III. Порядок виконання роботи:

1. Вивчити принцип роботи каналу звуку відеомагнітофону «Електроніка ВМ-12».

2. Скласти схему досліджень. Визначити коефіцієнт нелінійних спотворень каналу звука.

3. У контрольних точках виміряти та замалювати форму та параметри синусоїдальних сигналів.

4. Порівняти отримані значення в п.2 та п.3 з наведеними на принциповій електричній схемі відеомагнітофону «Електроніка ВМ-12».

5. Зробити висновок про працездатність каналу звука та його елементів.

IY. Зміст звіту

1. Номер, тема і мета роботи.

2. Навести схему вимірювання коефіцієнту нелінійних спотворень каналу звука.

3. Результати вимірювань.

4. Графіки синусоїдальних сигналів у контрольних точках каналу звука.

5. Відповіді на контрольні питання.

6. Висновки з виконаної роботи.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

YI. Контрольні питання:

1. Що є джерелом нелінійних спотворень у каналі звуку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Пояснити принцип роботи каналу звуку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Звіт з лабораторної роботи № 9 Вимірювання частотної характеристики каналу запису-відтворення звуку відеомагнітофону «Електроніка вм-12».

I. Мета роботи:

1. Вдосконалити теоретичні знання з причин виникнення частотних спотворень у каналі звукового супроводу.

2. Вивчити методику вимірювання частотної характеристики каналу звуку.

II. Прилади для виконання роботи:

1. Генератор звукових частот Г3-118А

2. Лабораторний стенд.

3. Ламповий вольтметр.

4. Осцилограф С1-83

III. Короткі теоретичні дані:

Для визначення основних якісних і експлуатаційних показників - таких, як коефіцієнт підсилення, вихідна потужність, чутливість, коефіцієнт нелінійних спотворень, частотна характеристика, завад необхідно виміряти режим роботи каналу звуку на звуковій частоті, для чого канал, що досліджується, включається за схемою, наведеної на мал.1.

Мал.1.Схема вимірювання частотної характеристики каналу звуку.

Джерелом сигналу є генератор звукових сигналів ГЗ, що дозволяє подати на вхід каналу звуку регульовану по розміру напругу будь-якої частоти від 20 до 20000 Гц.

При складанні схеми необхідно звернути увагу на особливість підключення звукового генератора. Звукові генератори, мають малий внутрішній опір, їх не можна підключати паралельно входові каналу звуку. Це пояснюється тим, що в ряді випадків вхід підсилювача охоплений негативним зворотнім зв'язком або є високоомним, а на розмір і форму сигналу впливає вхідна ємність. Вмикання звукового генератора, вихід якого не узгоджений із входом підсилювача, призводить до неправильних результатів вимірів. Тому генератор підключається до входу підсилювача через еквівалент того джерела сигналу, від якого працює канал звуку. При наявності Rекв а вході підсилювача утворюється подільник напруги, що складає з Rекв і вхідного опору підсилювача. На вихід підсилювача включається резистор, що виконує роль еквівалента навантаження Rн, ламповий вольтметр ЛВ і електронний осцилограф ЕО для спостереження за формою кривої сигналу виходу. Ламповий вольтметр може включатися на вхід будь-якого каскаду.

Частотні характеристики любого підсилювача досліджують для визначення частотних спотворень ланцюгів корекції. При цьому на вхід підсилювача подають напругу менше номінальної, щоб виміряти перевантаження підсилювача на тих частотах, на яких частотна характеристика має підйом. З цією метою розмір необхідної вхідної напруги рекомендується підібрати так, щоб на середній частоті напруга на виході підсилювача було на 10-12дБ нижче номінальної вихідної напруги. Змінюючи частоту сигналу від нижньої граничної до верхньої граничної частоти (наприклад, установлюють послідовно 31,5; 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 3150, 4000, 5000, 6300, 7000, 10000, 12000 Гц), вимірюють на кожній частоті вихідна напруга. Частотну характеристику будують на спеціальному бланку, на якому частота відкладається в логарифмічному масштабі, а посилення в децибелах щодо посилення на середніх частотах (мал.2).

Для одержання значень вихідної напруги (у децибелах) покази перераховують по формулі:

де Uвих₁ - напруга виходу при даній частоті; Uвих₀- напруга виходу на середній частоті (400 або 1000Гц).

При цьому легко визначити розмір підйому або спаду характеристики на будь-якій частоті. Зняття частотних характеристик провадиться як без корекції, так і при максимальному введенні корекції.

Частотна характеристика каналів запису - відтворення звука відеомагнітофону вимірюється наступним чином. Подав на роз`єм ВХ.ЗВУКА від генератора ГЗ-102 сигнал напругою 50мВ, записують на плівку ряд частот: 100, 200, 400, 1000, 4000, 8000 Гц. Підключивши до гнізда ВИХ.ЗВУКА вольтметр змінного струму В3-38, відтворіть запис і вимірюють рівні вихідних сигналів.

Результати досліджень заносять у таблицю, проводять перерахунок значень у децибели і будують частотну характеристику.

Мал.2. Бланк частотної характеристики для каналу звуку.