Запитання і завдання

1. Які відомості подаються у вступі?

2. Сформулюйте мету основної частини тексту.

3. Що подається у покажчиках?

4. У якій частині містяться рекомендації щодо використання результатів дослідження?

5. Як складається анотація?

Завдання 1. Проаналізувати описи структури дисертацій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел – 117 найменувань. Загальний обсяг – 172 сторінки, із них основна частина тексту – 150 сторінок.

Структуру дисертації визначили її мета та завдання. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури (434 найменування, із них 17 іншомовних).

Загальний обсяг роботи – 460 сторінок, із них 415 – основного тексту.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 15 додатків на 46 сторінках, списку використаних джерел (204 найменування на 18 сторінках). Загальний обсяг дисертації – 251 сторінка, основний текст – 187 сторінок.

Завдання 2. Порівняти анотації дисертаційного дослідження і наукової статті.

1. У дисертації на архівних матеріалах простежено життєвий і творчий шлях Я. Жарка, визначено багатоаспектність його творчої і культурно-громадської діяльності. В роботі досліджено проблематику, жанрово-стильові, поетикальні параметри лірики Я. Жарка як складника української поезії помежів’я ХІХ – ХХ ст. Поряд із циклами лірики (інтимної, пейзажної, громадсько-політичної, медитативно-філософської) вивчено байкарську творчість письменника, оригінальний авторський жанр мініатюр-сатир, визначено їх роль і місце в українській «сміховій» культурі. Аналіз поетичної спадщини Я. Жарка дозволяє стверджувати, що вона й донині сприяє справі національного і культурного розвитку України, є її невід’ємною і вагомою частиною. Визначено закономірності становлення і розвитку проблематики і поетики малої прози Я. Жарка, її жарово-структурних особливостей, художньо-поетикальних прийомів. Простежено еволюцію прози митця від народницько-реалістичних форм до психолого-модерністських.

2. У статті простежується принципи зображення людини у літературних напрямах ХІХ – початку ХХ ст. Виявляються два магістральні шляхи зображення – дедуктивний та індуктивний.. Проводиться теза про те, що у літературі існує певна двоїста система, у межах якої відбувається постійне коливання між дедуктивним та індуктивним принципами зображення. Перехід від одного до іншого зумовлюється завданнями, що ставляться перед літературою.

Завдання 3. Порівняти анотації до наукових статей, з’ясувати, в якій порушено правила побудови.

1. У статті актуалізується проблема творчої, новаторської діяльності викладача як нагальна вимога сьогодення вищої школи. Обґрунтовується необхідність новаторських підходів до основних принципів навчання, важливості ведення творчої, наукової і навчальної дискусії.

2. На фізичне виховання у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації програмою передбачено чотири години на тиждень. Виникає закономірне запитання: цього часу достатньо, ураховуючи комплексність державних тестів і нормативів фізичної підготовки населення України, спрямованих на розвиток швидкості, сили, витривалості, спритності, гнучкості, прикладних навичок (наприклад, плавання)? Доводиться констатувати факт, що за таких умов виконання усіх вимог неможливе…