2. Методика оцінки комунікативних і організаторських схильностей (кос).

Методика застосовується для визначення комунікативних та організаторських якостей особистості (вміння чітко та швидко встановлювати ділові та товариські контакти з людьми, прагнення розширювати контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання виявляти ініціативу тощо). Методика містить 40 запитань, на кожне з яких треба відповісти «Так» чи «Ні». Час виконання 10–15 хвилин.

Дослідження комунікативних і організаційних схильностей за допомогою опитувальника КОС можна проводити як з одним досліджуваним, так і з групою. Досліджуваним роздаються тексти опитувальника, бланки для відповідей і зачитується інструкція.

Інструкція досліджуваному: «Уважно прочитайте запропонований тест. Якщо Ваша відповідь на запитання позитивна, тобто Ви згодні з тим, що запитується, то на бланку відповідний номер обведіть кружечком. Якщо ж Ваша відповідь негативна, тобто Ви не згодні, то відповідний номер закресліть. Стежте, щоб номер запитання збігався з номером відповіді на бланку. Майте на увазі, що запитання носять загальний характер і не можуть вмістити всіх необхідних подробиць. Тому уявіть собі типові ситуації і не замислюйтеся над деталями. Не слід витрачати багато часу на обмірковування. Відповідайте швидко. Можливо, на деякі запитання Вам буде важко відповісти, тоді намагайтеся дати ту відповідь, якій Ви надаєте перевагу. Відповідаючи на будь-яке з цих запитань, звертайте увагу на його перші слова й узгоджуйте свою відповідь з ними. Не прагніть справити приємне враження. Важливо бути щирим під час відповіді». Бланк для відповідей та питання опитувальника наведені в додатку В.

2.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

Експериментальне дослідження проводилося на базі Тишицької ЗОШ І-ІІІ ступенів. На першому етапі експериментального дослідження я мала на меті вияснити неформальних лідерів із групи чисельністю 30 чоловік. Для цього був застосований метод соціометричних вимірювань. В результаті у групі було виявлено 5 мікролідерів. Вони очолювали групи чисельністю 4 і більше людей. Серед лідерів є 4 хлопці і 1 дівчина. Отримані результати наведено в табл. 2.1, рис.2.1.

Таблиця 2.1

Результати дослідження групового статусу учнів 7 класу

		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
1	Антонюк О.								+		(+)												+
2	Білова І.						(+)			+										(+)							+
3	Вайда Р.					(+)								(+)
4	Демчук Ф.																								(+)
5	Дорошенко М.			(+)										(+)
6	Курганова Л.		(+)													(+)			(+)
7	Міщук Т.				+										(+)										(+)
8	Мантула І.										+											+									+
9	Муравин М.						+												+								+
10	Паламарчук В.	(+)															(+)														(+)
11	Корніщук О.																										+		+
12	Кушнір В.													+				+				+
13	Кузьмич П.			(+)		+																(+)
14	Камінський О.							(+)																	(+)						+
15	Рамай Д.						(+)			+																	+
16	Рожець Б.	+									(+)																			+
17	Романцова М.			+										+								(+)
18	Самойлюк Н.						(+)									+											+
19	Супрук І.		(+)								+													+
20	Смоляк А.										+														+
21	Тамсюк Л.			+										(+)				(+)
22	Троневич С.			+							+																				+
23	Філончук З.											+															(+)		+
24	Фурманець К.				(+)			(+)							(+)
25	Фанок Г.																+						+
26	Харковець Б.						+																	(+)				(+)		(+)
27	Хільчук Л.											+															(+)			(+)
28	Цвіркун Г.	+									+																				+
29	Царук Р.						+																				(+)	(+)
30	Янчук Т.	+									(+)						+
Всього обрали		4	2	5	2	2	6	2	1	2	8	2	0	5	2	2	3	2	2	1	0	4	2	2	4	0	8	2	2	3	5
Всього взаємно		1	2	2	1	1	3	2	0	0	3	0	0	3	2	1	1	1	1	1	0	2	0	1	3	0	3	2	0	2	1

Рис. 2.1. Структура взаємовідносин у групі

Проаналізуємо одну з мікрогруп чисельністю 8 чоловік, лідером якої є Паламарчук В. До складу мікрогрупи входить 5 хлопців і 3 дівчат. Паламарчук В. має взаємовибори з трьома членами групи, а саме Антонюк О., Рожець Б., Янчук Т. Вибір даний лідер має із Мантула І., Супрук І., Троневич С., Цвіркун Г. За методикою для визначення видів самооцінки було виявлено, що лідер Паламарчук В. має завищену самооцінку. Це означає, що він неадекватно реагує на ситуацію, не враховує своїх помилок. Паламарчук В. приваблює своїх однокласників такими рисами, як вміння бути хорошим другом, вміння спілкуватися з товаришами, а також фізичною силою, має непогані успіхи в навчанні, вчиться на 9-11 балів.

