3.2.3.2. Непрямі страхові посередники

Аварійний комісар – особа, що визначає причини страхового випадку і встановлює причину, характер, розміри збитків страхувальника. Він здійснює свою діяльність на основі договору зі страховиком. Аварійний комісар повинен мати спеціальну кваліфікацію, що визначена органом нагляду за страховою діяльністю [16]. Аварійний комісар має право:

• визначати форми і методи виконання страхових зобов’язань згідно з договором страхування і законодавством;

• знайомитися з матеріалами слідства, бути присутнім під час проведення слідчих дій, запитувати про обставини і причини настання страхових випадків і заподіяної шкоди;

• самостійно проводити або організовувати потрібні експертизи;

• отримувати потрібну інформацію від сторін, що мають відношення до настання страхових випадків;

• складати і видавати аварійний сертифікат із визначенням обставин і причин настання страхового випадку й обсягу заподіяного збитку;

• оформляти страхові збитки;

• брати участь у ліквідації наслідків страхового випадку, вживаючи на місці заходи до забезпечення цілості застрахованих об’єктів і зменшення збитків;

• за дорученням страховика проводити попереджувальні заходи, щоб запобігти можливим страховим випадкам, і виплачувати страхові відшкодування особам, що потребують цього;

• залучати до роботи інших експертів (сюрвейєрів).

Аджастер (Adjuster) - фізична або юридична особа, що представляє інтереси страховика при вирішенні питань по врегулюванню заявлених претензій страхувальника у зв'язку із страховим випадком. Аджастер здійснює оцінку ризику після страхового випадку (реалізації ризику) і прагне дійти згоди зі страхувальником про суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті, виходячи із зобов'язань страховика, узятих по укладеному їм договору страхування. Аджастер аналізує факти й ризикові обставини страхового випадку. Становить експертний висновок для страховика за матеріалами цього аналізу, проводить роботу в області ризик менеджменту, виконує функції аварійного комісара. Діяльність аджастера може здійснюватися в рамках структурного підрозділу страхової компанії або спеціалізованої організації (агента) страховика, що працює на підставі відповідної угоди по експертизі й ліквідації збитків. Аждастер може виконувати функції диспашера, що здійснює розрахунок по розподілу збитків між судном, вантажем і фрахтом у зв'язку із загальною аварією.

Аквізитор - страховий агент або інший страховий працівник, що займається укладанням нових або поновленням раніше діючих договорів страхування.

Актуарій – фахівець, що здійснює актуарні (математичні) розрахунки на основі відповідної статистики настання страхових випадків для обчислення базових страхових тарифів страховика і проведення робіт із формування й оптимізації страхового портфеля, у тому числі за рахунок перестрахувальної діяльності. Актуарій повинен мати кваліфікацію, що відповідає вимогам органу державного нагляду за страховою діяльністю (ДКРРФПУ), та підтверджена посвідченням встановленого зразка [1,ст.10; 37].

Андерайтер (Underwriter) - 1) висококваліфікований фахівець в області страхового бізнесу, що має владні повноваження від керівництва страховика приймати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й конкретні умови договору страхування цих ризиків, виходячи з норм страхового права й економічної доцільності . Андерайтер може виконувати функції сюрвейера. Можливе обмеження сфери діяльності андерайтера виключно перестрахуванням.

2) Член страхової корпорації Ллойд, що самостійно або в межах окремого синдікату підписує страхові поліси Ллойда.

3) Будь-яка фізична або юридична особа, що займається продажем страхових полісів потенційним клієнтам або здійснює професійний консалтінг у сфері страхування для зацікавленої сторони.

Диспашер (Dispacheur) - фахівець з морського права, що виконує розрахунки по розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом, тобто диспашу. В індустріально розвинених країнах функції диспашера виконують, як правило, спеціальні фірми (аджастери). У деяких країнах (наприклад, у Російській Федерації) диспашери об'єднані в асоціацію диспашерів при Торгово-промисловій палаті РФ. При виконанні своїх функцій диспашер керується Кодексом торговельного мореплавства, Повітряним Кодексом, а також нормами міжнародного морського або повітряного права, тісно взаємодіє із Морською арбітражною комісією тощо. Як правило, диспашер призначається судновласником. У Російській Федерації диспашери призначаються Президією Торгово-промислової палати із числа осіб, що володіють знаннями й досвідом в сфері морського права, а також міжнародних порядків торговельного мореплавання та повітряних перевезень.

Сюрвейєр – експерт, що оглядає транспортний засіб і вантажі, та робить висновок щодо його стану, ушкодженнях при аварії, експлуатаційних характеристиках і т.д. Залучається до роботи власником засобу, фрахтувальником, вантажовласником, страховиком, класифікаційним товариством. Оформлює акт огляду відповідного об’єкта чи складає аварійний сертифікат про заподіяну шкоду як основний документ для розв’язання суперечки й оплати збитків. Повинен мати відповідну кваліфікацію.

3.2.4. Ринкові господарські форми керування ринком

До ринкових господарських форм, що керують процесами на страховому ринку, належать ринкові інструменти (керування на мікроекономічному рівні) і ринкові регулятори (керування на макроекономічному рівні) [17].

Ринкові інструменти

Основним ринковим інструментом керування на мікроекономічному рівні через вплив на конкретного продавця (страховика) і конкретного покупця (страхувальника) є договір страхування. Тому дуже важливо вміти правильно його складати. Для правильного укладання договору потрібно використовувати матеріал Розділу 2 цієї книги і наступні положення.

