- •Лекція 1 методи і прилади для вимірювання тиску
- •Тиск як фізична величина
- •Лекція №2
- •Рідинні прилади для вимірювання тиску
- •Мікроманометр з похилою трубкою
- •Поплавкові дифманометри
- •1.4 Вантажепоршневі манометри
- •Звідси зазор
- •Лекція №3
- •1.5 Пружинні прилади для вимірювання тиску
- •1.6 Мембранні пружні елементи
- •1.7 Сильфонні чутливі елементи
- •1.8 Деформаційні манометри з мембранними та сильфонними чутливими елементами
- •1.9 Системи дистанційної передачі показів
- •Безшкальний манометр типу мед
- •1.10.1 Тензорезисторні засоби вимірювання тиску
- •1.10.2 П’єзоелектричні засоби вимірювання тиску
- •1.10.3 Ємнісні засоби вимірювання тиску
- •1.10.4 Частотні засоби вимірювання тиску
- •1.10.5 Іонізаційні засоби вимірювання тиску
- •1.10.6 Манометри опору
- •2.1 Температурні шкали
- •Інтегруючи рівняння (1) отримуємо:
- •2.3.2 Дилатометричні термометри
- •2.3.3 Манометричні термометри
- •Термоелектричні термометри
- •2.5 Поправа на температуру холодних спаїв термопари
- •2.6 Резистивні термоперетворювачі
- •2.7 Безконтактні методи вимірювання температури (пірометри випромірювання)
- •2.7.1 Теоретичні основи
- •2.7.2 Оптичні пірометри
- •2.7.3 Пірометри спектрального співвідношення
- •Тема 3:теоретичні основи вимірювання витрати та кількості речовини
- •Витратоміри змінного перепаду тиску
- •Швидкісні витратоміри та лічильники
- •3.4 Об’ємні лічильники
- •3.5 Ультразвукові витратоміри
- •3.6 Вихрові витратоміри
- •3.7 Усереднювальні напірні трубки
- •3.8 Витратоміри змінного рівня
- •3.9 Витратоміри постійного перепаду тиску
- •3.10 Електромагнітні витратоміри
- •3.11 Калориметричні витратоміри
- •Тема 4: методи і прилади для вимірювання рівня
- •4. 2 Поплавкові рівнеміри
- •4. 3 Буйкові рівнеміри
- •4.7 Омічні рівнеміри
- •4.8 Радіоізотопні рівнеміри
- •4.9 Ультразвукові і акустичні рівнеміри
- •Тема 5: методи і прилади для аналізу складу і вимірювання параметрів речовин
- •5.14 Вимірювання концентрацій рідин і газів термокондуктометричні газоаналізатори
- •5.1 Інфрачервоні газоаналізатори
- •5.2 Магнітні газоаналізатори
- •5.3 Методи і прилади для вимірювання густини рідин і газів
- •5.5 Поплавкові (ареометричні) густиноміри
- •5.6 Гідростатичні густиноміри
- •5.7 Гідродинамічні густиноміри
- •5.8 Вібраційні густиноміри
- •5.9 Радіоактивні гутиноміри
- •5.10 Вимірювання в’язкості рідин
- •5.11 Віскозиметри з падаючою кулькою
- •5.20 Засоби вимірювання октанового числа
- •Лекція №15
- •5.25 Вимірювання вмісту домішок автоматичне титрування
- •5.35 Інклінометрична система
Безшкальний манометр типу мед
Манометр типу МЕД складається з одновиткового чутливого елемента 1, закріпленого у тримачі 4 із з’єднувальним штуцером 5. На тримачі жорстко закріплена котушка 9 дифтрансформаторного перетво-рювача, всередині якої вільно переміщується осердя 8, шток 10 якого за допомогою важеля 11 прикріплений до вільного кінця трубчастого чутливого елемента. У верхній частині тримача розміщені постійний 7 та регулювальний 3 резистори, які шун-тують вторинну обмотку котушки перетворювача. З’єднувальні проводи виведені із задньої стінки корпуса ЗВТ крізь роз’ємне контактне з’єднання 2.
Р
ис.1.18
– Безшкальний манометр типу МЕД
Рис. 1.19– Вторинного перетворювача дифтрансформаторної системи типу КСД2
1.10.1 Тензорезисторні засоби вимірювання тиску
– коефіцієнт відносної тензочутливості, який визначається як відношення зміни опору провідника до зміни його довжини
, (1.40)
де
- відносна зміна опору;
- відносна зміна довжини.
Для твердих тіл відносна зміна опору залежить як від зміни геометричних розмірів, так і від зміни питомого опру
,
(1.41)
де
- коефіцієнт Пуассона (для металів
);
- зміна питомого опору матеріалу, що
пов’язана з зміною його фізичних
властивостей.
Для
металів
,
для напівпровідникових матеріалів
і для них можна вважати, що
.
Рівняння вимірювання манганінового манометра має вигляд:
,
(1.21)
де
- опір провідника при відсутності тиску;
-
зміна опору при тиску
;
і
- коефіцієнти, що залежать від властивостей
матеріалу провідника і, в меншій степені,
від технології виготовлення.
Рис. 1.20 – Структурна схема первинного тензорезисторного ВПТ
Значення
коефіцієнтів у рівнянні коливаються
в межах:
Па;
Па
Рисунок 1.22 – Приклад реалізації тензорезисторного давача тиску
1 – фланець, 2 – корпус, 3 – вимірювальна мембрана, 4 – жорсткий центр, 5 – шток, 6 – "плюсова" камера, 7 – "мінусова" камера, 8 – тензоперетворювач
1.10.2 П’єзоелектричні засоби вимірювання тиску
Значення
заряду, яке виникає внаслідок дії сили
вздовж електричної осі, , або тиску
,
який діє на площу грані
,
становить:
,
(1.41)
де
-
п’єзоелектрична стала або п’єзоелектричний
модуль, Кл/Н.
Коефіцієнт не залежить від розмірів кристалу, але його значення різне для різних порід кварцу. Значення для даного кварцу рівне 2,1∙10-12 Кл/Н.
Рис. 1.23 – Пластина кварцу і її осі
.
(1.42)
.
(1.43)
,
(1.44)
1.10.3 Ємнісні засоби вимірювання тиску
Ємність плоского конденсатора, який складається з двох обкладинок, виражається залежністю
, (1.45)
де ε - діелектрична проникність середовища між обкладинками, Ф/м;
S – площа однієї з обкладинок, м2;
δ - відстань між обкладинками, м.
1.10.4 Частотні засоби вимірювання тиску
Чутливим елементом вібраційно-стержневого частотного перетворювача тиску (рис. 1.24) є прямолінійна манометрична трубка 1, яка жорстко закріплена на опорі 2. На вільному кінці манометричної трубки закріплений якір 3 електромагнітного поляризованого перетворювача 4, який служить для збудження коливань і знімання частотного сигналу.
1
2 3
4
Р
NS
Рис.1.24 - Вібраційно-стержневий частотний перетворювач тиску
