- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Хід виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 5 Аналіз телевізійного зображення по електричним сигналам каналу зображення
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Хід виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 5а Аналіз телевізійного зображення по електричним сигналам блоку кадрової розгортки
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Хід виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 6
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Хід виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 7 Вимірювання коефіцієнту детонації ттмс відеомагнітофону «Електроніка вм-12».
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Хід виконання роботи:
- •Мал.3. Механічний стабілізатор натягу магнітної стрічки
- •Звіт з лабораторної роботи № 8 Вимірювання коефіцієнту нелінійних спотворень каналу звукового супроводу відеомагнітофону «Електроніка вм-12».
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Короткі теоретичні дані:
- •III. Порядок виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 9 Вимірювання частотної характеристики каналу запису-відтворення звуку відеомагнітофону «Електроніка вм-12».
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Короткі теоретичні дані:
- •III. Порядок виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 10 Вимірювання відносного рівня завад в каналі звуку відеомагнітофону «Електроніка вм-12».
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Короткі теоретичні дані:
- •III. Порядок виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 11 Перевірка і регулювання блоку комутації відеомагнітофону «Електроніка вм-12».
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 12 Вивчення блок-схеми і органів управління відеопроектора
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Короткі теоретичні дані:
- •Установка і наладка відеопроектора вп-2
- •Вмикання і наладка вп-2.
- •III. Порядок виконання роботи:
- •Звіт з лабораторної роботи № 13 Регулювання відеопроектора по тестовим стандартним сигналам
- •I. Мета роботи:
- •II. Прилади для виконання роботи:
- •III. Короткі теоретичні дані: установка і наладка відеопроектора вп-2
- •Вмикання і наладка вп-2.
- •III. Порядок виконання роботи:
Звіт з лабораторної роботи № 6
Аналіз звукового супроводу по електричних сигналах звукового каналу.
I. Мета роботи:
1. Вдосконалити теоретичні знання з принципу роботи блоку управління.
2. Визначення режимів роботи по постійному струму елементів та форму сигналів у контрольних точках модуля.
3. Визначити працездатність блоку управління по виміряним електричним параметрам.
II. Прилади для виконання роботи:
1. Лабораторний стенд.
2. Генератор звукової частоти Г3-18
3. Осцилограф-мультиметр С1-112А.
4. Генератор вертикальних кольорових смуг (Відеотест 2М)
III. Хід виконання роботи:
2. Навести опис схеми електричної принципової блоку управління.
Вмикання і вимикання телевізора від електричної мережі, регулювання контрастності, яскравості, насиченості, гучності, тембру, колірного тону здійснюється за допомогою блока управління.
У телевізорах 3УСЦТ застосовуються такі різновиди: БУ-3, БУ-3-1, БУ-14, розраховані для підключення пристрою вибору програм УСУ-1-15, а БУ-14 - для роботи з устроями вибору програм СВП-4-5, СВП-4-6 і СВП-4-10.
Розглянемо особливості електричної принципової схеми блока БУ-3. На платі основних регулювань А9.1 розміщений: вимикач мережі SB1, регулятори насиченості R1, контрастності R2, яскравості R3. гучності R4.
Регулятор насиченості сполучений із вимикачем кольору S6. Регулювання насиченості, контрастності і яскравості провадиться зміною постійної напруги, що надходить із движків змінних резисторів через контакти з’єднувача Х8 (А9.2) і Х5 (А2) на електронні регулятори модуля кольору.
Гучність регулюється за допомогою змінного резистора R4 - зміною постійної напруги на виводі 7 мікросхеми D3 у субмодулі радіоканалу СМРК.
У блок управління входить підсилювач звукової частоти ЗЧ, що розташований на окремій платі А9.2.
Підсилювач ЗЧ виконаний на мікросхемі D1, що складається з підсилювача-фазоінвертора і двотактного підсилювача потужності. Сигнал звукової частоти з контакту з’єднувача Х9 (А1) через розділювальний конденсатор С4 і обмежувальний резистор R18 надходить на вивід 18 мікросхеми DA1. У підсилювачі - фазоінверторі сигнал підсилюється, інвертується, потім подається на двотактний підсилювач потужності. З виходу підсилювача потужності (вивід 12) мікросхеми сигнал звукової частоти через розділювальний конденсатор С13, контакт 1 з’єднувача Х16 надходить на гучномовець В1. Другий вивід гучномовця сполучений із корпусом через контакт 3 з’єднувача Х16 і нормально замкнуті контакти перемикача, механічно пов'язаного із з’єднувачем X15, через який під`єднані головні телефони. Сигнал ЗЧ у випадку підключення головних телефонів надходить через обмежувальний резистор R12 і контакти 4,5 з’єднувача Х18. Конструкція з’єднувача Х18 дозволяє при підключенні головних телефонів відключати гучномовець. Регулювання тембру в області нижніх частот здійснюються змінним резистором R5, що разом з елементами R9, R11, С1, С3 утворить ланцюг частотно-залежного негативного зворотного зв'язку, що підключається через конденсатор С5 до виводу 6 мікросхеми D1.
