоту після відлучення поросят.

Науковими дослідженнями і практикою доведено, що режим освітлення приміщень також суттєво впливає на скорочення періоду еструса. У приміщеннях з більш інтенсивним освітленням свиноматки значно активніше приходять в охоту. Значно впливає на репродукцію свиноматок і кнурів збалансована за вітамінами та мінеральними речовинами годівля.

При недостачі в раціоні вітаміну А у свиноматок збільшується період від відлучення поросят до їх осіменіння. Ін'єкція вітаміну А протягом 3 тижнів (по 2-3 рази) навпаки скорочує холостий період.

Для синхронізації охоти та овуляції на промислових комплексах при безвигульному утриманні свиноматок застосовують гормональні препарати. Найбільш поширеним є СЖК, який вводять на 1-2 добу після відлучення поросят по 10 мЕ на 1 кг живої маси, розпилення у вигляді аерозолів штучно синтезованих статевих гормонів кнурів (феромонів) та інші.