Тема 6. Матеріально - технічне забезпечення

Неодмінною умовою здійснення будь-якого процесу виробництва є регулярне забезпечення його коштами праці, сировиною, матеріалами.

Матеріально-технічне постачання - це процес забезпечення підприємства всіма необхідними видами матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін та відповідних обсягах для нормальної роботи. Від організації своєчасного надходження матеріальних ресурсів у потрібній кількості, якості та асортименті, значною мірою залежить рівномірний та ритмічний випуск готової продукції, її конкурентоспроможність, а також ефективність роботи підприємства в цілому.

Від матеріально - технічного забезпечення залежить: підвищення продуктивності праці, рентабельність виробництва, якість продукції, раціональне використання матеріальних ресурсів. МТЗ ділиться на дві групи:

Забезпечення виробничого процесу шляхом подання необхідних товарів і послуг необхідної якості.

Закупівля, складування й розподіл товарів, необхідних для господарської діяльності.

Основним завданням підприємства по плануванню й управлінню матеріально-технічним постачанням с своєчасність, безперебійне та комплексне забезпечення ресурсами відповідно до встановлених планових завдань. У практиці, роботи підприємства застосовують дві форми постачання: транзитну і складську. При транзитній формі постачання підприємства одержують сировину й матеріали безпосередньо від підприємств-виробників. Застосування цієї форми виправдано у тих випадках, коли потреба в матеріалах і сировині на цей час дорівнює транзитній нормі або більша за неї.

Зміст і завдання системи матеріально- технічного забезпечення підприємства укладається в наступному:

комплексне, своєчасне забезпечення якісними матеріалами, устаткуванням, паливом, енергією, згідно норм і витрат;

раціональна організація по формуванню запасів всіх товарно- матеріальних цінностей;

облік, контроль й аналіз забезпечення;

поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів.

Розрахунки по визначенню планової потреби в матеріальних ресурсах складаються у вигляді таблиць, классифицируемых по призначенню матеріалів і характеру їхнього застосування.

Обов'язковою умовою визначення потреби в матеріальних ресурсах є наявність даних по обсязі производственно - господарської діяльності й нормативної бази.

До складу нормативної бази включається:

норми витрати матеріальних ресурсів;

норми запасів сировини й матеріалів;

норми використання інструментів, устаткування й т.д.;

норми незавершеного виробництва;

зміна цін;

норми природних втрат сировини й матеріалів у процесі транспортування й зберігання.

Особливе значення для планування МТЗ мають норми виробничих запасів сировини й матеріальних ресурсів. Нормативи плану МТЗ є складовою частиною загальної системи виробничих нормативів.

Склад нормативної бази:

норми витрати матеріальної бази;

норми виробничих запасів сировини й матеріалів;

норми використання інструмента, техоснастки, устаткування, машин;

норми незавершеного виробництва;

транзитні норми, визначення відвантаження матеріальних ресурсів постачальниками.

Матеріально-технічне забезпечення виконує дві основні функції; зовнішню і внутрішню.

Зовнішні функції визначають взаємовідносини підприємства з постачальниками, постачальницько-збутовими організаціями, органами державного управління.

Внутрішні функції характеризують взаємодію служби забезпечення з виробничими цехами, підрозділами апарату управління виробництвом.

Визначення потреби в матеріально-технічних та енергетичних ресурсах проводиться як в натуральному, так і у вартісному виразах з метою узгодження цього розділу плану з планами собівартості, прибутку, рентабельності, фінансовим планом.

Розрахунки планової потреби матеріальних ресурсів проводяться, в основному, методом прямого розрахунку, тобто множенням норми витрат на відповідний обсяг виробництва чи роботи у плановому періоді.

Норми витрат повинні передбачати найбільш економічне використання ресурсів в конкретних умовах виробництва - тобто бути прогресивними.

Планові нормативи визначають питомі витрати матеріалів на одиницю продукції чи обсяг виробництва. Прикладом такого нормативу може бути коефіцієнт використання матеріалів (Квм), який визначається співвідношенням чистої маси виробу та норми витрат матеріалу за формулою:

планування контроль збут забезпечення персонал

(6.1)

Залежно від специфіки виробництва та прийнятих норм, застосовують такі методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах: поде-тальний, по виробах, по типових представниках та по аналогії.

За виробами з тривалим виробничим циклом розраховується потреба в матеріалах на збільшення незавершеного виробництва

ПМнв= (6.2)

де Nкі, Nпі - кількість виробів /-го виду в незавершеному виробництві відповідно на кінець і початок планового періоду;

НВм - норма витрат матеріалу на виріб /-го виду;

п - кількість найменувань виробів, на які витрачається даний матеріал.

Запаси та їх регулювання

Складовою частиною річного плану підприємства в матеріальних ресурсах є їх потреба на створення виробничих запасів. Резерв необхідних запасів повинен забезпечувати безперервну роботу підприємства та прискорення обороту обігових засобів.

Залежно від призначення, виробничі запаси поділяються на поточні (перехідні), підготовчі, страхові і сезонні.

Поточний запас призначений для безперервного забезпечення виробництва в період між двома поставками матеріалів.

Підготовчий запас необхідний на час підготовки отриманих матеріалів для виробничого споживання.

Страховий запас гарантує безперервність виробництва у випадках відхилень від прийнятих інтервалів поставок.

Сезонний запас створюється, як правило, на зимовий період або у випадках, якщо поставки залежать від сезону року.

Для вирішення завдань щодо підтримки оптимальних запасів матеріалів на складах підприємства використовуються методи теорії управління запасами. Управління запасами - це встановлення моментів подачі замовлень на закупівлю чи виробництво товарів для поповнення запасів і прийняття рішень про і'х кількість чи обсяг.

Вибір найбільш оптимальної стратегії щодо управління матеріально-технічними запасами залежить від попиту на ту чи іншу статтю запасів. Попит на матеріали може бути залежним чи незалежним. Коли попит безпосередньо пов'язаний з випуском продукції, він називається залежним. Оскільки плани виробництва розробляють завчасно, то залежний попит можна прогнозувати з великою ймовірністю. Якщо попит не зумовлений планами випуску продукції, то він вважається незалежним.

Надзвичайно важливе джерело забезпечення підприємства матеріалами - мобілізація внутрішніх ресурсів, яка здійснюється за такими напрямами: економія матеріалів за рахунок впровадження організацій-но-технічних заходів, прогресивних технологій, використання вторинних ресурсів, понаднормативних залишків тощо.