У області верхніх частот регулювання тембру провадиться змінним резистором R6. У цьому випадку негативний зворотній зв'язок утворена елементами R10, С2, С16 і залучена так само до виводу 6 мікросхеми D1 через конденсатор С5.
Резистор R19 визначає коефіцієнт підсилення підсилювача. Конденсатори С9 і С12 запобігають самозбудженню підсилювача в області високих частот.
Напруга харчування +15 В надходить на мікросхему D1 із модуля живлення А4 через контакт 3 з’єднувача Х6 (A3), фільтр R25, С 15, СБ, R20 і виводи 1 і 4 мікросхеми D1.
Напруга - 15В надходить із модуля живлення А4 по ізольованому від корпуса друкованому провіднику через контакт 4 з’єднувача Х6 (A3) на виводи 9, 10 мікросхеми D1.
Стабілізатор VД1 разом із резисторами R22, R23 і конденсатором С10 утворить стабілізоване джерело живлення +30 В. Ця напруга через контакт і з’єднувач Х4 (А10) надходить на устрій сенсорного керування УСУ-1-15 і служить надалі для налагодження на телевізійний канал і вибору діапазону. Живиться джерело +30 В напругою 220В, що подається з модуля рядкової розгортки через сполучну плату A3 на контакт 2 з’єднувача Х6 (A3).
3. Результати вимірювань у таблиці.
Визначені режими по постійному струму мікросхеми блоку управління.
Таблиця 1.
-
Позначення
по схемі
Тип
Вивід
Напруга
Виміряна напруга
1
2
3
4
5
9.2D1
К174УН7
1
15
15
2
3
4
5
6
14,9
14,9
7
0,6
0,6
8
1,3
1,3
9
8
8
10
0,8
0,8
11
0
0
12
13
14
0
0
15
16
7,5
7,5
3. У точках входу і виходу блоку управління виміряти та замалювати форму та значення синусоїдальних сигналів:
а) сигнал входу блоку управління
б) сигнал виходу блоку управління
4. Порівняти отримані значення в п.2 та п.3 з наведеними на принциповій електричній схемі кольорового телевізора типу 3УСЦТ.
5. Зробити висновок про працездатність блоку управління та його елементів.
У зв’язку з відповідністю виміряних електричних параметрів наведеним у принциповій електричній схемі є підстави зробити висновок про працездатність блоку управління.
6. Висновки з виконаної роботи.
Під час виконання лабораторної роботи ми вдосконалити теоретичні знання з принципу роботи блоку управління, визначили режими роботи по постійному струму мікросхеми К174УН7 та форму сигналів у контрольних точках модуля. По виміряним електричним параметрам оцінили працездатність блоку управління.
YI. Контрольні питання:
Відповіді на контрольні питання.
1. Пояснити принцип роботи тракту звукового супроводу.
Сигнал звукової частоти з контакту з’єднувача Х9 (А1) через розділювальний конденсатор С4 і обмежувальний резистор R18 надходить на вивід 18 мікросхеми DA1. У підсилювачі - фазоінверторі сигнал підсилюється, інвертується, потім подається на двотактний підсилювач потужності. З виходу підсилювача потужності (вивід 12) мікросхеми сигнал звукової частоти через розділювальний конденсатор С13, контакт 1 з’єднувача Х16 надходить на гучномовець В1. Другий вивід гучномовця сполучений із корпусом через контакт 3 з’єднувача Х16 і нормально замкнуті контакти перемикача, механічно пов'язаного із з’єднувачем X15, через який під`єднані головні телефони. Сигнал ЗЧ у випадку підключення головних телефонів надходить через обмежувальний резистор R12 і контакти 4,5 з’єднувача Х18. Конструкція з’єднувача Х18 дозволяє при підключенні головних телефонів відключати гучномовець. Регулювання тембру в області нижніх частот здійснюються змінним резистором R5, що разом з елементами R9, R11, С1, С3 утворить ланцюг частотно-залежного негативного зворотного зв'язку, що підключається через конденсатор С5 до виводу 6 мікросхеми D1.
У області верхніх частот регулювання тембру провадиться змінним резистором R6. У цьому випадку негативний зворотній зв'язок утворена елементами R10, С2, С16 і залучена так само до виводу 6 мікросхеми D1 через конденсатор С5.
2. Призначення мікросхеми К174УН7.
Мікросхема К174УН7 - Підсилювач звукової частоти виконаний на мікросхемі D1, що складається з підсилювача-фазоінвертора і двотактного підсилювача потужності.
