15.Кору́нд – поширений мінерал класу оксидів та гідроксидів, оксид алюмінію шаруватої будовиПрозорі відміни забарвленні в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори.Риси не дає.Блиск скляний.Дорогоцінний камінь.

Утворюється в гранітних пегматитах у зв’язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматичних комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. Непрозорі відміни використовують як абразивний матеріал.

Бокси́ти — осадова гірська порода, що складається в основному з оксидів і гідрооксидів алюмінію, а також оксиду заліза та різних домішок (глинистих частинок). За зовнішнім виглядом боксити дуже різноманітні. Колір їх звичайно червоний, бурувато-коричневий, рідше сірий, білий, жовтий, чорний. Утворилися або в результаті глибокого хім. перетворення (латеритизації)

16. Гіпс Фізичні властивості. Блиск скляний, перламутровий, шовковистий або гіпс матовий. М'який. Безбарвний, білий, сіруватий, жовтуватий, рожевий, червоний, синій. Риска біла. Спайність у листуватих різниць дуже досконала. Суцільний зернистий, щільний, землистий, листуватий, волокнистий, також окремі кристали, двійники, що нагадують ластівчин хвіст, друзи (нагадують мозок або троянду). Сингонія моноклінна. Кристали врослі. Листочки гнучкі, але не пружні. Відмінні ознаки. Має неметалевий блиск, невелику твердість (гіпс м'який), білу риску, невелику щільність, не жирний на дотик. Гіпс можна сплутати з ангідритом. Відрізняється по твердості. У ангідриту твердість середня. Хімічні властивості. При нагріванні переходить в CaSO4•2H2O, який при змочуванні водою твердне («схоплюється»). Розчиняється в соляній кислоті. Різновиди. 1. Селеніт - паралельно-голчатий. Блиск шовковистий. 2. Мар'їно скло - товстолистуватий прозорий гіпс. Походження. Гіпс утворюється на поверхні Землі (представляє лагунові і озерний хімічний осад) або шляхом гідратації ангідриту осадового походження під дією холодних підземних вод (вадозна вода). Місцезнаходження. Зустрічається серед осадових порід (глини, вапняки, мергелі, кам'яна сіль) і в зоні вивітрювання рудних родовищ.

Кальцит (від лат. kalcs — вапно) — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів з хімічною формулою CaCO₃. Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід – кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.

Умови формування

Кальцит – типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.

Використання

Вапняки, які складені переважно кальцитом, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, як флюс в металургії,

17 Азбест

Вогнестійкі, луго- та кислототривкі, нетеплопровідні, діелектрики. Здатні розщеплюватися на тонкі міцні волокна. Поперечні зрізи елементарних волокон мають трубчасту будову із зовнішнім діаметром 26 нм, внутрішнім 13 нм і товщиною стінок 6,5 нм. Колір золотисто-жовтий, зелений до чорного, в розпушеному стані білий.

Твердість 2—2,5.

Щільність 2,5.

Погано проводить тепло і електричний струм, в кислотах розчиняється.

Міцність недеформованих волокон 3-3,3 ГПа, довжина — від часток мм до 50 мм.

Розрізняють хризотил-А. та амфібол-А., які відрізняються за структурою та мінералогічними ознаками.

Добувають в переважно з мінералів групи серпентину (хризоліт) і амфіболу (тремоліт, білий амфібол; рибекіт, блакитний амфібол, також називається крокодилітом).

Застосування

Азбест відзначається здатністю розділятися на тоненькі гнучкі волокнисті кристали, не горить і має високі теплоізоляційні властивості. З нього виготовляють спеціальні теплозахисні костюми і брезенти, фільтри, азбестовий картон і інші теплоізоляційні матеріали.

Значні кількості його використовують для виготовлення азбестоцементних труб (див. фаоліт), шиферу тощо.

18. Тальк — мінерал, силікат шаруватої будови, що містить магній, кремній і кисень. Жирний на дотик. Головна складова частина мильного каменю або стеатиту. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Густина 2,78. За твердістю – один з найм'якших у світі мінералів - твердість за шкалою Мооса — 1.(за цією ознакою увійшов у книгу Гіннеса-2001). Колір біло-зелений, білий, іноді з жовтуватим та буруватим відтінком. Блиск скляний, перламутровий полиск. Утворюється як продукт гідротермальної зміни ультраосновних порід, збагачених магнієм. Часто знаходиться з хромшпінелідами, карбонатами магнію, кальцитом. Також утворюється на контакті доломітів з інтрузивними виверженими породами при контактово-метасоматичних процесах

У промисловості використовують переважно мелений тальк, або тальковий порошок. Тальковий порошок застосовують у паперовій промисловості як наповнювач паперу; в лакофарбовій промисловості – для одержання антикорозійних атмосферостійких фарб; в керамічній промисловості – для виготовлення високовольтних ізоляторів, автосвічок, кераміки, електронагрівальних приладів, кислото- і лугостійкої апаратури, технічного і побутового посуду, облицювальних плиток та інших виробів; в парфумерній і фармацевтичній промисловості – для виготовлення пудри, зубного порошку, присипок

19-------

20 Гли́нисті мінера́ли (рос. глинистые минералы, англ. clay minerals, argillaceous minerals, нім. Tonminerale) — група мінералів, головним чином шаруватих силікатів, що входять до складу глин як основна їх складова.

Гли́нисті мінера́ли – силікатні мінерали, які входять до складу основної маси глин

Головні глинисті мінерали: каолініт, монтморилоніт, галуазит, серпентин, гідрослюди, хлорити, палигорськіт.

21.Вівіанит

Прозорий, безбарвний, синюватий.

Блиск скляний.

Утворюється у торфовищах і бурих залізняках озерно-болотного або морського походження в умовах відновного середовища, а також у порожнинах черепашок і кістках тварин.

Зустрічається в осадових гірських породах і рудах, торфах, лігнітах, лісових ґрунтах та ін. У рудних жилах є продуктом вивітрювання піротину і піриту.

В Україні є в Керченському залізорудному басейні (красиві променисті агрегати вівіаніту поширені в Керченських родовищах фосфорних бурих залізняків) торфовищах Волині, на Закарпатті.