Оточення лідера характеризується наступними якостями. Перш за все, члени даної мікрогрупи відрізняються один від одного за успішністю в навчанні. До складу групи входять як «хорошити» так і трієчники. Учні з якими у Паламарчук В. є взаємовибори, зокрема Антонюк О., Рожець Б., мають адекватну самооцінку, а самооцінка Янчук Т., як і у лідера, завищена. Ті учні, з якими у лідера є вибори, мають таку самооцінку: Мантула І., Супрук І., Троневич С. – середню самооцінку, що свідчить про їх здатність адекватно реагувати на ситуацію. Цвіркун Г. має рівень самооцінки вищий за середній.

Наступна група нараховує 5 хлопців і 1 дівчину. Лідер Кузьмич П. має взаємовибір з такими членами групи – Вайда Р., Тамсюк Л.. Вибір Кузьмич П. має із наступними учнями: Дорошенко М., Романцова М. Кушнір В.

Методика для визначення рівня самооцінки показала, що Кузьмич П., як і попередній лідер, має неадекватну, завищену самооцінку, чим пояснюється надмірна самовпевненість. Товариші цінують Кузьмич П. як хорошого друга і вмілого організатора, за веселу вдачу, а також за силу волі, не дивлячись на те, що він не дуже успішно навчається. Кузьмич П. має посередні успіхи в навчанні, як і решта членів цієї мікрогрупи. Можна виділити членів групи, які мають середню самооцінку: Вайда Р., Тамсюк Л., Дорошенко М. Завищена самооцінка спостерігається в Романцової М. Лише один із членів даної мікрогрупи, Кушнір В. має занижену самооцінку. Це учень, який не отримав жодного вибору однокласників, тобто він є аутсайдером в класі. Кушнір В. невпевнений в собі, занижує свої можливості, що і є причиною формування у нього низької самооцінки. Відштовхуючими для однокласників є такі риси Кушнір В., як небажання спілкуватися з товаришами, агресивність, неуспішність в навчанні.

Лідером наступної групи є Курганова Л. Ця група чисельністю 6 чоловік, 3 дівчини і 3 хлопців. Лідер має взаємовибори з трьома членами групи: Білова І., Рамай Д., Самойлюк Н. і вибори з такими учнями: Муравин М., Харковець Б. В результаті проведених досліджень виявилося, що Курганова Л. має завищений рівень самооцінки, що свідчить про неадекватну оцінку ситуації досліджуваною, про те, що вона повністю позбавлена «комплексу неповноцінності» і рідно піддає сумніву власні дії. На думку її товаришів, Курганова Л. розумна, поважає своїх друзів, допомагає їм в навчанні, гарна, комунікабельна, активна в шкільних справах, що й забезпечує її позицію лідера в мікрогрупі.

До складу даної групи входять учні, які мають хороші успіхи в навчанні, як сама Курганова Л. Найближче оточення мікролідера має завищену самооцінку – це такі учні, як Білова І, Рамай Д., а самооцінка Самойлюк Н., як самого лідера, дуже завищена. Двоє членів даної групи, з якими лідер має вибори – Муравин М., Харковець Б. мають нормальну самооцінку.

Харковець Б. є лідером іншої групи, яка складається із 5 чоловік, усі дівчата. Лідер мікрогрупи має взаємовибори із трьома членами групи: Філончук З. Хільчук Л. Царук Р. До складу мікрогрупи входить Корніщук О. з якою лідер має вибори. Самооцінка лідера середня, члени даної мікрогрупи поважають свого лідера за доброзичливість і справедливість у відносинах з товаришами, за глибокі знання і готовність поділитися ними з кожним, за організаторські здібності і зовнішню привабливість. Харковець Б. успішно вчиться, а успішність в навчанні членів групи різна – в мікрогрупу входять учні від «хорошистів» до невстигаючих. Самооцінка найближчого оточення лідера в основному завищена – Філончук З. Хільчук Л. Самооцінка решти членів мікрогрупи нормальна – Царук Р., Корніщук О. Дана мікрогрупа володіє досить високим рівнем згуртованості.

