Вторинні ангіни при інфекційних хворобах:

КІР зустрічається часто. Захворювання на нього реєструється круглий рік. Найбільше в осінньо-зимовий і весняний періоди. Хворіють люди будь-якого віку, частіше діти 4-5 років. Фарингоскопічна картина така ж, як при катаральній ангіні. В діагностиці вторинної ангіни при корі допомагає огляд слизової обо-

лонки порожнини рота(наявність плям Бєльського-Філатова-Копліка- сірувато-білих папул діаметром до 1мм, оточених червоною облямівкою), огляд шкірних покривів(наявнівсть поліморфної висипки), наявність катаральних змін слизової оболонки порожнини носа, кон’юнктиви.

Лікування проводять в основному в домашніх умовах. При важкому

протіканні кору хворих госпіталізують в інфекційне відділення, розміщують в мельцерівські бокси або в одно-,двохмісні напівбокси. Закінчення при неускладненому корові сприятливе.

СКАРЛАТИНА викликається бетта -гемолітичним стрептококом групи А, хвороба протікає циклічно з інтоксикацією, ангіною, дрібноточковою висипкою. Частіше скарлатиною хворіють діти дошкільного віку. Постійною ознакою скарлатини є ангіна, яка буває звичайно катаральною (тільки при важкій формі, яка буває рідко можуть бути некротичні зміни мигдаликів, інколи брудно- сірі ділянки некрозів виходять за межі мигдаликів). Характерна виражена гіперемія мигдаликів, язичка, піднебінних дужок, чітко відмежована від незміненої слизової оболонки твердого піднебіння. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, щільні, болючі при пальпації. Язик яскраво-червоний з вираженими сосочками("малиновий язик") і залишається таким до10-12 днів. Катаральна ангіна, "малиновий язик", поєднується з дрібноточковою висипкою на фоні гіперемійованої шкіри.

Лікування. Хворих легкою формою при можливості ізоляції дома не госпіталізують. При ускладненнях госпіталізують в інфекційний відділ. Всім хворим показаний строгий ліжковий режим (при легкій формі не менше 5-6 днів).

Внутрішньо-м'язево вводять пеніцилін на протязі 5-7 днів. При виздоровленні обов'язково проводять контрольні аналізи крові і сечі. Прогноз: при своєчасному адекватному лікуванні сприятливий.

ДИФТЕРІЯ. Дифтерія характеризується запальним процесом в глотці, гортані, трахеї, рідше в інших органах з утворенням фібринозних плівок і загальної інтоксикації з пораженням серцево-судинної, нервової і сечовидільної системи. Хворий стає заразним в останні дні інкубаційного періоду і продовжує ним бути на протязі всього періоду хвороби.

Інкубаційний період. Від декількох годин до 12 днів (частіше 2-7 днів.). В залежності від локалізації процесу розрізняють клінічні форми хвороби: дифтерія ротоглотки, носа, гортані ( справжній круп), трахей, бронхів, очей і інші.

Дифтерія ротоглотки - найчастіша клінічна форма хвороби ( у 95-97% хворих). Вона буває локалізованою, поширеною і токсичною.

Для локалізованої форми характерний гострий початок, короткочасне підвищення температури тіла до 38-39⁰ С (на протязі декількох годин - 2-ох днів). Головна біль, слабість, поганий апетит, біль в горлі при ковтанні.

При фарингоскопії: помірна гіперемія з ціанотичним відтінком мигдаликів і піднебінних дужок. Мигдалики набряклі, збільшені в розмірах, поверхня згладжена. На мигдаликах або в лакунах можна бачити фібинозні налети. Вони можуть бути суцільними (плівчаста форма) або у вигляді острівців (острівчаста форма). Колір налетів частіше всього сірувато- білий або сірий, перламутровий. Плівки знімаються важко, після спроби зняти їх поверхня кровить- “кров’яна роса”(тільки свіжі плівки, які утворилися в перші дві доби, можуть легко зніматися). Зняті плівки не розтираються між двома предметними склами. Після зняття плівок на їх місці утворюються нові (якщо тільки не проводиться лікування хворого протидифтерійною сирваткою). При плівчастій формі наліт тримається 7-14 днів, при острівчастій- 4-5 днів.

Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, щільно-еластичні, мало болючі при пальпації. Рідко локалізована дифтерія ротоглотки може протікати атипово- в катаральній або стертій формі.

При розповсюдженній формі дифтерії плівчастий наліт переходить з мигдаликів на слизову піднебінних дужок, язичка і задньої стінки глотки. Клініка подібна як при локалізованій формі.

При токсичній формі дифтерії ротоглотки початок гострий, температура підвищується до 40⁰С і вище, виражена інтоксикація- сильний головний біль, слабість , озноб, відсутність апетиту, блідість шкірних покривів; сильний біль в горлі при ковтанні, інколи із іррадіацією в вухо, може бути тризм жувальних м'язів. При фарингоскопії —внаслідок набряку збільшуються мигдалики, піднебінні дужки, язичок, м'яке і тверде піднебіння. Налети на всій поверхні мигдаликів, на піднебінних дужках м'якому і твердому піднебінні. Характерний солокуватий запах з рота, стиснене дихання, яке нагадує хропіння. Мова не виразна з носовим відтінком, регіонарні лімфатичні вузли, щільні, болючі при пальпації. В залежності від вираженості інтоксикації спостерігається різна ступінь набряку підшкірної клітковини в ділянці шиї.

Дифтерія у дорослих часто нагадує лакунарну ангіну (протікає атипово).

Діагноз встановлюють на основі клінічних даних і підтверджують бактеріологічними дослідженнями. При підозрі на дифтерію терміново беруть мазок для посіву на дифтерійну паличку і направляють в СЕС. Хворого терміново госпіталізують в боксоване відділення інфекційної лікарні.

Лікування. Введення протидифтерійної сироватки. Закінчення хвороби залежить від важкості хвороби, віку хворого, термінів введення протидифтерійної сироватки і правильності проведеного лікування.

Профілактика. Правильно організовані масові профілактичні щеплення в плановому порядку.

Організаційні заходи в разі підозри на дифтерію спрямовані на попередження розповсюдження інфекції і включають:

Заходи щодо хворого

1. Усім хворим на дифтерію, з підохрою на дифтерію, на ангіну, на стенозуючий ларингіт, на гострий паратонзиліт, на паратонзилярний чи заглотковий абсцес треба обов’язково брати мазки із зіва та носа на дифтерійну паличку та забезпечити своєчасну (до 2 год.) доставку отриманого матеріалу в бактеріологічну лабораторію.

2. Хворих на дифтерію чи з підозрою на дифтерію слід негайно госпіталізувати в інфекційний відділ, причому транспортування таких пацієнтів здійснюється тільки санітарним транспортом (забороняється пересуватись громадським транспортом).

Заходи щодо осіб, які контактували з хворим

1. Реєстрація всіх осіб, які контактували з хворим на дифтерію за останні 7 діб у відповідному “Журналі”.

2. Щоденний огляд протягом 7 діб та виконання дощенної термометрії.

3. Забезпечення одноразового огляду отларингологом.

4. Виконання кожному з вказаних осіб одноразового бактеріологічного дослідження мазків із ротоглотки та носа.

5. У дощкільних закладах - введення карантину на 7 діб.