Зростання морських портів

• На берегах Чорного моря постали нові торгові пристані.

• Уздовж нижньої течії Дніпра виникли порти Катеринослав і Херсон, на місці впадання Бугу в Чорне море — Миколаїв.

• Найбільше значення для морської торгівлі мало заснування 1795 р. міста Одеси. У 1817 р. Одеса стала відкритим вільним портом. Тут було дозволено безмитне ввезення закордонних товарів і безмитний їх продаж. Завдяки своєму зручному розташуванню Одеса швидко розвивалася і вже у 40-х роках XIX ст. за чисельністю жителів перевершила найбільше місто України — Київ.

• У 1828 р. розпочалося парове судноплавство біля берегів. України на кримсько-кавказькій морській лінії Одеса — Ялта — Батумі.

• У першій половині XIX ст. чорноморські порти за обсягами перевезень значно випереджали балтійські.

Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії

• Головними статтями експорту з України були продукти сільського господарства. Ввозили переважно промислову продукцію.

• Українські губернії постачали харчі і сировинні матеріали для промислових районів імперії, споживаючи готові промислові товари з півночі і заходу.

• Із центральних губерній Росії привозили в Україну бавовняні, шерстяні і шовкові тканини, вичинені шкіри, хутра, посуд, з Дону — рибу.

• Лівобережна Україна забезпечувала 78% пшениці та 55% вовни, які експортували з Російської імперії за кордон.

Кооперативний рух

• Кооперація — добровільні об’єднання людей для спільної господарської діяльності.

• Кооперація була давньою формою народного виробництва, за якої два-три господарі об’єднували робочу худобу та сільськогосподарський реманент і орали свої земельні ділянки по черзі.

• Добровільно у далекій дорозі об’єднувалися чумаки, надаючи один одному підтримку.

• У західноукраїнських селах будували громадські комори, в яких “на чорний день” зберігався недоторканний запас зерна.

• Кооперативний рух посів важливе місце в масовій боротьбі проти національного і соціального гноблення. Адже своєю сутністю він спирався на місцеве самоврядування й добровільну самодіяльність.

• Швидше він розвивався на західноукраїнських землях, де виникала селянська постачально-збутова кооперація, яка, враховуючи збільшення попиту міського населення в усій Європі на м’ясо-молочні продукти, організовувала торгівлю ними.

• Кооперативні спілки, скуповуючи у своїх членів сільськогосподарську продукцію, постачали їм добрива, машини, вдосконалені знаряддя праці, сортове насіння. Цим вони сприяли розвиткові ринкових відносин.

Повсякденне життя українців у місті

• Перебудовувалися міста відповідно до нових потреб. З’явилися просторі міські будинки, широкі освітлені вулиці.

• Тепер на вулицях були бруківки. Всюди проводили каналізацію, розпочалося будівництво водопроводів, кам’яних шляхів.

• У великих містах було освітлення вуличними ліхтарями. Електричне освітлення з’явилося наприкінці 80-х років XIX ст.

• Утім міста почали втрачати своє українське обличчя, місце українських міщан посідали представники інших національностей, українців було витіснено на околиці міст, почалася русифікація їх. В українських містах українці опинилися в меншості, там переважали російські чиновники, промисловці, заводчики і фабриканти, єврейські торговці і ремісники, робітники і дрібні посадовці різних національностей.

• Формувався тип міщанина, який ставав зрусифікованим, мова їхня була суцільним суржиком. Блискуче таких жителів міст змалювали І. Карпенко-Карий, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький.

Висновки