7 Небезпеки техногенного характеру

7.1 Техногенні аварії і катастрофи

7.2 Аварії на транспорті

7.3 Соціально-політичні небезпеки

7.1 Техногенні аварії і катастрофи

7.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

Н айбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 1986р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди.

За оцінками спеціалістів сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою.

Внаслідок цього викиду були забруднені території України, Білорусі, Росії, де зараз проживає 5 млн. осіб.

Першими наслідками цієї аварії стало опромінення осіб, які брали участь у гасінні пожежі та аварійних роботах на атомній станції.

Гострою променевою хворобою захворіло 238 осіб, 29 з них померло в перші місяці після аварії, ще 15 - згодом.

Пізніше діагноз «гостра променева хвороба» був підтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступеня — у 43.

Етапи ліквідація аварії на Чорнобильській АЕС

При аварії на АЕС заражена територія, залежно від рівнів радіації ділиться на зони:

Зону відчуження в якій перебування людей заборонене.

Зону тимчасового перебування – дозволено працювати вахтовим методом.

Зону обмежень – перебування людей дозволене, але з обмеженнями за часом і виду діяльності.

7.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Безпосередніми причинами цих аварій є:

• порушення правил безпеки й транспортування;

• недотримання техніки безпеки;

• вихід з ладу агрегатів, механізмів;

• ушкодження трубопроводів, ємностей тощо.

Головною особливістю хімічних аварій є їх здатність розповсюджуватись на значній території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.

На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287000 об'єктів, що використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах).

Аміак — безбарвний газ із запахом нашатирю Застосовують його в холодильному виробництві, а також для виготовлення азотних добрив і т.п. Суха суміш аміаку з повітрям (4:3) здатна вибухати. Аміак добре розчиняється у воді. У високих концентраціях він збуджує центральну нервову систему і викликає судоми.

Частіше смерть наступає через декілька годин або діб після отруєння від набряку гортані і легенів. При попаданні на шкіру може спричинити опіки різного ступеня

Перша допомога: свіже повітря, вдихання теплої водяної пари 10%- розчину ментолу в хлороформі, тепле молоко з боржомі або содою.

Хлор— зеленувато-жовтий газ з різким запахом. Застосовують в різних галузях промисловості: паперово-целюлозної, текстильної, виробництві хлорного вапна, хлоруванні води і т.д.

Хлор в 1,5 разу важче за повітря, тому хмара хлору переміщатиметься по напряму вітру понад землею.

Хлор подразнює дихальні шляхи і викликає набряк легенів. При високих концентраціях смерть наступає від 1—2 вдихів. При декілька менших - дихання зупиняється через 5— 25 мин.

Перша допомога надіти на ураженого протигаз і винести із зони зараження. Цілковитий спокій, інгаляція киснем. При роздратуванні дихальних шляхів — вдихання нашатирного спирту, питної соди;