ВСТУП

Залізничний транспорт – це багатогалузеве господарство, яке функціонує подібно довжелезному конвеєру, безперебійна і безаварійна робота якого залежить від чіткої роботи кожного з його складових частин.

Економіка будь-якої економічно розвинутої держави не може ефективно функціонувати без залізничного транспорту. Він відіграє помітну роль у задоволенні потреб країни у вантажних і пасажирських перевезеннях. У нашій державі залізниці є основним видом транспорту в реалізації економічних взаємозв’язків регіонами України, а також з країнами СНД, Балтії і Західної Європи.

За останні роки на залізничному транспорті України відбулися значні зміни. Розпочався процес адаптації вироблених норм діяльності залізничної галузі держави до вимог транспортного ринку, якісно змінюється і система управління залізницями. Вживаються заходи для збереження і зміцнення позицій українських залізниць на міжнародному транспортному ринку, провадиться поетапна інтеграція національної залізничної мережі у світову, і в зв’язку з цим розпочато модернізацію і технічне переоснащення напрямів концентрації міжнародних перевезень.

Основу вагоноремонтного виробництва складають спеціалізовані підприємства, які оснащені високопродуктивними механізованими і автоматизованими потоковими лініями для виготовлення і ремонту деталей та складових одиниць вагонів. Для підвищення якості ремонту і надійності пасажирських вагонів велике значення має рівень технології вагоноремонтного виробництва, тому на підприємствах впроваджуються прогресивні технологічні процеси відновлення деталей і складових одиниць пасажирських вагонів, підвищується рівень вимог для дотримання технологічної дисципліни.

Ефективність використання пасажирських вагонів залежить від удосконалення організації виробничого процесу і властивості вагону зберігати в певних межах відповідні значення параметрів, що характеризують його здатність виконувати потрібні функції. В процесі експлуатації пасажирського вагону, його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок спрацювання, корозії, пошкодження деталей, втомленості матеріалу з якого вони виготовлені, та інше.

Для попередження появи дефектів, своєчасної їх ліквідації, пасажирські вагони підлягають технічному обслуговуванню і ремонту. В депо для ремонту пасажирських вагонів широке розповсюдження одержала комплексна механізація ремонту електрообладнання, установок кондиціювання повітря, корпусів автозчепів, візків, колісних пар, роликових букс та інше.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАГОННОГО ДЕПО

1. 1. Призначення і спеціалізація депо

Вагонне депо призначене для виконання планового деповського ремонту приписного парку пасажирських вагонів, а також ремонту і комплектування вагонних вузлів і деталей.

Пасажирське вагонне депо розташоване на пасажирській технічній станції поруч з ремонтно-екіпірувальним пунктом, що забезпечує кращі умови для ремонту і підготовки пасажирських вагонів у рейс.

Згідно “Норм технологічного проектування депо для ремонту вантажних і пасажирських вагонів” розміри території, кількість колій, розміри будівель і споруд, визначаємо з урахуванням спеціалізації депо, кооперації з виробництва ремонтних робіт, постачання пари, води, повітря та електроенергії.

Відповідно з призначенням і характером робіт, що виконуються, депо спеціалізується на ремонті суцільнометалевих вагонів.

Спеціалізація депо дозволяє:

• спростити планування і облік виробництва;

• підвищити відповідальність виконавців і керівництва за якість продукції, яка випускається;

• скоротити номенклатуру вузлів і деталей, що підлягають ремонту;

• впровадити автоматичні потоково-конвеєрні і механізовані лінії на ремонт окремих деталей і складання вузлів;

• створити необхідний технологічний запас деталей вагонів і матеріалів при скороченні їх номенклатури;

• скасувати деякі дільниці і відділення;

• знизити трудомісткість і собівартість ремонту;

• скоротити простій у ремонті і підвищити продуктивність праці;

- підвищити кваліфікацію робітників, які керують роботою автоматичних і конвеєрних ліній.