1. Підставою для укладання письмового договору є заява страхувальника (як правило, письмова, але форма заяви може визначатися страховиком). За згодою сторін договір може бути укладений на підставі усної домовленості або інших форм заяви страхувальника щодо страхових намірів останнього.

2. Страховий поліс є особливою формою договору про страхування і може видаватися замість договору страхування або як додаток до нього. Для деяких стандартних різновидів страхування застосовується термін “страхове свідоцтво”.

3. Зазвичай, договір страхування стає чинним з моменту сплати страхувальником страхової премії (або її першої частки) страховику, якщо інше не передбачено у договорі.

4. Валюта страхового платежу визначається у договорі залежно від статусу страхувальника. Страхувальник – резидент України вносить платежі тільки у гривнях. Якщо дія договору страхування з резидентом України поширюється на іноземну територію відповідно до укладених з іноземними партнерами договорів, то валюта страхових платежів встановлюється страховиком. Страхувальник – нерезидент України має право вносити страхові платежі іноземною валютою.

5. Валюта страхового відшкодування визначається валютою, якою були внесені страхові платежі. Договором страхування валюта страхових сум може визначатися й по-іншому.

6. Припинення договору страхування можливе:

• за обопільною згодою сторін договору;

• коли страховик виконав усі свої страхові зобов’язання;

• коли страхувальник не сплатив страхові платежі у встановлений договором термін;

• при ліквідації страховика відповідно до закону;

• за фактом ліквідації страхувальника – юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина;

• якщо договір визнаний недійсним через суд.

7. Припинення в односторонньому порядку дії договору страхування можливе, якщо це передбачено самим договором. У цьому випадку сторона-ініціатор дострокового припинення договору повинна письмово повідомити про це другу сторону не менше ніж за 30 днів до можливого терміну припинення дії договору. Договором можуть передбачатися й інші терміни для повідомлення.

8. При достроковому припиненні дії договору страхування страхувальник має право зажадати повернення його страхових платежів пропорційно періоду часу, що залишився до завершення договору. Страховик зобов’язаний повернути страхувальнику зазначену частину страхового платежу за відрахуванням фактично здійснених страховиком витрат за цим договором. Якщо страхувальник зажадав припинення дії договору через невиконання страховиком умов договору, то страховик зобов’язаний повністю повернути страхувальнику його страхові платежі. Якщо дія договору достроково припиняється за вимогою страховика, то він також повністю повертає страхувальнику його страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору, то страховик повертає страхувальнику його страхові платежі за час дії договору, за відрахуванням фактичних витрат, які були здійснені страховиком.

9. Недійсність договору страхування визнається через суд з моменту його підписання:

• у випадках, які передбачені цивільним законодавством;

• якщо він складений після настання страхової події;

• якщо об’єктом страхування є майно, що підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

10. Строк позовної давності по договору страхування визначається з врахуванням умов, визначених у ст. 268 ЦК України, згідно яких позовна давність не поширюється:

1) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Ринкові регулятори

Ринкові регулятори керують станом ринку на макроекономічному рівні шляхом впливу на всі елементи його структури й інфраструктури. Це податки (обов’язкові збори) і страхова біржа, тобто універсальні регулятори ціни страхової послуги.

Особливості оподатковування страхування дуже специфічні для кожного окремо узятого національного ринку. Умови оподатковування страхування в Україні докладно розглянуті в Розділі 5. Тому зупинимося на такому регуляторі, як страхова біржа.

Пряма біржова страхова діяльність у дійсних умовах не здійснюється у жодній із розвитих у страховому відношенні країн. Проте роль біржі, як універсального регулятора ціни у масштабах глобального ринку страхових послуг, уже давно і досить успішно виконує страховий ринок “Ллойду”.

Ринок “Ллойду” приваблює світ розробленістю умов страхування, доскональним трактуванням усіляких страхових випадків, надійністю одержання страхових відшкодувань і збалансованою ціновою політикою об’єднаних під його ім’ям страховиків.

На ринку “Ллойду” переважно сконцентровані чотири різновиди страхової діяльності: страхування морських, неморських, авіаційних й автомобільних ризиків. Морський бізнес охоплює страхування різноманітних ризиків, пов’язаних із мореплаванням. Неморський бізнес складається з видачі страхових полісів на випадок землетрусу, пограбування, крадіжки, втрати прибутків у результаті настання екстраординарних подій і т.д. Авіаційний бізнес забезпечує страхування усіх типів повітряних суден, а також аерокосмічних об’єктів (супутників зв’язку й ін.). Автомобільний бізнес охоплює страхування усіх типів дорожнього транспорту Об’єднаного Королівства і країн Співдружності.

За всіма цими напрямками працює велика кількість страхових брокерів “Ллойду”, які поширені у всьому світі. Через систему брокерів приймаються ризики на страхування і здійснюється передача їх у перестрахування. Причому всі брокери використовують взаємно узгоджені й уніфіковані страхові тарифи, що істотно впливають на ціну страхових продуктів, які пропонуються іншими страховиками, що не входять до його ринку (в тому числі і українськими страховиками). Зазвичай, ціни ринку “Ллойду” нижче цін, які встановлюються на регіональних страхових ринках. Тому вони активно впливають на місцеві ціни і сприяють їхньому зниженню і стабілізації.

Принципи реалізації страхових продуктів