- •1.2. Режим праці і відпочинку депо та відділення
- •1.3. Розрахунок параметрів виробничого процесу ремонту
- •1.4.4. Організація автоматизованої системи управління при деповському ремонті пасажирських вагонів
- •1.4.5. Склад робіт на пкл вагоноскладальної дільниці
- •1.6.2. Характеристика основних виробничих дільниць вагонного депо
- •Вагоноскладальна дільниця
- •2.2.1. Оперативний зв’язок з іншими дільницями та відділеннями
- •2.3. Технологічна документація, що регламентує роботу
- •2.4. Загальна організація робіт у дільниці
- •3.3. Визначення розмірів дільниці
- •3.5. Технологічний процес ремонту вузла. Деталі
- •3.6. Розрахунок контингенту робочої сили. Штатний розклад
- •5.2.7. Стаття716. Утримання внутрішнього транспорту
- •5.2.8. Стаття 729. Амортизація
- •5.3. Калькуляція собівартості ремонту пасажирських смв
- •5.4. Техніко-економічні показники
- •6.2. Розрахунок природного і штучного освітлення
- •6.3. Вибір і розрахунок системи опалення
- •6.6. Охорона навколишнього середовища
3.3. Визначення розмірів дільниці
Довжину вагоноскладальної дільниці при наявності в ній малярного відділення визначаємо по формулі (3.1):
Lвсд = Фс + * lв + lп +lтр + lт + (Фс-1) l1 + 2l2 + 214, (3.1)
де Фс – фронт робіт на одній колії складальної дільниці;
lв – визначена довжина вагону, м; lв=26 м;
lп – довжина дільниці колії для викочування і підкочування візків на позиції підіймання кузова, м, lп=8 м для одного пасажирського візка;
lтр – ширина проїзду для транспортування вагонних візків, м, lтр=6м;
lт - ширина шлюзового тамбуру між складальною дільницею і малярном відділення, м, lт=6м;
l1 – довжина інтервалу між сусідніми вагонами в складальній дільниці, м, 11=2м;
12 – відстань від торцевої стіни складальної дільниці і перегородки тамбура, що відокремлює складальну від малярного відділення до автозчепів крайніх вагонів, м , 12 =3-4м;
13 – відстань від торцевої стіни малярного відділення і від перегородки тамбура до автозчепів крайніх вагонів, 14 = 4м
Lвсд = 4+*26 + 8 + 6 + 6 + (3-1)*2 + 2*3 + + 2*4 = 142 м
Довжина ВСД повинна бути кратної і пов’язана з вимогами будівельного кроку. що дорівнює 6 або 12 м. Приймаємо довжину ВСД Lвсд = 138 м, що кратне 6м.
Ширину
ВСД визначаємо по формулі (3.2):
Ввсд = ( Пл – 1)*в1 + 2в2, (3.2)
де Пл – кількість потокових ліній в дільниці, Пл=3 лін.;
в1 – відстань між осями сусідніх колій, м, в1=8м;
в2 – відстань від поздовжніх стін або колон будівлі до осей крайніх колій, в2=5м.
Ввсд = (3-1) * 8 + 2 * 5 = 24 м.
Будівельні розміри і відстань між опорами будівлі ВСД повинні відповідати вимогам будівельних Норм і бути кратними по ширині 3 м.. Приймаємо ширину Ввсд=24 м.
Висоту ВСД приймаємо від підлоги до низу перекриття конструкції, яка дорівнює h=10,8 м. Ця конструкція дозволяє пристосувати мостовий кран вантажопідйомністю 10т.
Площа ВСД буде складати:
S = L * B, (3.3)
S = 138 ,00* 24,00 = 3456,00 кв. м
Об’єм дільниці визначаємо по формулі (3.4):
V = S * h , (3.4)
V = 3456,00 * 10,8 = 37324,8 куб. м.
3.4.
Вибір раціонального способу ремонту
деталі
3.4.1. Вибір раціонального способу відновлення пошкоджень кузова
Тріщини кузова пасажирського вагона дозволяється довжиною 150 мм.
Враховуючи властивості матеріалу кузова пасажирського вагона, якість робочих поверхонь конструкцій приймаємо, що для відновлення робото здатності кузова пасажирського вагона можна застосувати:
ручне дугове зварювання електродом ОМА-2;
ручне газове зварювання;
відновлення із застосуванням епоксидних смол;
Способи ремонту із застосуванням допоміжної деталі, наплавлення середовищі вуглекислого газу, пластична деформація не застосовується по конструктивним особливостям кузова вагона, а відновлення із застосуванням епоксидних смол не можливе за умов роботи кузова і як таке, що не забезпечує відповідної якості та безпеки руху.
Таким чином, за технологічним критерієм можна застосувати перші два способи.
Для вибраних способів відновлення якісну оцінку відповідно до коефіцієнта довговічності по формулі (3.5):
Кд = Кі * Кв * Кз * Кп, (3.5)
де Кі, Кв, Кз – відповідно коефіцієнти: стійкості проти спрацювання, витривалості і зчеплення покриття;
Кп – поправочний коефіцієнт, який враховує фактичну працездатність
відновлення деталі в умовах експлуатації, Кп=0,8-0,9.
Для ручного дугового зварювання із використанням зварювального дроту СВ-0,8А
Кд1
= 0,7 * 0,6 * 1,0 * 0,9 = 0,378
Для газового зварювання
Кд2 = 0,7 * 0,7 * 1,0 * 0,9 = 0,441
Відповідно до критерію довговічності приймаємо спосіб відновлення тріщин кузова вагона – ручне газове зварювання із використанням зварювального дроту СВ-0,8А.
Остаточне рішення про відновлення тріщин кузова приймаємо по критерію техніко-економічної ефективності.
Розрахунок виконуємо по формулі (3.6):
Кт = Св / Кд, (3.7)
де Св – вартість відновлення 1 кв. м спрацьовної поверхні деталі, грн/кв.м:
Ефективним буде той спосіб, у якого Кт =min.
Кт1 = 971 / 0,378 = 2568,78 грн/кв.м.
Кт2 = 1170 / 0,471 = 2653,06 грн/кв.м.
Таким чином, відповідно до коефіцієнту техніко-економічної ефективності відновлення тріщини кузова вагона буде раціональним також ручне газове зварювання із використанням зварювального дроту СВ-0,8А.