1.2. Режим праці і відпочинку депо та відділення

Згідно Кодексу Законів “Про працю України” нормальна тривалість робочого часу одного робітника не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями і тривалістю робочого дня 8 годин).

У вагонному депо для ремонту пасажирських суцільнометалевих вагонів приймаємо режим роботи для депо в цілому та для ВСД однозмінний.

На підставі прийнятого режиму праці й відпочинку депо і відділення, що проектується, виконуємо розрахунок фонду робочого часу на 2006 рік.

Річний фонд робочого часу одного явочного робітника з нормальною тривалістю робочого дня визначаємо по формулі (1.1):

Fр = ( Дк – ( Дн + Дс + Дсв )) * tзм – tс * Дпс, (1.1)

де Дк – кількість календарних днів в поточному році, 365 дн.;

Дн – кількість неділь у поточному році, дн, 52 дн.;

Дс – кількість субот у поточному році, 52 дн.;

Дсв – кількість святкових днів у поточному році, 10 дн.;

t зм – тривалість робочої зміни, год., 8 год.;

tс – тривалість скорочення робочого часу у передсвяткові дні, год., 1 год.;

Дпс – кількість передсвяткових днів, 4 днів.

Fр = ( 365 – (52 + 52 + 10 )) * 8 – 1 * 4 = 2004 год.

Річний фонд часу роботи депо і вагоноскладальної дільниці визначаємо по формулі (1.2):

Fд = Fр * п зм, (1.2)

де пзм – кількість змін роботи, 1 зм.

Fд = 2004 * 1 = 2004 год.

Дійсний річний фонд часу роботи обладнання визначаємо по формулі (1.3):

Fд. об. = Fд * Sр, (1.3)

де Sр – коефіцієнт, який враховує простій обладнання в ремонті та з технічних несправностей і дорівнює 0,95-0,98.

Fд. об = 2004 * 0,97 = 1943 год.

Кількість робочих днів у поточному році визначаємо по формулі (1.4):

Др = Fр / t зм , (1.4)

Др = 2004 / 8 = 251 год.

1.3. Розрахунок параметрів виробничого процесу ремонту

вагонів на ПКЛ вагоноскладальної дільниці

Основними параметрами потокового виробництва стосовно до вагоноскладальної дільниці депо є: ритм, фронт робіт, кількість потокових ліній, кількість позицій, такт ремонту, пропускна здатність дільниці (потужність).

Ритм випуску вагонів із ремонту визначаємо по формулі (1.5):

Rв = Nв / Fд , (1.5)

де Nв – програма ремонту вагонів, 685 ваг.;

Fд - дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год, 1943 год.

Rв = 685 / 1943 = 0,35 ваг/год.

Фронт роботи ВСД (кількість одночасно ремонтуємих вагонів) визначаємо по формулі (1.6) :

Фр = Rв * tв, (1.6)

де tв – норма простою вагону в ремонті, год , 40 год.

Фр = 0,35 * 40 = 13,92 ваг.

Приймаємо Фр = 14 вагонів.

Кількість потокових ліній визначають по формулі (1.7):

Пл = Фр / ( с * пв ) , (1.7)

де с – кількість ремонтних позицій на потоковій лінії ( приймаємо с = 5 п);

пв – кількість вагонів на одній позиції, пв=1 в.

Пл = 14/ ( 5 * 1 ) = 3 лінії

Такт потокової лінії визначаємо по формулі (1.8):

L = tв / c, (1.8)

L = 40 / 5 = 8 год.

Розрахунок виробничої потужності (пропускної здатності) дільниці виконуємо по формулі (1.9):

Мвсд = Fд об * Пл * пв / L, (1.9)

М всд = 1943 * 3 *1 / 8 = 728 ваг.

Порівнюємо пропускну здатність ВСД із заданою програмою ремонту (1.10):

@ = ( Мвсд – Nв / Nв ) *100%, (1.10)

@ = (728 – 685 / 685) * 100 % = 6,27 %.

