7.2 Аварії на транспорті

Н еобхідність транспорту в наш час не виникає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативни­ми наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних засобів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Всесвітньою організацією охорони здоров'я була опублікована доповідь, у якому представлена статистика загибелі людей у результаті дорожніх аварій.

Статистика така: більше 1 млн 200 тис. чоловік загинули й ще 50 млн одержали травми.

У доповіді сказано, що до 2020р. дорожно транспортні події обженуть як причини смертності СНІД й інсульти.

Щодня на дорогах гинуть більше 3 тис. чоловік, більша частина яких - молоді люди від 15 до 44 років.

І якщо не приймати термінових мір, то протягом найближчих 14 років дорожня смертність зросте ще на 60%.

Велике значення при аваріях має психологічний чинник, зокрема емоційний стрес. Дія пасажирів зовсім не підготовлених та необізнаних з обставинами можливих аварій, цей чинник відіграє негативну роль.

Тому необхідно, щоб кожний пасажир з метою підвищення особистої дорожньо-транспортної безпеки знав потенційно аварійні ситуації, характерні для того чи іншого виду транспортних засобів, послугами якого він скористався, крім того, був добре обізнаний із засобами індивідуального та колективного захисту, що знаходяться на транспортному засобі, та знав способи їх використання.

7.3 Пожежі та вибухи

Вибухи та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню.

Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.

Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену тощо.

Дані офіційної статистики, які базуються на проведених дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю.

8 Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків

8.1 Класифікація надзвичайних ситуацій

8.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

8.3 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

8.1 Класифікація надзвичайних ситуацій

Аварії поділяються на дві категорії:

8.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на:

• регулювання безпеки;

• проведення оцінки рівнів ризику;

• завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації

Зазначені функції запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.

(ЄДСЗР) включає в себе:

Кожний рівень ЄДСЗР має:

- координуючі та постійні органи управління

- систему повсякденного управління,

- сили і засоби,

- резерви матеріальних та фінансових ресурсів,

- системи зв'язку та інформаційного забезпечення

До системи повсякденного управління ЄДСЗР входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

1. центри управління в надзвичайних ситуаціях, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення усіх рівнів;

2. диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств та організацій.

До складу сил і засобів ЄДСЗР входять

1. Спеціальні аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування, укомплектовуються і перебувають у стані постійної готовності (СПГ).

2. На базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та інших) в областях, районах, населених пунктах та організаціях утворюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення невідкладних робіт у надзвичайній ситуації.

Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі з ліквідації НС разом із СПГ.

3. У виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням НС і реагуванням на них, можуть брати участь також добровільні громадські об'єднання за наявності у них відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

З метою недопущення загибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення населення про можливу загрозу, а якщо необхідно, організувати евакуацію.

Сповіщення населення здійснюється усіма доступними способами:

- через телебачення,

- радіомережу,

- радіотрансляційну провідну мережу,

- спеціальними сигналами (гудки, сирени).

Передбачається спеціальна схема повідомлення посадових осіб та осіб, задіяних у системі цивільної оборони.