В останню групу входять 5 хлопців. Лідером цієї групи є Фурманець К. Лідер мікрогрупи має взаємовибори із трьома членами групи: Демчук Ф. Міщук Т. Камінський О. До складу мікрогрупи входить Смоляк А. з якою лідер має вибори. Однокласники поважають Фурманець К. за високий інтелект, за наявність в нього реальних знань і готовність допомогти товаришам як в навчанні, так і в інших справах. Даного лідера цінують ровесники як хорошого організатора і цікаву людину. Група є дуже згуртованою. Найближче оточення мікролідера має завищену самооцінку – це такі учні, як Демчук Ф. Міщук Т., а самооцінка Фурманець К., як самого лідера, дуже завищена. Камінський О. має нормальну самооцінку, Смоляк А. – низьку.

Один із членів даної мікрогрупи Смоляк А. є в класі аутсайдером. Вона є невстигаючою в навчанні. І саме це є однією із вагомих причин, через яку її не сприймають однокласники. Інші причини ізольованості Смоляк А. – це погане відвідування школи, замкнутість, надмірна сором’язливість та небажання йти на контакт.

Фанок Г. не входить до жодної з груп, він непогано навчається, має завищену самооцінку, однак його відштовхують однокласники через його зверхність, байдужість до товаришів і до спільних справ, учні вважають його нецікавим і не сприймають його. Він дуже самовпевнений, часто проявляє агресивність по відношенню до однокласників.

Методика оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС).

Бажання займатися організаційною діяльністю і спілкуватися з людьми залежить від типологічних особливостей самої особистості. В основному вони визначаються суб'єктивною цінністю та значимістю для людини майбутніх результатів її активності і її ставлення до осіб, з котрими вона взаємодіє.

Нами окремо визначено рівень комунікативних та організаторських схильностей учнів. В ході дослідження було з’ясовано, що низький рівень прояву комунікативних схильностей діагностується у 4 (13%) учнів, нижче середнього – 6 (20%), середній – 11 (37%), високий – 6 (20%), вищий – 3 (10%) (рис.2.2).

Рис. 2.2. Рівні прояву комунікативних схильностей учнів

Низький рівень прояву організаторських схильностей спостерігається у 5 (17%) учнів, низький – 8 (27%), середній – 10 (32%), високий – 5 (17%), вищий – 2 (7 %) (рис.2.3).

Рис. 2.3. Рівні прояву організаторських схильностей учнів

Результати дослідження свідчать про те, що рівень розвитку комунікативних схильностей учнів дещо перевищує організаторські. Очевидно, це зумовлено тим, що в класі розширюється поле спілкування і комунікації зі учнями-однолітками.

Досліджувані які мають комунікативні й організаційні нахили нижче середнього рівня зазвичай не прагнуть до спілкування, почуваються скуто в новій компанії, в колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, мають труднощі у встановленні контактів з людьми і у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються в незвичайній ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони уникають прояву самостійних рішень та ініціативи.

Для досліджуваних, які мають середній рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей характерними є прагнення контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, наполягають на власній думці, планують свою роботу, хоча потенціал їхніх нахилів не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних має потребу в подальшій серйозній і планомірній виховній роботі з формування і розвитку комунікативних та організаторських схильностей.

Досліджувані з високим рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей не розгублюються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення в критичних ситуаціях. Усе це вони роблять без примусу, згідно із внутрішніми спрямуваннями.

Досліджувані, котрі мають дуже високий рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей потребують комунікативної й організаційної діяльності, активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі, це ініціативні люди, котрі прагнуть у важливій справі або складній ситуації приймати самостійні рішення, відстоювати свою думку і домагатися, щоб її було прийнято іншими. Вони можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати всілякі ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює, і самі шукають таких справ, які б задовольнили їхні потреби в комунікації та в організаційній діяльності.

Рис. 2.4. Функціональна залежність рівня прояву комунікативних та організаторських схильностей учнів

Квадрат коефіцієнта детермінації дорівнює 0,80, що свідчить достовірність отриманих результатів та значну залежність між комунікативними та організаторськими схильностями учнів.