Згідно розрахунків, річна програма ремонту становить 685 вагони, решта вагонів 43 берем з інших підприємств.

1.4. Організація і склад робіт на потоково-конвеєрних

лініях вагоноскладальної дільниці

1.4.1. Організація робіт

Технологічний процес ремонту пасажирських вагонів у депо повинен забезпечувати високу якість робіт, мінімальні простої вагонів у ремонті, можливість підвищення продуктивності і покращення умов праці, зниження собівартості і трудомісткості ремонту вагонів, підвищення загальної культури виробництва і можливість впровадження виробничої і технічної систем.

Організація ремонту пасажирських вагонів у депо здійснюється при суровому дотриманні основних умов:

• виконання ремонту із зміною несправних вузлів і деталей завчасно відремонтованими або новими при перебуванні вагонів у ремонті більше передбаченої норми і ритмічному випуску;

• автоматизації і комплексної механізації всіх трудомістких робіт шляхом застосування автоматичних і напівавтоматичних ліній, що забезпечують підвищення продуктивності і покращення умов праці при високій якості ремонтних робіт;

• суворого дотримання діючого керівництва на ремонт пасажирських вагонів і технічних вказівок Укрзалізниці на ремонт і виготовлення вагонних деталей;

• організація ремонту вагонів на основі сітьового графіка планування і управління технологічним процесом;

• вчасного складання опису робіт, що підлягають виконанню згідно правилам ремонту;

• повне забезпечення ремонтних бригад інструментом, чинними правилами організації праці з урахуванням особливостей потоково-конвеєрного методу ремонту;

• раціональної організації робочого місця і праці ремонтних бригад, які забезпечують високу продуктивність праці при суворому дотриманні правил

• техніки безпеки і промислової санітарії;

• створення незнижуваного технологічного запасу основних вагонних частин, вузлів і матеріалів шляхом правильної організації праці ремонтно-заготівельної дільниці з ремонту деталей, що зняті з вагонів і раціонального використання нових запасних частин і матеріалів;

• здійснення по-вузлового приймання робіт від ремонтних бригад і бездефектної здачі виконаних робіт з першого подання.

1.4.2. Підготовка вагонів до ремонту

Підготовка пасажирських вагонів до деповського ремонту складається із зовнішнього і внутрішнього обмивання вагону та огляду його майстром, приймальником вагонів і заступником начальника депо з ремонту, щоб

визначити об’єм робіт, які підлягають виконанню в дільницях депо при ремонті.

Вагони при деповському ремонті обмивають в автоматичних мийних машинах на спеціально відведених коліях.

Подача в ремонт, забирання відремонтованих вагонів з вагоноскладальної дільниці виконується локомотивом.

Пересування вагонів по ремонтним позиціях виконується конвеєром.

1.4.3. Організація робочих місць і праці ремонтних бригад

Позиції потокових ліній з ремонту вагонів, вузлів, деталей оснащені необхідними механізмами, пристосуванням і інструментом, що прискорюють та полегшують виконання робіт.

Запасні частини і матеріали, які необхідні для ремонту вагонів, подають до робочих місць кранами, електрокарами, транспортерами, конвеєрами та іншими засобами, які виключають непродуктивні витрати часу.

Раціональна розстановка робочих є важливою умовою правильної

організації праці. В депо, що проектується, забезпечується узгодження і

злагодженої праці всього колективу, який зайнятий на ремонті вагонів і правильно продумано розподіл праці, що сприяє підвищенню продуктивності

праці кожного працівника.

Позиції потоково-конвеєрних ліній вагоноскладальної дільниці розташовані у послідовності, що відповідає технологічному процесу ремонту вагонів. На кожній позиції члени бригади виконують певний об’єм ремонтних робіт і весь час залишаються на своїх робочих позиціях. Це підвищує продуктивність праці і дозволяє механізувати працю з використанням спеціального обладнання.