Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Краткие лекции для дневного 2015.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
143.87 Кб
Скачать

Вступ

  1. Політичний аналіз та прогнозування як наукова дисципліна

Такі властивості наукового знання, як обгрунтованість, здатність бути підтвердженим або спростованим, спрямованість до розуміння і пояснення, однаково властиві й теоретичному, і прикладному напрямкам політичного аналізу і прогнозування. Відповіді на запитання «Яким чином?» повинена передувати відповідь на питання «Чому?». Це принципово відрізняє політичного аналітика від політичного технолога: останній може діяти, спираючись на типові стратегії поведінки в типових ситуаціях і не надто замислюватися над питанням «Чому?».

Політичний аналіз і прогнозування - багаторівнева дисциплін, орієнтована на вирішення як пізнавальних, так і практичних завдань. Її рівні тісно пов'язані між собою перш за все спільністю методологічних підходів і методичного інструментарію.

Найбільш інтенсивний період інституціоналізації прикладного політичного аналізу як наукової дисципліни в США та Західній Європі припадає на кінець 1960 - початок 1970 років, саме у цей період з'являються різноманітні навчальні посібники, що присвячені проблемам політичного прогнозування, методиці політичного аналізу. Зацікавленість прикладним політичним аналізом як академічною дисципліною був викликаний масовим втіленням державних соціально-економічних програм ще в 50- ті роки, які принесли досить продуктивні результати.

Період бурхливого зростання припадає приблизно на 1960- ті - 1970 -ті рр. і визначається трьома ключовими факторами .

Перший фактор - становлення світової політичної системи як системи біполярного протистояння двох політичних таборів, очолюваних Радянським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Одним з найважливіших процесів , що торкнулися всі сфери суспільного життя , стала при цьому гонка озброєнь - змагання двох наддержав за стратегічне військову перевагу. Процес гонки озброєнь вимагав не просто колосальних витрат ресурсів, але і ясного розуміння того, куди і яким чином ці ресурси слід направляти, що, у свою чергу, вимагало максимально точної оцінки поточної політичної ситуації на світовій арені і розуміння можливих перспектив її розвитку. У числі перших великих замовників і споживачів розробок по політичному аналізу та прогнозування були структури, пов'язані з обороною і військово-промисловим комплексом (зокрема, Пентагон).

Другий чинник, тісно пов'язаний з першим і який полягає у зміні якості озброєнь. В кінці Другої світової війни з'являється небачена за своєю руйнівною силою зброя масового ураження - ядерна. В умовах глобального протистояння наддержав її застосування загрожувало не просто більшими чи меншими втратами сторін, але тотальним знищенням одного з супротивників, а то і обох разом з іншою частиною людства. Таким чином, специфічне поєднання чинників військово-технічного розвитку з факторами пристрої світової політичної системи зумовило найвищий рівень планки вимог, що пред'являються до політичного аналізу та прогнозування. Наслідки політичних помилок, що виникають через нестачу надійності і якості в аналітичному забезпеченні прийняття рішень, стали у прямому розумінні слова вітальними.

Третій фактор носить суто технічний характер і пов'язаний з появою і розвитком електронної обчислювальної техніки. Вона відкрила перед дослідниками цілий спектр принципово нових можливостей у сфері використання статистичних і математичних методів, нових підходів до обробки інформації. Наприклад, надзвичайно активно застосовуються в сучасному політичному аналізі статистичні методи, які використовують порівняно простий математичний апарат, вимагають величезного масиву обчислень. З цим завданням навіть перші, малопотужні ЕОМ справлялися значно краще, ніж самий обдарований математик. Поява ж відповідних комп'ютерних програм зробило статистичний інструментарій доступним для широкого кола політологів, що не володіють фундаментальної математичної підготовкою.

Отже, політичний аналіз як науково-прикладна дисципліна виник в другій половині ХХ століття, з того часу в країнах Заходу він відіграє важливу роль у прийнятті політичних рішень. Найґрунтовніше проблематика політичного аналізу досліджена в Сполучених Штатах та у Великобританії. У цьому плані Україна, та й інші країни колишнього Радянського Союзу дуже відстали.