- •Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Початок промислової революції
- •Формування фабрично-заводської промисловості
- •Склодувна.
- •Паперова.
- •Будівництво залізниць
- •Розвиток внутрішньої торгівлі
- •Зростання морських портів
- •Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії
- •Кооперативний рух
- •Повсякденне життя українців у місті
- •У першій половині XIX ст. Феодально-кріпосницька система перебувала в глибокій кризі, занепаді.
- •Зароджувалися нові ринкові відносини, які ставали ефективнішими, ніж феодально-кріпосницькі.
- •Загострювалися соціальні протиріччя.
Будівництво залізниць
У Російській імперії в 1837 р. було збудовано першу залізницю.
В Україні перші залізниці з’явилися наприкінці 50-х років XIX ст.
Перші залізниці в Галичині мали такі міста: Ярослав (1857 p.), Перемишль (1859.р.), Львів (1861 p.).
На українських землях під владою Російської імперії першу залізницю було побудовано на Донеччині в 1856 p., потім — в Одесі (1865 p.), Києві (1866 p.).
У1871 р. австрійські і російські залізниці було сполучено у Волочаєвську і таким чином залізничний шлях з’єднав Галичину з Наддніпрянщиною.
Міста
Зростала кількість міст. З 1811 р. по 1858 р. чисельність жителів міст України збільшилася втричі і становила 11% усього населення.
Усього було 850 великих міст і невеликих містечок. Лише в 62 містах населення становило понад 10 тис. жителів, а в п’яти — понад 50 тис. У великих містах виникали промислові підприємства і вони стали центрами фабрично-заводського виробництва.
Велика кількість міст виникла на півдні — Катеринослав (1776 p.), Херсон (1778 p.), Маріуполь (1779 p.), Миколаїв (1799 p.), Одеса (1795 р.) та інші.
На західноукраїнських землях більшість міст і містечок були промислово нерозвиненими, мали аграрний характер. Міста великого промислового значення не мали. Вони були адміністративними й торговельно-ремісничими осередками.
Поступово в містах зростала кількість мануфактур, майстерень, торговельних лавок.
Розвиток внутрішньої торгівлі
Розвиток промисловості та сільського господарства зумовив подальше поглиблення в Україні суспільного поділу праці.
Сільськогосподарська спеціалізація, зростання міст сприяли розвиткові внутрішньої торгівлі.
Велику роль у торгівлі відігравали ярмарки. На Україну припадало 40% усіх ярмарків Росії. Велику популярність мав Контрактовий ярмарок, який щорічно взимку відбувався у Києві на Подолі. Сюди з’їжджалися поміщики і купці з різних районів Російської імперії, а також з Австрії, Пруссії, Франції, Великої Британії. Тут укладалися контракти — угоди на купівлю-продаж промислових виробів, продуктів сільськогосподарського виробництва, купівлю й оренду поміщицьких маєтків тощо.
Популярними були Хрещенський, Троїцький, Успенський ярмарки у Харкові, Іллінський — у Ромнах, Георгіївський — у Єлисаветграді, Петропавлівський — у Катеринославі та інші.
Ярмарки й щотижневі торги відбувалися й на західноукраїнських землях. Вони проходили у 59 містах та 142 інших населених пунктах. Водночас зростало значення щоденної торгівлі, яку вели понад 2 тис. постійних торговельних закладів, зокрема близько 150 — у Львові.
Мережа транспортних шляхів в Україні була погано розвинута.
Зростала роль чумацького промислу. Чумаки доставляли зерно в чорноморські порти (майже 40 млн пудів щорічно), сіль (майже 8 млн пудів щорічно) в різні частини України. Згодом чумаки перевозили й продавали кам’яне вугілля, продукцію цукрових та салотопних заводів тощо. Для перевезення такого вантажу потрібно було 120-130 тисяч чумацьких возів.
