- •Політичний аналіз та прогнозування як наукова дисципліна
- •Місце і роль дисципліни у професійній підготовки міжнародників
- •Категоріальний апарат дисципліни. Поняття політичного аналізу, прогнозування, моделювання
- •Місце зовнішньополітичного аналізу, прогнозування та планування у практичній діяльності
- •Тема 1. Система зовнішньополітичного аналізу та прогнозування у структурі державного апарату країн Західної Європи, сша, Росії, Україні
- •Історія становлення практичного-прикладного політичного аналізу, початок його використання у зовнішній політиці
- •Особливості формування аналітичних центрів у Європі.
- •Російська школа ппа, особливості становлення
- •Ппа в Україні.
Вступ
Політичний аналіз та прогнозування як наукова дисципліна
Такі властивості наукового знання, як обгрунтованість, здатність бути підтвердженим або спростованим, спрямованість до розуміння і пояснення, однаково властиві й теоретичному, і прикладному напрямкам політичного аналізу і прогнозування. Відповіді на запитання «Яким чином?» повинена передувати відповідь на питання «Чому?». Це принципово відрізняє політичного аналітика від політичного технолога: останній може діяти, спираючись на типові стратегії поведінки в типових ситуаціях і не надто замислюватися над питанням «Чому?».
Політичний аналіз і прогнозування - багаторівнева дисциплін, орієнтована на вирішення як пізнавальних, так і практичних завдань. Її рівні тісно пов'язані між собою перш за все спільністю методологічних підходів і методичного інструментарію.
Найбільш інтенсивний період інституціоналізації прикладного політичного аналізу як наукової дисципліни в США та Західній Європі припадає на кінець 1960 - початок 1970 років, саме у цей період з'являються різноманітні навчальні посібники, що присвячені проблемам політичного прогнозування, методиці політичного аналізу. Зацікавленість прикладним політичним аналізом як академічною дисципліною був викликаний масовим втіленням державних соціально-економічних програм ще в 50- ті роки, які принесли досить продуктивні результати.
Період бурхливого зростання припадає приблизно на 1960- ті - 1970 -ті рр. і визначається трьома ключовими факторами .
Перший фактор - становлення світової політичної системи як системи біполярного протистояння двох політичних таборів, очолюваних Радянським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Одним з найважливіших процесів , що торкнулися всі сфери суспільного життя , стала при цьому гонка озброєнь - змагання двох наддержав за стратегічне військову перевагу. Процес гонки озброєнь вимагав не просто колосальних витрат ресурсів, але і ясного розуміння того, куди і яким чином ці ресурси слід направляти, що, у свою чергу, вимагало максимально точної оцінки поточної політичної ситуації на світовій арені і розуміння можливих перспектив її розвитку. У числі перших великих замовників і споживачів розробок по політичному аналізу та прогнозування були структури, пов'язані з обороною і військово-промисловим комплексом (зокрема, Пентагон).
Другий чинник, тісно пов'язаний з першим і який полягає у зміні якості озброєнь. В кінці Другої світової війни з'являється небачена за своєю руйнівною силою зброя масового ураження - ядерна. В умовах глобального протистояння наддержав її застосування загрожувало не просто більшими чи меншими втратами сторін, але тотальним знищенням одного з супротивників, а то і обох разом з іншою частиною людства. Таким чином, специфічне поєднання чинників військово-технічного розвитку з факторами пристрої світової політичної системи зумовило найвищий рівень планки вимог, що пред'являються до політичного аналізу та прогнозування. Наслідки політичних помилок, що виникають через нестачу надійності і якості в аналітичному забезпеченні прийняття рішень, стали у прямому розумінні слова вітальними.
Третій фактор носить суто технічний характер і пов'язаний з появою і розвитком електронної обчислювальної техніки. Вона відкрила перед дослідниками цілий спектр принципово нових можливостей у сфері використання статистичних і математичних методів, нових підходів до обробки інформації. Наприклад, надзвичайно активно застосовуються в сучасному політичному аналізі статистичні методи, які використовують порівняно простий математичний апарат, вимагають величезного масиву обчислень. З цим завданням навіть перші, малопотужні ЕОМ справлялися значно краще, ніж самий обдарований математик. Поява ж відповідних комп'ютерних програм зробило статистичний інструментарій доступним для широкого кола політологів, що не володіють фундаментальної математичної підготовкою.
Отже, політичний аналіз як науково-прикладна дисципліна виник в другій половині ХХ століття, з того часу в країнах Заходу він відіграє важливу роль у прийнятті політичних рішень. Найґрунтовніше проблематика політичного аналізу досліджена в Сполучених Штатах та у Великобританії. У цьому плані Україна, та й інші країни колишнього Радянського Союзу дуже відстали.
