Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПР№2(ВЕБ)2015.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.07 Mб
Скачать

Практичне завдання:

У web-сайт, створений на попередній практичній роботі додати списки різних видів, таблицю, гіперпосилання.

Приклад №1 виконання завдання :

Файл index.html

<html>

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Strict//EN" "http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-strict.dtd ">

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html" />

<title>Основы HTML и CSS</title>

<link rel="stylesheet" type="text/css" href="style.css" />

</head>

<body>

<div id="container">

<div id="header"><img src="http://compshistory.ru/wp-content/uploads/2011/09/p18.jpg" align="left" width="80" height="100">

<H1>Електронний курс "Архітектура комп'ютера"</H1>

</div>

<div id="navigation">

<A href="#stih1">Головна|</A>

<A href="#stih2">Мета курсу|</A>

<A href="Modul1.html">Модуль 1|</A>

<A href="Modul2.html">Модуль 2|</A>

<A href="Modul3.html">Модуль 3|</A>

<A href="Modul4.html">Модуль 4|</A>

<A href="Pract.html">Практичні роботи</A>

</div>

<div id="menu">

<A href="#stih1">Головна</A><BR>

<BR>

<A href="#stih2">Мета курсу</A><BR>

<BR>

<A href="Modul1.html">МОДУЛЬ 1 ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ</A><BR>

<A href="Modul1.html#stih1_1 ">Історія розвитку ЕОМ. Класи обчислювальних машин </A><BR>

<A href="Modul1.html#stih1_2 ">Сфери і методи використання обчислювальних машин </A><BR>

<A href="Modul1.html#stih1_3 ">Вимірення кількості інформації </A><BR>

<A href="Modul1.html#stih1_4 ">Кодування і обробка чисел. Двійникова система обчислення</A><BR>

<A href="Modul1.html#stih1_5 ">Вісімкова та шістнадцяткова системи обчислення</A><BR>

<A href="Modul1.html#stih1_6 ">Загальні відомості про інтегральні мікросхеми</A><BR>

<A href="Modul1.html#stih1_7 ">Логічні основи ЕОМ</A><BR>

<BR>

<A href="Modul2.html">МОДУЛЬ 2 ПРОЦЕСОРИ, ОРГАНІЗАЦІЯ ПАМ'ЯТІ КОМП'ЮТЕРА, СИСТЕМНІ ПРИСТРОЇ ПК</A><BR>

<A href="Modul2.html#stih2_1 ">Компоненти системних блоків. Розміщення пристроів в корпусі ПК</A><BR>

<A href="Modul2.html#stih2_2 ">Структура і функціонування процесора</A><BR>

<A href="Modul2.html#stih2_3 ">Організація памяті</A><BR>

<BR>

<A href="Modul3.html">МОДУЛЬ 3. ІНТЕРФЕЙСИ ВВОДУ/ВИВОДУ</A><BR>

<A href="Modul3.html#stih3_1 ">Відеосистема</A><BR>

<A href="Modul3.html#stih3_2 ">Стандартні периферійні пристрої</A><BR>

<A href="Modul3.html#stih3_3 ">Додаткові пристрої вводу/виводу</A><BR>

<A href="Modul3.html#stih3_4 ">Накопичувачі інформації</A><BR>

<A href="Modul3.html#stih3_5 ">Етапи складання ПК. Кофігурування ПК</A><BR>

<BR>

<A href="Modul4.html">МОДУЛЬ 4 СУЧАСНІ АРХІТЕКТУРИ</A><BR>

<A href="Modul4.html#stih4_1 ">Базові представлення про архітектуру ЕОМ</A><BR>

<A href="Modul4.html#stih4_2 ">Обчислювальні системи багатопроцесорної архітектури</A><BR>

<A href="#stih3">Перелік літератури</A>

<BR>

<A href="#stih4">Словник понять і термінів</A>

<BR>

<A href="#stih5">Практичні роботи</A>

</div>

<div id="content"> Рекомендована література:<BR>

<img src="images\Broido.jpg" align="center" width="120" height="150"><BR><BR>

<img src="http://img11.nnm.me/1/f/f/c/8/76f6b245f29daa7ca88cf8dc02a.jpg" align="center" width="120" height="150"><BR><BR>

