Задача №1

Визначити виробничу потужність вагоноскладальної дільниці депо з ремонту пасажирських вагонів. З отриманого результату встановити виробничу площу:

• відділення ремонту візків;

• електрозварювального відділення;

• ремонтно-механічної дільниці.

Вагоноскладальна дільниця має потокові лінії – n_пл з величиною такту – Q_пл.

Фронт роботи на потоковій лінії – Ф_пл.

Алгоритм розв’язання задачі

1 Виробничу потужність вагоноскладальної дільниці визначаємо за формулою:

де Fе – дійсний річний фонд робочого часу потокової лінії.

Fе складає 2020 годин, якщо роботи з ремонту вагонів виконуються в одну зміну, та 4040 годин – в дві зміни.

Кількість виробів на одній позиції k_в визначаємо за формулою:

2 Виходячи з отриманого результату встановлюємо виробничу площу. Виробнича потужність ВСД.

1 Відділення ремонту візків

2 Електрозварювальне відділення

3 Ремонтно-механічна дільниця

Задача №2

Річна програма депо з ремонту вантажних вагонів складає – n₁ критих вагонів нормальним об’ємом робіт; n₂ критих вагонів з підвищеним об’ємом робіт; n₃ чотиривісних платформ із нормальним зносом.

Трудомісткість ремонту одного приведеного вагону складає – Т.

Депо працює в дві зміни.

Необхідно визначити явочну чисельність інженерно-технічних робітників.

Алгоритм розв’язання задачі

1 Явочну чисельність інженерно-технічних робітників визначаємо за формулою:

де k_ітр – коефіцієнт, який враховує співвідношення ІТР до основних робітників, дорівнює 0,06.

Облікова чисельність основних робітників визначається за формулою:

де k_об – коефіцієнт, який враховує співвідношення облікового та явочного фонду часу одного робітника за рік, дорівнює 1,1…1,2.

Явочна чисельність основних робітників визначається за формулою:

Трудомісткість ремонту вагонів різна та неоднакова, тому для того щоб визначити сукупну річну програму ремонту депо, треба привести вагони з об’ємом ремонту до приведеного вагона.

У якості одиниці приведеного вагона прийнято деповський ремонт чотиривісного піввагона з нормальним зносом. Ремонт вагонів треба привести до приведеного з урахуванням коефіцієнтів.

Тоді:

n1 × 1,5

n2 × 3,0

n3 × 0,9

Сукупна річна програма ремонту депо складатиме:

де F_н – дійсний річний фонд робочого часу депо складає 4040 годин, тому що депо працює у дві зміни;

k_н – коефіцієнт виконання норм, складає 1,1…1,3.

Задача №3

Річна програма вагоноскладальної дільниці депо з ремонту вантажних вагонів складає – N_в.

Норма простою вагона у ремонті – t_в.

Кількість позицій на потоковій лінії складає θ_пл, розмір транспортної партії (кількість виробів на одній позиції) складає – k_в.

Довжина піввагона по осям зчеплення автозчепів складає – l_в.

Довжина позиції піднімання кузову вагона складає – l_п.

Відстань від крайньої позиції до торцевої стіни складає – l₁ = l₃.

Інтервал поміж двома сусідніми вагонами складає – l₂ = l₄.

Ширина поперечного транспортного проїзду у середині дільниці складає – в_тр.

Ширина тамбуру-шлюзу поміж ВСД та малярним відділенням складає – 6м.

Відстань від осі крайньої колії до повздовжньої стіни складає – в₂.

Відстань поміж осями суміжних колій складає – в₁.

Необхідно визначити довжину та ширину вагоноскладальної дільниці.

Алгоритм розв’язання задачі

1 Довжина вагоноскладальної дільниці складається з нижче наведеної суми:

Довжина складальної дільниці визначається за формулою:

Довжина малярного відділення визначається за формулою:

Згідно будівельним нормам довжина ВСД повинна бути кратна числу 6, але в більший бік від підрахованого результату.

2 Ширина вагоноскладальної дільниці визначається за формулою:

Число потокових ліній визначається за формулою:

де η_пл – коефіцієнт використання робочого часу потокової лінії, складає 0,7…0,8;

Темп потокової лінії визначається за формулою:

Тривалість такта випуску вагонів з ремонту треба округлити до ближчого меншого числа, що укладається у ціле число разів у продовж змін.

За тривалістю зміни 8 годин, такт потокової лінії ремонту вагонів може дорівнювати: 8; 4; 2,66; 2; 1,6; 1,3; 1,14.

Задача №4

Сумарні витрати повітря на ПТО і в депо складає – Q_о. Об’єм повітря розводящої мережі складає – L_м. Значення падіння тиску у повітря розводящої мережі із-за наявності у неї витікання повітря складає – g₃. коефіцієнт корисної дії компресора складає – η_к.

Необхідно визначити кількість та тип компресорів станції.