Алгоритм розв’язання задачі

1 Кількість та тип компресорів станції визначається за розміром продуктивності (розрахункової) компресорної станції, яка визначається за формулою:

Сумарні витрати повітря для одночасного випробування автогальм в декількох групах складів з урахуванням потреб інших споживачів та витрат повітря на поповнення витоків у розводящої мережі:

де Q_потр – витрати повітря на потреби інших ви користувачів (у виробничих ділянках депо та АКП витрати складають 10м³/хв.);

Р_а – абсолютне значення атмосферного тиску, складає 0,1 МПа.

За розміром розрахункової продуктивності компресорної станції, якщо вона знаходиться в межах:

40 м3/хв. – обираємо компресор типу 302ВП – 10/8 у кількості 4 од.;

80 м3/хв. – типу ВП – 20/8М – 4 одиниці;

120 м3/хв. – типу ВП 20/8М – 6 одиниць;

180 м3/хв. – типу 305ВП – 30/8 – 6 одиниць.

Задача №5

Річна програма деповського ремонту складає вантажних вагонів – N_д.ван. і пасажирських вагонів – N_д.пас.

Добовий випуск із поточного відчіпного ремонту складає – вантажних вагонів – N_Тван, пасажирських вагонів – N_Тпас.

Загальна трудомісткість деповського ремонту гальмового обладнання одного вантажного вагона складає – Н_оваг, пасажирського вагона – Н_опас.

Значення трудомісткості деповського і поточного відчіпного ремонту гальмового обладнання поміж собою рівні.

Середньодобове число поїздів, що проходять через станцію, де розташований контрольний пункт автогальм (АКП) дорівнює – вантажних – N_ваг, пасажирських – N_пас.

Середнє число вагонів у поїзді дорівнює – у вантажному – m_ван, пасажирському – m_пас.

Необхідно визначити явочну чисельність основних виробничих робітників АКП.

Алгоритм розв’язання задачі

1 Явочна чисельність основних виробничих робітників АКП визначається за формулою:

Значення середньої трудомісткості ремонту гальмового обладнання, яке знімається з одного поїзда визначається як сума добутків частки обладнання за типом вагонів, з яких складено поїзд та середньої трудомісткості ремонту одиниці гальмового обладнання.

R_i – частка кількості обладнання, що знімається з одного поїзда;

Н_і – середня трудомісткість ремонту одиниці обладнання.

Таким чином для вантажного поїзда середня трудомісткість ремонту гальмового обладнання складатиме:

чол.год

1,52 – середня трудомісткість повітророзподільника;

0,22 – з’єднувального рукава;

0,18 – кінцевого крану;

0,14 – стоп-крану.

Для пасажирського поїзду середня трудомісткість ремонту гальмового обладнання складатиме:

чол.год

де 1,25 – середня трудомісткість ремонту повітророзподільника;

0,82 – електроповітророзподільника;

0,35 – з’єднувального рукава;

0,18 – кінцевого крану;

0,17 – випускного клапану;

0,16 – стоп-крану.

α_с – коефіцієнт, що враховує середню довжину поїзда ( у фізичних вагонах) визначається із співвідношення поміш;

m – середньої чисельності вагонів у поїздах, що обробляються на ПТО та m_o – базової чисельності вагонів у поїздах – вантажних – 50 вагонів, пасажирських – 18 вагонів.

0,13 – частка кількості вагонів, що надходять у періодичний відчіпний ремонт, що потребує ремонту гальмового обладнання (тобто 13%);

k_в – плануємий коефіцієнт виконання норм, який дорівнює 1,05…1,15;

Fе – номінальний річний фонд робочого часу одного працівника АКП, якмй дорівнює – 2077год.

Задача №6

Річна програма вантажного вагонного депо з ремонту платформ для перевезення контейнерів складає – N_в.

Дійсний річний фонд часу роботи зварювального обладнання контрольного пункту автозчепу складає – F_д.зв.

Коефіцієнт, що ураховує зварювальні роботи на автозчепах, які надійшли з поточного відчіпного ремонту на ПТО вагонів – складає – k_зв.

Коефіцієнт використання зварювальних апаратів складає – η_зв.

Коефіцієнт, що ураховує витрати часу на допоміжні операції обслуговування робочого місця та перерви у роботі складає – α_зв.

Коефіцієнт, що ураховує положення шва при зварюванні складає – β_зв.

Коефіцієнт наплавлення – η_нап.

Щільність металу, що наплавляється – на одному вагоні складає – ρ.

Об’єм металу, що наплавляється на одному вагоні складає – V_нап.

Струм для зварювання дорівнює – І_зв.

Необхідно визначити потребу контрольного пункту автозчепу вантажного вагонного депо у електрозварювальних апаратах.