<img src="http://img12.nnm.me/8/5/b/5/8/6f8bcd1349bdc6e0e9fb31b0c7e.jpg" align="center" width="120" height="150"><BR><BR>

<img src="http://img12.nnm.me/4/f/d/b/2/14164b32e49badf311e7530723f.jpg" align="center" width="120" height="150"><BR><BR>

<img src="http://img15.nnm.me/2/5/d/5/e/cfe1d5aa5b102b0ca538615413c.jpg" align="center" width="120" height="150"><BR><BR>

</div>

<div id="clear">

</div>

<div id="footer">Автор Красковська Наталя Олегівна, Маріупольский механіко-металургійний коледж, 2013

</div>

</div>

</body>

</html>

Файл Style.css.

body {

background: #f3f2f3;

color: #000000;

font-family: Trebuchet MS, Arial, Times New Roman;

font-size: 14px;

}

H1 {

text-align: center;

font-size: 200%;

font-family: Arial, Helvetica, sans-serif;

color: white; }

H2 {

text-align: center;

font-family: Arial, Helvetica, sans-serif;

}

#container {

background: #FFFFFF;

margin: 30px auto;

width: 900px;

height: 1000px;

}

#header {

background: #838283;

height: 100px;

width: 900px;

}

#navigation {

background: #a2a2a2;

width: 900px;

height: 20px;

}

#menu {

background:#838283 ;

float: left;

width: 700px;

height: 1000px;

}

#content {

background: #d2d0d2;

float: right;

width: 200px;

height: 1000px;

}

#clear {

clear:both;

}

#footer {

background: #838283;

height: 50px;

width: 900px;

}

Файл Modul_1.html.

<html>

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Strict//EN" "http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-strict.dtd ">

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html" />

<title>Основы HTML и CSS</title>

<link rel="stylesheet" type="text/css" href="style2.css" />

</head>

<body>

<div id="container"><img src="http://compshistory.ru/wp-content/uploads/2011/09/p18.jpg" align="left" width="120" height="150">

<div id="header"><H1>Електронний курс "Архітектура комп'ютера"</H1>

</div>

<div id="navigation">

<A href="index.html">Головна</A>

<A href="#stih2">Наступна тема></A>

<A href="#stih3">Зміст</A>

<A href="#stih3"><Попередня тема</A>

</div>

<div id="content">

<BR>

<A href="#stih1">МОДУЛЬ 1 ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ</A><BR>

<BR>

<ul type="square" >

<li><A href="#stih1_1">Історія розвитку ЕОМ. Класи обчислювальних машин </A><BR>

<li><A href="#stih1_2">Сфери і методи використання обчислювальних машин </A><BR>

<li><A href="#stih1_2">Фізичне представлення обробляємої інформації </A><BR>

<li><A href="#stih1_3">Вимірення кількості інформації </A><BR>

<li><A href="#stih1_4">Кодування і обробка чисел. Двійникова система обчислення</A><BR>

<li><A href="#stih1_5">Вісімкова та шістнадцяткова системи обчислення</A><BR>

<li><A href="#stih1_6">Загальні відомості про інтегральні мікросхеми</A><BR>

<li><A href="#stih1_7">Логічні основи ЕОМ</A><BR>

</ul>

<BR>

<p class="text">

<H2><A name="stih1_1">Історія розвитку ЕОМ.</H2>

<P>

Перший комп'ютер – ENIAK був створений на замовлення міністерства оборони США в 1945 році. Його маса – 30 тонн, мав 18 тисяч радіоламп (сучасні електричні лампи). Через велику кількість випромінюваного тепла, вимагала потужних кондиціонерів. Швидкодія 5 тисяч операцій за секунду. Програму роботи набирали вручну перемикачами і кабелями на спеціальному полі.

Американський математик Джон фон Нейман запропонував записувати програму в електронну пам'ять комп'ютера для її виконання. Це збільшило швидкодію комп'ютера. Він також запропонував використовувати двійкову систему числення для виконання обчислень і запису команд програми.

Перший комп'ютер з програмою в пам'яті одержав назву EDSAC. Він був створений в Кембріджському університеті (Англія) в 1949 році.

В 40-50-х роках створювали комп'ютери на основі радіоламп.</P>

<P>Основоположником обчислювальної техніки в СРСР і в Україні був академік С.О.Лебедєв. Під його керівництвом в Електротехнічному університеті в Києві в 1951 році був створений перший в СРСР комп'ютер під назвою МЭСМ (малая электронно-счётная машина). Пізніше в Московському інституті точної механіки і обчислювальної техніки Лебедєв керував створенням най швидкодіючої (1 мільйон операцій за секунду) у світі на той час великої електронно-обчислювальної машини БЭСМ-6 (1952 рік).

</P>В 1948 році були винайдені транзистори. Це призвело до зменшення розмірів комп'ютера в сотні разів і підвищено їх надійність.

В 1965 році був випущений перший міні-комп'ютер РДР-8 розміром з холодильник, вартістю в 20 тис. дол. (в 40-50-х роках він коштував мільйони).

В 1968 році був створений комп'ютер на базі інтегральних схем, а в 1970 році фірма Intel почала продавати інтегральні схеми пам'яті.

В 1970 році вчені фірми Intel винайшли мікропроцесор – Intel-4004 (4-х бітовий).

В 1973 році – перший персональний комп'ютер Альтаір – 8800 на основі мікропроцесора Intel – 8080.

У серпні 1981 р. новий комп'ютер під назвою IBM PC був офіційно показаний публіці і дуже швидко набув широкої популярності у користувачів.

<P>Принцип відкритої архітектури, який дав можливість постійно вдосконалювати окремі частини комп'ютера, забезпечив великий успіх комп'ютеру IBM PC.</P>

<H2>Покоління ЕОМ</H2>

<P>Можна виділити 4 основні покоління ЕОМ. Але поділ комп'ютерної техніки на покоління - дуже умовна , нестрогая класифікація за ступенем розвитку апаратних і програмних засобів , а також способів спілкування з комп'ютером.</P>

<BR>

<P>I покоління ( до 1955 р.)

Елементна база - електронні лампи.

Недоліки: Ці комп'ютери були величезними , незручними і дуже дорогими машинами . Лампи споживали величезну кількість електроенергії і виділяли багато тепла . Притому для кожної машини використовувалася своя мова програмування. Набір команд був невеликим, схема арифметико - логічного пристрою і пристрою управління достатньо проста , програмне забезпечення практично було відсутнє. Показники об'єму оперативної пам'яті і швидкодії були низькими.

Особливості: Для введення-виведення використовувалися перфострічки , перфокарти , магнітні стрічки і друкуючі пристрої , оперативні запам'ятовуючі пристрої були реалізовані на основі ртутних ліній затримки електроннопроменевих трубок.

</P><BR>

<P>II покоління (1958-1964)

Елементна база: напівпровідникові транзистори .

Переваги: ??більш надійні, довговічні , малі, могли виконати значно складніші обчислення , володіли великою оперативною пам'яттю . 1 транзистор здатний був замінити - 40 електронних ламп і працює з більшою швидкістю.

Особливості: В якості носіїв інформації використовувалися магнітні стрічки і магнітні сердечники , з'явилися високопродуктивні пристрої для роботи з магнітними стрічками , магнітні барабани і перші магнітні диски.

В якості програмного забезпечення стали використовувати мови програмування високого рівня , були написані спеціальні транслятори з цих мов на мову машинних команд.

З'явилися моніторні системи, керівники режимом трансляції і виконання програм. З моніторних систем надалі виросли сучасні операційні системи.

</P><BR>

<P>III покоління (1964-1972)

Елементна база: інтегральні мікросхеми ( ІМС) .

Переваги: ІС здатна замінити десятки тисяч транзисторів.

Особливості: Машини третього покоління мають розвинені операційні системи. Вони володіють можливостями мультипрограмування , тобто одночасного виконання декількох програм . Багато завдань управління пам'яттю , пристроями і ресурсами стала брати на себе операційна система або ж безпосередньо сама машина.

Машини третього покоління - це сімейства машин з єдиною архітектурою , тобто програмно сумісних .

</P><BR>

<P>IV покоління ( з 1972 р. по теперішній час)

Елементна база: великі інтегральні схеми (ВІС) , які по потужності приблизно відповідали 1000 ІС .

Особливості: C точки зору структури машини цього покоління є багатопроцесорними і багатомашинні комплекси, що працюють на загальну пам'ять і загальне поле зовнішніх пристроїв. Ємність оперативної пам'яті близько 1 - 64 Мбайт. Створення перших персональних комп'ютерів.

</P> <BR>

<P>Якими мають бути ЕОМ V покоління

Зараз ведуться інтенсивні розробки ЕОМ V покоління. Розробка подальших поколінь комп'ютерів проводиться на основі великих інтегральних схем підвищеного ступеня інтеграції , використання оптоелектронних принципів ( лазери , голографія ) .

       Основним завданням розробників ЕОМ V покоління є створення штучного інтелекту машини (можливість робити логічні висновки з представлених фактів) , розвиток " інтелектуалізації " комп'ютерів - усунення бар'єру між людиною і комп'ютером.

</P>

<H2><A name="stih1_2">Сферы и методы использования вычислительных машин</H2>

….

<BR><H2><A name="stih1_3">Физическое представление обрабатываемой информации</H2>

В обиходе информацией называют любые данные или факты, которые кого либо интересуют (сообщение о каких либо событиях, о чьей либо деятельности).

В технике под информацией понимают сообщения, передаваемые в форме знаков или сигналов.

В кибернетике под информацией понимают ту часть знаний, которая используется для ориентирования, активного действия, управления, т.е. в целях сохранения, совершенствования, развития системы.

В этом случае звуковой сигнал сначала преобразуется в дискретную аппроксимацию (многоуровневый ступенчатый сигнал), при этом происходит квантование во времени, которое заключается в измерении в дискретные промежутки времени необходимого параметра аналогового сигнала. Кроме того осуществляется квантование по амплитуде. Элемент разбиения этого сигнала именуют квантом.

<H2>Измерение количества информации</H2>

В качестве единицы информации принят бит (англ. bit – binary digit - двоичная цифра).

Используются также более крупные производные единицы информации:

Килобайт Кбайт = 1024 байт = 210 байт

Мегабайт Мбайт = 1024 Кбайт = 220 байт

Гигабайт Гбайт = 1024 Мбайт = 230 байт

Терабайт Тбайт = 1024 Гбайт = 240 байт

Петабайт Пбайт = 1024 Тбайт = 250 байт

Экзобайт = 1018 Мбайт

Для описания скорости передачи данных можно использовать термин бод. Бод равен количеству значащих изменений сигнала (потенциала, фазы, частоты), происходящих в секунду. Для двоичных сигналов нередко принимают, что бод равен биту в секунду, например 1200 бод = 1200 бит/с.

</p>

</div>

<div id="clear">

</div>

<div id="footer">Автор Красковська Наталя Олегівна, Маріупольский механіко-металургійний коледж, 2013

</div>

</div>

</body>

</html>

Файл Style2.css.

body {

background: #f3f2f3;

color: #000000;

font-family: Trebuchet MS, Arial, Times New Roman;

font-size: 14px;

}

H1 {

text-align: center;

font-size: 200%;

font-family: Arial, Helvetica, sans-serif;

color: white; }

H2 {

text-align: center;

font-family: Arial, Helvetica, sans-serif;

}

#container {

background: #FFFFFF;

margin: 30px auto;

width: 900px;

height: 900px;

}

#header {

background: #838283;

height: 100px;

width: 900px;

}

#navigation {

background: #a2a2a2;

width: 900px;

height: 20px;

}

#menu {

background:#838283 ;

float: left;

width: 100px;

height: 1000px;

}

}

#content {

background: #d2d0d2;

float: left;

width: 700px;

height: 900px;

font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;

font-size: 12px;

text-align: justify;

padding: 10px;

}

#text {

font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;

font-size: 12px;

text-align: justify;

padding: 10px;

}

#clear {

clear:both;

}

#footer {

background: #838283;

height: 50px;

width: 900px;

}

Результати: